Ухвала суду № 43184032, 26.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5208/14 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Агромарс" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Агромарс" звернувся до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2013 року № 0002851501, № 0002861501, № 0002871501, № 0002881501, № 0002891501, № 0002901501, № 0002911501, № 0002921501, № 0002931501, № 0002941501, № 0002951501.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Комплекс Агромарс» перебуває на обліку у Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Мiндоходiв у Київськiй областi з 11 серпня 1998 року та є платником екологічного податку.

Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Мiндоходiв у Київськiй областi була проведена камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по екологічному податку ТОВ «Комплекс Агромарс».

За результатами перевірки відповідачем складено Акт №446/15-1/30160757 від 14 травня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по екологічному податку, передбачених п.250.2 ст.250, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 21 травня 2013 року про застосування до позивача штрафів за затримку в 1 календарний день сплати екологічного податку, а саме: за надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах: № 0002851501 у сумі 75,40 грн.; № 0002861501 у сумі 2364,41 грн.; № 0002871501 у сумі 2102,83 грн.; № 0002881501 у сумі 4012,01 грн.; № 0002891501 у сумі 88,74 грн.; № 0002901501 у сумі 2318,94 грн.; № 0002911501 у сумі 78,70 грн.; № 0002921501 у сумі 2477,84 грн.; № 0002931501 у сумі 0,23 грн.; № 0002941501 у сумі 220,94 грн.; № 0002951501 у сумі 0,55 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.6.1 ст.6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 37.2 Податкового кодексу України передбачено, що податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей кодекс пов'язує сплату ним податку.

Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно ст. 250 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу. Платники податку, крім тих, які визначені п. 240.2 ст. 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.

В силу п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу про порушення позивачем строку перерахування самостійно визначених грошових зобов'язань обґрунтовано затримкою сплати податків в 1 (один) календарний день.

Разом з тим, позивачем долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень від 19 лютого 2013 року про сплату коштів за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та за розміщення відходів з відповідними позначками банку про одержання вказаних платіжних доручень від 19 лютого 2014 року.

При цьому, надані позивачем платіжні доручення відповідають вимогам чинного податкового законодавства та підтверджують факт сплати відповідних податків.

Так, з урахуванням вимог п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, позивач зобов'язаний був сплатити самостійно визначені грошові зобов'язання з екологічного податку за 4-й квартал 2012 року протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. В даному випадку 10-й календарний день, тобто строк внесення платежу закінчувався 20 лютого 2013 року.

Згідно наданих ТОВ «Комплекс Агромарс» платіжних доручень від 19 лютого 2013 року №№494, 496, 498, 499, 495, 497, 493, 500, 502, 501, 503 з відмітками банку про списання коштів з рахунків платника, сплачені позивачем кошти були зараховані банком за призначенням 19 лютого 2014 року, тобто у встановлений Законом строк, а тому висновки відповідача щодо пропуску строку оплати податку є необґрунтованими.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Агромарс" та наявність правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2015 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.