Постанова № 43183651, 19.03.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/5405/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року 15:20м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук А.М. при секретаріБачку А.М. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що у відповідача наявний податковий борг в сумі 1445,75 грн. по єдиному податку, який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до єдиного податку з фізичних осіб. Податковий борг також підтверджується розрахунком суми позовних вимог та довідкою про заборгованість. В зв'язку з викладеним, просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 1445,75 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задоволити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, вважає що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа 08.06.2000 р., що підтверджується копією реєстраційних даних.

За відповідачем наявний податковий борг в сумі 1445,75 грн. по єдиному податку.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.291.2, п. 291.3 ст. 291 Кодексу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 293.1 ст. 293 Кодексу визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

В силу п. 293.2 ст. 293 Кодексу, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Як встановлено судом, ОСОБА_3, відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та свідоцтва платника єдиного податку, є платником єдиного податку другої групи, а ставка єдиного податку становить 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно п.295.1 ст. 295 Кодексу, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Пунктом 296.2 ст. 296 Кодексу визначено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.

В силу п. 59.1 ст. 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу №47-25 від 17.02.2014 року.

Відповідно до п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд звертає увагу на те, що корінець податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0041031702 від 25.12.2013 року та корінець податкової вимоги №47-25 від 17.02.2014 року отримано ОСОБА_3, однак відповідачем не оскаржувались, тому вважаються узгодженими.

Заборгованість відповідача складає 1445 грн. 75 коп., вона є обґрунтованою, відповідає чинному законодавству і підлягає стягненню. Наявність зазначеної заборгованості підтверджується наданими позивачем розрахунком суми позовних вимог, довідкою про заборгованість та матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 158 - 163 КАС України, ст. ст. 14-16, 20, 87, Податкового кодексу України, ст.ст. 19, 67, 124 Конституції України, -

ПОСТАНОВИВ:

позов Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, в дохід Державного бюджету України кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1445 (одна тисяча чотириста сорок п'ять) грн. 75 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2015 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук