Постанова № 43182666, 16.03.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Калмикова Ю.О.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року справа №415/3996/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Гайдара А.В., суддів Ханової Р.Ф., Яковенка М.М.,

при секретарі судового засідання Куленко О.Д.,

за участю прокурора - Лушер Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора м.Лисичанська в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 15 січня 2015 року у справі № 415/3996/14-а за позовом прокурора м.Лисичанська в інтересах ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 15 січня 2015 року адміністративний позов прокурора міста Лисичанська в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, залишено без задоволення повністю у зв'язку з необґрунтованістю. (арк. справи 74-77).

Позивач - прокурор міста Лисичанська в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_2 не погодилися з постановою суду, подали апеляційні скарги, в якій посилалися на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просили скасувати постанову суду першої інстанції, задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі. (арк. справи 86-100, 101-103).

У судовому засіданні прокурор підтримала доводи апеляційних скарг, просив суд задовольнити їх, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги..

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області - в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання в якому просив розглянути справу без їх участі, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

За правилами частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 ОСОБА_2, з 12.08.2002 року перебуває на обліку у відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області (в подальшому - УПФУ, відповідач) та отримує пенсію за віком за Списком 1, як непрацюючий пенсіонер. (арк.. справи 7, 27)

Також, ОСОБА_2 згідно з реєстраційною справою № 238100535480 з 03.10.2002 року зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності (фізична особа-підприємець) (арк.. справи 48-69)

Як вбачається з письмових пояснень відповідача та не заперечується сторонами по справі 30 січня 2014 року спеціалістом відповідача проведений перерахунок пенсії позивачу з урахуванням його працевлаштування з 2 грудня 2002 року як суб'єкта підприємницької діяльності (арк.. справи 13, 27)

Рішенням № 55 від 24 лютого 2014 року комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги встановлена переплата пенсії ОСОБА_2 в розмірі 3010 грн. 36 коп. за період з 1 квітня 2009 року по 28 лютого 2014 року в зв'язку з тим, що останній працював (арк.. справи 14)

Як встановлено колегією суддів дана переплата пенсії ОСОБА_2 у розмірі 3010 грн. 36 коп. станом на 01.03.2015 року утримана з пенсії останнього повністю, що підтверджується довідкою відповідача та не є спірним між сторонами.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо правомірності рішення № 55 від 24 лютого 2014 року комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги та відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Щодо рішення комісії.

Дійсно, відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Даним статтям кореспондує також ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що на момент прийняття спірного рішення (лютий 2014 року) регулювання стягнення сум пенсій, виплачених надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних здійснювалося відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, а саме вищезазначеною ст..50.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 63 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підпункту 3.2 пункту 3 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, начальник управління керує діяльністю управління, персонально відповідає за виконання покладених на управління завдань. Таким чином від імені територіального органу Пенсійного фонду приймає рішення його начальник.

Згідно Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21.03.2003 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України 15.05.2003 р. № 374/7695 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), а саме пункту 3 (на який посилається суд першої інстанції) повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.

Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що в даному випадку суд першої інстанції помилково ототожнив комісію з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги з органом, що призначає пенсії.

Законодавство про пенсійне страхування, яке діє на сьогоднішній час, не передбачає винесення рішення від імені органу, який призначає і виплачує пенсії, комісією з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги.

Колегія суддів вважає, що вищезазначена комісія може виконувати функцію тільки рекомендаційного характеру і не має повноважень щодо винесення будь-якого остаточного рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію (стаття 58 зазначеного Закону) він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Прийняття рішення начальником управління в межах спірних відносин є способом реалізації владних повноважень в розумінні вищенаведених конституційних принципів.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, рішення про стягнення переплати пенсії ОСОБА_2 керівником Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області не приймалось.

Крім того. Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку комісія при прийнятті спірного рішення також не прийняла до уваги постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року, згідно якої адміністративний позов ДПІ у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності задоволено повністю. Підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 вважати припиненою з 01 грудня 2010 року. (арк.. справи 9-11)

Також в рішенні комісії відсутній розрахунок суми переплати та норми законодавства, на підставі яких дана переплата підлягає поверненню.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області № 55 від 24 лютого 2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повернути ОСОБА_2 суму грошових коштів, утриманих з його пенсії на підставі рішення комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області № 55 від 24 лютого 2014 року, у розмірі 3010 грн.. 36 коп., колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, з урахуванням вимог частини 2 ст.11 КАС України, з метою повного захисту прав ОСОБА_2 та з урахуванням того, що відповідно до п.4 ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю, колегія суддів вважає необхідним дані вимоги задовольнити частково та стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_2 суму грошових коштів, утриманих з його пенсії на підставі рішення комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області № 55 від 24 лютого 2014 року, у розмірі 3010 грн.. 36 коп.

Відповідно до ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено порушення норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.ч.1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги прокурора м.Лисичанська в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 15 січня 2015 року у справі № 415/3996/14-а - задовольнити частково.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 15 січня 2015 року у справі № 415/3996/14-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги прокурора м.Лисичанська в інтересах ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області № 55 від 24 лютого 2014 року.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_2 суму грошових коштів, утриманих з його пенсії на підставі рішення комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і списання сум переплат пенсій та грошової допомоги управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області № 55 від 24 лютого 2014 року, у розмірі 3010 (три тисячі десять) грн.. 36 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний колегією суддів 18 березня 2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Колегія суддів А.В. Гайдар

Р.Ф.Ханова

М.М. Яковенко