Ухвала суду № 43184156, 17.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 23609/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання неправомірними дій та скасування податкових рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 року позивач - Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств «Авіокон проект» звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення невиїзної позапланової перевірки з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ БК «Пласт-Буд» за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 07.07.2011 року за №2728/23-209/23958467; скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.07.2011 року №0001902321, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 94 209,00 грн., з яких: за основним платежем - 75 367,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 842,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії відповідача щодо проведення невиїзної позапланової перевірки з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ БК «Пласт-Буд» за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 07.07.2011 року за №2728/23-209/23958467. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 20.07.2011 року №0001902321.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що між ВАТ «Миколаївцемент» (замовник) та МНВАП «Авіокон-проект» (підрядник) укладено договір від 07.10.2010 року відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати власними силами та засобами (матеріалами) реконструкцію дороги для завантаження тарованого цементу (надалі роботи) в загальному об'ємі 7100 м.кв. згідно з проектною документацією та кошторисом. На виконання умов вищенаведеного договору МНВАП «Авіокон-проект» (замовник) уклало договір підряду за №110/1 від 14.01.2011 року згідно з яким підрядник зобов'язується власними силами та засобами виконати роботи по реконструкції автомобільних доріг на території ВАТ «Миколаївцемент» (Автодорога середнього блоку силосів) відповідно до технічного завдання, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх. В підтвердження виконання вищенаведеного договору підряду позивачем представлено погодження договірної ціни, кошторис на виконання робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт виконаних робіт, виписку з банківського рахунку та податкову накладну.

Реальність здійснення господарських операцій Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» з його контрагентами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: договорами укладеними між позивачем та його контрагентами, погодженням договірної ціни, кошторисом на виконання робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом виконаних робіт, випискою з банківського рахунку та податковою накладною, актами огляду прихованих робіт, виконаних ТзОВ «БК Пластбуд», які підписані представником генпідрядної організації (МНВАП «Авіакон-Проект») та представником технічного нагляду замовника (ВАТ «Миколаївцемент»), журналом бетонних робіт, ескізом дороги на якій виконувались підрядні роботи, результатами випробувань по визначенню міцності бетонних зразків-кубів, виконаних Будівельною лабараторією ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд». При цьому, ВАТ «Миколаївцимент» був повідомлений про субпідрядну організацію ТзОВ «БК Пласт-Буд» та жодним чином не заперечував проти цього.

Також, позивачем надані документи на підтвердження якості та відповідності будівельних матеріалів, які використовувались при виконанні робіт з реконструкції дороги, зокрема документи про якість бетонної суміші, сертифікат відповідності на продукцію.

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що контрагент позивача - ТзОВ «БК Пластбуд» був платником податку на додану вартість на час вчинення господарських операцій, а також був внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки податкового органу про неправомірність формування платником податків податкового кредиту за результатами таких господарських операцій є безпідставними та не обгрунтованими.

Разом з тим, суд першої інстанції вказує на те, що органом Державної податкової служби, всупереч вимог ч.2 ст.71 АС України, не представлено жодних належних та допустимих доказів в підтвердження наявності хоча б однієї з підстав, встановлених ПК України, за наявності яких здійснюється документальна позапланова невиїзна перевірка. Таким чином, позапланова невиїзна документальна перевірка проводилась відповідачем за відсутності законних підстав для проведення такої.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що під час перевірки встановлена відсутність поставок будівельних робіт, яка свідчить про здійснення діяльності поставки товарів між МНВАП «Авіокон-проект» і ТзОВ «БК Пласт-Буд» без мети настання реальних наслідків, отримання безпідставної податкової вигоди, що полягає в заниженні податку на додану вартість.

Фактично МНВАП «Авіокон-проект» не здійснював операцій з реалізації тмц/послуг, придбання тмц/послуг у ТОВ БК «Пласт-Буд» у січні-лютому 2011 року. В ході проведення перевірки ТОВ БК «Пласт-Буд» встановлено: неможливість фактичного здійснення ТОВ БК «Птаст-Буд» господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; здійснення операцій із товаром, який не придбавався; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в разі відсутності достатніх трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Крім цього, в зв'язку з відсутністю доказів фактичного отримання продукції від контрагентів-постачальників, неможливо встановити зв'язок даних обсягів придбань з веденням господарської діяльності підприємства, як цього вимагає Податковий Кодекс України.

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено проведення транзитних операцій контрагентами-постачальниками, які не виконують свої податкові зобов'язання, не декларуючи їх, та відповідно, не маючи правових зв'язків по операціях реалізації (продажу) товарів (послуг) на ТОВ БК «Пласт-Буд», що спрямовано на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

Таким чином перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання- передачі товарів, надання послуг не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів/послуг від продавця до покупця, в зв'язку з й відсутністю.

Апелянт вказує на те, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції не досліджено реальності господарських операцій, відображених у первинних документах, поданих позивачем.

Крім того, з аналізу актів виконаних робіт видно, що при виконанні робіт ТОВ «БК «Буд-Пласт» використано матеріалів більше, ніж в цілому використано генпідрядником МНВАП «Авіакон-проект» при виконанні робіт для ВАТ «Миколаївцемент».

Апелянт вважає, що наведене свідчить про те, що представлені позивачем копії первинних документів, на які посилається суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, містять недостовірну інформацію про характер та обсяги виконаних робіт, а тому не є неналежними доказами у даній справі, та не можуть підтверджувати реальності господарських операцій, що відображені у них.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу ДПІ у Сихівському районі м. Львова, відповідно до ст.79 Податкового кодексу України, ДПІ проведено невиїзну позапланову перевірку Міжрегіональної науково-виробнича асоціації підприємств «Авіокон проект» з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ БК «Пласт-буд» за лютий 2011 року, за наслідками якої складено акт №2728/23 209/23958467 від 07.07.2011 року.

У процесі проведення перевірки встановлено встановлено, що в порушення п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України за лютий 2011 року позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 75367,00 грн. Як видно з акту перевірки, платником податків - МНВАП «Авіокон-проект» не надано до перевірки первинних документів, що підтверджують подальшу реалізацію будівельних робіт, придбаних від ТзОВ «БК «Пласт-буд». Вищенаведені висновки органу державної податкової служби грунтуються на відсутності підтверджуючих документів, що позбавляє можливості підтвердити фактичного надання послуг контрагентом позивача. Також, в акті перевірки йдеться про відсутність доказів фактичного отримання та, як наслідок, відвантаження товарів ТзОВ БК «Пласт Буд», а тому правочин, укладений між позивачем та згаданим контрагентом не спричинив реального настання правових наслідків, тобто є нікчемним.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення 2728/23-209/23958467 від 20.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 94209 грн. 00 коп., в тому числі, за основним платежем - 75367,00 грн, за (штрафними (фінансовими) санкціями - 18842,00 грн.

Що стосується позовних вимог в частині правомірності проведення позапланової невиїзної перевірки з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість:

З вступної частини акта перевірки видно, що така проводилась відповідно до вимог ст.79 ПК України, згідно якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Відповідно до п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платникам податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служб;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 гривень;

- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

- отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

- органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Однак, органом Державної податкової служби, всупереч вимог ч.2 ст.71 АС України, не представлено жодних належних та допустимих доказів в підтвердження наявності хоча б однієї з вищенаведених обставин, а тому, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що позапланова невиїзна документальна перевірка проводилась відповідачем за відсутності законних підстав для проведення такої.

Що стосується позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ №0001902321від 20.07.2011 року:

Встановлено, що Між ВАТ «Миколаївцемент» (замовник) та МНВАП «Авіокон-проект» (підрядник) укладено договір від 07.10.2010 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати власними силами та засобами (матеріалами) реконструкцію дороги для завантаження тарованого цементу (надалі роботи) в загальному об'ємі 7100 м.кв., згідно з проектною документацією та кошторисом.

На виконання умов вищенаведеного договору МНВАП «Авіокон-проект» (замовник) укладено договір підряду з ТзОВ БК «Пласт-буд» (підрядник) за №110/1 від 14.01.2011 року, згідно з яким підрядник зобов'язується власними силами та засобами виконати роботи по реконструкції автомобільних доріг на території ВАТ «Миколаївцемент» відповідно до технічного завдання, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

На підтвердження виконання вищенаведеного договору підряду позивачем представлено погодження договірної ціни, кошторис на виконання робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року, акт виконаних робіт за лютий 2011 року, виписку з банківського рахунку та податкову накладну від 28.02.2011 року за №31 на загальну суму 452203,80 грн, в тому числі ПДВ - 75367,30 грн.

Суми податку на додану вартість, згідно зазначеної податкової накладної, включена до податкового кредиту за лютий 2010 року та відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним декларацій з ПДВ за лютий 2010 року.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст..39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Пунктом 2014 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі первинних документів: податкових та видаткових накладних за лютий 2013 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортних накладних за 2013 рік, договори найму транспортних засобів, трудові договори між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю.

Під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентами, судом апеляційної інстанції не встановлено їх невідповідності вимогам чинного податкового законодавства.

Отже, позивачем правомірно було сформовано податковий кредит, оскільки наведена вище первинна документація чітко відображає операції які були здійсненні між позивачем та його контрагентами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору між позивачем та його контрагентами, останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість у встановленому законом порядку.

Також необхідно зазначити, що невиконання контрагентом зобов'язання по сплаті податку до бюджету не являється підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість.

Крім цього, невиконання контрагентом позивача власних податкових зобов'язань перед бюджетом, тягне відповідну відповідальність саме для нього, і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Судом апеляційної інстанції не встановлено на момент прийняття рішення у справі наявність постановлених у судовому порядку обвинувальних вироків стосовно посадових осіб контрагентів за фактом фіктивного підприємництва.

Враховуючи зазначене, та оскільки не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі № 2а-11374/11/1370 за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання неправомірними дій та скасування податкових рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 18.03.2015 року.