Постанова № 43162097, 18.03.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дзюба М.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року справа № 266/4811/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради на постанову Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2014 року у справі № 266/4811/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення разової допомоги на оздоровлення за 2014 рік,-

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними дії УСЗН Приморського району Маріупольської міської ради щодо недоплати йому щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2014 рік та зобов'язати відповідача зробити перерахунок цієї допомоги відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, визначивши розрахунковий розмір мінімальної заробітної плати відповідно до Закону про Державний бюджет України на момент виплати та стягнути цю допомогу на його користь.

Постановою Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради щодо ненарахування та невиплати щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2014 рік позивачу відповідно до ст..48 Закону та зобов'язано відповідача провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік ОСОБА_2 відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, визначивши розрахунковий розмір мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», з урахуванням проведених виплат; встановлено строк для подання суб'єктом владних повноважень - УПСЗН Приморського району Маріупольської міської ради - до суду звіту про виконання судового рішення протягом двох місяців; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, обидві сторони подали апеляційні скарги, при цьому, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та задовольнити позов у повному обсязі, а відповідач, в свою чергу, наголошує на неповному з»ясуванні та дослідженні судом першої інстанції обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, тому просить постанову суду скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України розгляд справи здійснено у письмовому провадженні.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалідом 3-ї групи, у зв'язку з чим перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради та має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до яких входить отримання щорічної разової грошової допомоги.

У 2014 році щорічна разова допомога на оздоровлення була призначена та виплачена позивачеві в розмірі 90 гривень.

Розмір цієї допомоги є предметом позову, оскільки позивач вважає його таким, що суперечить вимогам Закону.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796).

Статтею 48 цього Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено перелік компенсаційних виплат особам за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника, та встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення для осіб, які є інвалідами 3 групи, становить чотири мінімальні заробітні плати.

Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (п. 6-7 Прикінцевих положень), Кабінету Міністрів України надано право у 2014 році встановлювати розміри соціальних виплат, в тому числі відповідно до норм і положень статей 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вказана норма набула чинності з 03.08.2014 року, у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року N 1622-VII. На даний час чинною є постанова Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12 липня 2005 р. N 562, якою встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що, оскільки, з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії при вирішенні спору застосуванню підлягає законодавча норма, що не визнана неконституційною та прийнята пізніше. В даному випадку норми Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року N 1622-VII мають застосовуватись з 03.08.2014 року замість відповідних норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, спірна щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 90,00 грн. була призначена та виплачена позивачеві у травні 2014 року, тобто до моменту набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року N 1622-VII, тому, як вірно зазначає суд, при визначенні розміру цієї допомоги відповідач повинен був керуватись положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постановою Кабінету Міністрів України від 12.07. 2005 року № 562.

Разом з тим, зазначаючи в мотивувальній частині обов»язок УПСЗН здійснити перерахунок та виплату спірної допомоги, суд першої інстанції помилково не зазначив про це в резолютивній частині постанови, тому вона в цій частині підлягає зміні.

Доводи ж позивача щодо необхідності здійснення розрахунку недоплаченої одноразової допомоги виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент її виплати не ґрунтуються на нормах законодавства, діючого в період виникнення спірних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 183-2,195,197,198,200,201,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2014 року у справі № 266/4811/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради про стягнення разової допомоги на оздоровлення за 2014 рік та визнання дій протиправними - змінити.

В абзаці третьому резолютивної частини постанови після словосполучення «провести перерахунок» додати вислів «та виплату».

В решті постанову Приморського району Маріупольської міської ради на постанову Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2014 року у справі № 266/4811/14-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду судового рішення, винесеного у скороченому провадженні, є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко