Постанова № 43182567, 20.01.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р. Справа № 2a-4438/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Скільський І.І.,

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю сторін:

представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача -Урядко Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Долинської об`єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001301720/0 від 01.12.2010 року,-

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2010 року суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Долинської об`єднаної державної податкової інспекції (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 01.12.2010 р. № 0001301720/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2009 року у розмірі 5036 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви. Позов мотивований тим, що податковим органом безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2009 року у розмірі 5036 грн. Вважає, що при проведенні документальної перевірки відповідач прийшов до неправомірних висновків, а податкове повідомлення-рішення № 0001301720/0 від 01.12.2010 року підлягає скасуванню, оскільки позивачем при проведенні первинної перевірки відповідачу надано податкові накладні та інші підтверджуючі документи, на підставі яких відповідні суми податку на додану вартість було включено до податкового кредиту. Податковий кредит підлягаючих перевірці звітних періодів позивачем сформовано у повній відповідності з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість». Позивачем повністю сплачено контрагентам податок на додану вартість в ціні придбаних товарів та одержано від них податкові накладні, які містять усі необхідні реквізити передбачені положеннями пп.7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». ТзОВ «Укртрейдсервіс», ТзОВ «Профітс-Б»ТзОВ «Брассвейрс», ПП «НТБТрейдинг»не є безпосередніми постачальниками позивача і не можуть згідно закону брати участь у формуванні податкового кредиту позивача. Під час придбання товарів контрагенти позивача у встановленому порядку зареєстровані в якості платників ПДВ, відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»мали право на складання податкових накладних та нарахування податку. Законодавством чітко встановлено випадок, коли податковими органами може заперечуватись право на включення до податкового кредиту суму заявленого ПДВ -у випадку, якщо ця сума не підтверджується податковим накладними і не передбачено обов'язку покупця підтверджувати сформований ним податковий кредит -фактом сплати податкових зобов'язань продавця на цю ж суму.

Визнання юридичної особи -постачальника контрагентів позивача банкрутом або той факт, що податкова міліція не може розшукати посадових осіб постачальників контрагентів не позбавляють позивача права на формування податкового кредиту по вказаних податкових накладних, які були йому надані діючими юридичними особами -його безпосередніми контрагентами. Висновок відповідача про відсутність підтвердження факту декларування податкових зобов'язань по ПДВ та сплата їх до бюджету з боку постачальників контрагентів позивача свідчить про недостовірність нарахування позивачем бюджетного відшкодування -є безпідставним і суперечить вимогам чинного податкового законодавства.

У акті перевірки № 3653/171/НОМЕР_1 «Про результати не виїзної документальної перевірки СПД ОСОБА_3, з питань перевірки достовірності відомостей щодо нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2009 року»не міститься жодних посилань на докази які б свідчили про те, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності, що контрагенти позивача не задекларували і не сплатили суми ПДВ до бюджету. Позивач вважає правомірним включення до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ при придбанні товарів у серпні 2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у адміністративному позові. Позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні, наданому суду. Зазначив, що позивач протягом серпня 2009 року здійснював придбання палива та запчастин від постачальників, зокрема ТОВ „МСС „Тідісі-Дальнобой", м. Бровари, шини 10 штук на суму 30218,00 грн, в.т.ч. ПДВ 5036,33 (безпосередній постачальник позивача -ПП ОСОБА_3). Безпосереднім постачальником ТОВ „МСС „Тідісі-Дальнобой", є ТзОВ „Шинний торгівельний дім", а безпосереднім постачальником ТзОВ „Шинний торгівельний дім" є ТзОВ „Укртрейдсервіс", ТзОВ „Профітіс-Б", ТОВ „Брассвейрс", ПП „НТБТТрейдинг". Факт здійснення операцій з придбання з ПДВ товарів (послуг) на митній території України з вищевказаними постачальниками вплинув на формування показників з нарахувавння суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень місяць 2009 року. Зокрема пояснив, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0001301720/0 від 01.12.2010 року, податкова інспекція виходила з того, що підприємства, які постачали товар позивачу не сплачували до бюджету податок на додану вартість. Вважає, що позивачем в порушення Закону України „Про податок на додану вартість" безпідставно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по придбаних шинах від вищевказаних постачальників. Тому податкове повідомлення-рішення № 0001301720/0 від 01.12.2010 року винесене Долинською ОДПІ, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за вересень 2009 року в сумі 5036 грн., є законне та таким, що відповідає вимогам законодавства.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов є таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_3 відповідно до рішення Болехівської міської ради від 22.01.1999 р. та свідоцтва про державну реєстрацію є приватним підприємцем та відповідно до свідоцтва № 65930609 від 28.10.2003 р. є платником податку на додану вартість.

Позивач здійснює діяльність автомобільного вантажного транспорту у відповідності до ліцензії від 03.09.2007 року серії АВ № 352719, виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, строком до 03.09.2012 року.

Так, 16.12.2009 року на підставі направлення № 241 від 16.12.2009 року згідно з ст.11-1 Закону України від 12.04.1990 року № 509-ХП «Про державну податкову службу в Україні»підпункту 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та відповідно до наказу № 273 від 16.12.2009 року, працівниками Долинської ОДПІ, проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності приватного підприємця ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 31180 грн., за вересень місяць 2009 року на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2009 року по 30.09.2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено довідку № 40/171/НОМЕР_1 від 18.12.2009 року, про результати виїзної позапланової перевірки СПД ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, за вересень місяць 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2009 року по 30.09.2009 року.

Відповідно до пункту 3.1.2. Довідки (перевірка правильності визначення податкового кредиту за серпень 2009 року) не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників в рядках 10-17 Декларації.

Проведеною перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування за вересень 2009 року у сумі 31180 гривень. Зазначено, що при отриманні матеріалів які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»із змінами та доповненнями.

30.11.2010 року працівниками Долинської ОДПІ згідно із п.1ст. 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями проведена невиїзна документальна перевірка приватного підприємця ОСОБА_3 з питань перевірки достовірності відомостей, щодо нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 3653/171/НОМЕР_1 від 30.11.2010 року, про результати невиїзної документальної перевірки СПД ОСОБА_3 з питань перевірки достовірності відомостей, щодо нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень місяць 2009 року. Як вбачається з п.3 Акта перевірки (перевірка достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2009 року) підставою проведення додаткової позапланової невиїзної перевірки за вересень 2009 року стало те, що згідно отриманих матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника, встановлено, що постачальники товарів підприємства є постачальниками з ознаками «сумнівності». В ході проведення перевірки відповідачем на виконання наказу Державної податкової адміністрації України від 18.08.2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість»було надіслано запити до ДПІ в Калинівському районі м.Донецька про проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Укртрейдсервіс», до ДПІ в Деснянському районі м. Київ про проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Профітіс-Б», до ДПІ в Шевченківському районі м. Києва про проведення зустрічної перевірки ТОВ „Брассвейрс", до ДПІ в Голосіївському районі м. Києва про проведення зустрічної перевірки ПП „НТБТТрейдинг".

Відповідно до наданої відповіді від 09.08.2010 року № 1592/23-1/34828751 ТзОВ «Укртрейдсервіс»18.02.2009 року визнано банкрутом, свідоцтво про державну реєстрацію скасовано 02.03.2009 року. Відповідно до наданої відповіді № 4323/7/23-118 ГВПМ ДПІ в Деснянському районі м. Києва передано службову записку щодо розшуку посадових осіб та бухгалтерських документів ТзОВ «Профітіс-Б». Відповідно до наданої відповіді від 07.07.2010 року № 9409/7/23-1106 ТОВ „Брассвейрс" визнано банкрутом. Відповідно до наданої відповіді від 07.07.2010 № 10572/7/23-8010 (місце знаходження ПП „НТБТТрейдинг" не встановлено).

Працівниками Долинської ОДПІ в акті перевірки зроблено висновок про порушення пп. 7.4.1 п.7.4. ст.7 та п.1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, з внесеними змінами та доповненнями, позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 року на суму 5036,33 гривень.

01.12.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 3653/171/НОМЕР_1 від 30.11.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001301720/0 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року на суму 5036,33 гривень.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем в серпні 2009 року відповідно до договору № 2428/2008 від 07.07.2008 року придбано у ТОВ «МСС «Тідісі-Дальнобой»: - автомобільні шини 385/65 R 22,5 РW 912 TPW, 6 штук за ціною без урахування ПДВ 2552, 50 грн., на загальну суму 15 315, 00 грн, та автомобільні шини 315/70 R 22,5 РW 610 DPW, 4 штуки за ціною без урахування ПДВ 2466,67 грн., на загальну суму 9866,67 грн. Всього придбано товарно матеріальних цінностей на суму 25181,67 без урахування ПДВ, податок на додану вартість 5036, 33 грн, загалом 30218,00 гривень, та сплачено в ціні товару 5036,67 гривень податку на додану вартість, що підтверджується наданими представником позивача у судовому засіданні рахунком-фактура № ЕДБ -0723059 від 23.07.2009 року, видатковою накладною № ЕДБ 07230014 від 17.08.2009 року, податковою накладною № ЕДБ -0817020 від 17.08.2009 року.

Як вбачається з вище наведеного безпосереднім постачальником позивача є ТОВ «МСС «Тідісі-Дальнобой»07400, м.Бровари, вул.Богунська, буд. 26В, і.п.н.332125410060, є платником податку на додану вартість (свідоцтво №100115120). Безпосередній постачальником ТОВ „МСС „Тідісі-Дальнобой" - ТзОВ „Шинний торгівельний дім", а безпосередній постачальник ТзОВ „Шинний торгівельний дім" - ТзОВ „Укртрейдсервіс", - ТзОВ „Профітіс-Б", - ТОВ „Брассвейрс", - ПП „НТБТТрейдинг".

Суд зазначає, що висновок податкового органу щодо отримання позивачем податкової вигоди внаслідок заявлення до відшкодування суми ПДВ, яка фактично до бюджету не сплачена, не є обгрунтованим, оскільки є непідтвердженим жодними засобами доказування та спростовується наступним.

Із наданих відповідачем в обґрунтування заперечень на адміністративний позов документальних доказів, не вбачається факту несплати до бюджету податку на додану вартість постачальниками продукції.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що в контексті ст.527 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (в спірному випадку -сплата податку на додану вартість) покладається на боржника (постачальника).

Законом України «Про податок на додану вартість»встановлено механізм визначення суми та порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до пп.7.7.1 та пп.7.7.2ст.7 вищевказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому бюджетним відшкодуванням згідно із пп.1.8 ст.1 цього ж закону є сума, що підлягає поверненню платникам податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, передбачених цим законом.

Підпунктом 7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Аналіз вищенаведених норм закону дає підстави для висновку суду про те, що підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані податкової декларації за звітний період.

Крім того, відповідно до п.п 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Перевіркою встановлено, що факт придбання позивачем товарно матеріальних цінностей підтверджується податковими накладними на придбання палива та запчастин, реєстром отриманих податкових накладних, договорів та угод, банківських документів. Дані обставини відображено в довідці № 40/171/НОМЕР_1 від 18.12.2009 року, про результати виїзної позапланової перевірки СПД ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, за вересень місяць 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2009 року по 30.09.2009 року та підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями рахунок-фактури № ЕДБ -0723059 від 23.07.2009 року, видаткової накладної № ЕДБ 07230014 від 17.08.2009 року, податкової накладної № ЕДБ -0817020 від 17.08.2009 року, реєстром отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.08.2009 по 31.08.2009 року.

Системний аналіз вищенаведеного, дає суду підстави для висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту ПДВ, який включено до ціни придбаної позивачем продукції.

При цьому суд не приймає до уваги твердження представників відповідача про те, що позивачем порушено приписи Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки податковим органом не встановлено включення до податкових зобов'язань та сплату постачальниками та продавцем - постачальником автомобільних шин у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету у зв'язку із неможливістю проведення зустрічних перевірок постачальників, чи визнання їх банкрутом, так як чинне законодавство не передбачає залежності відшкодування платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість від факту сплати цього податку контрагентом зазначеного платника.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено відповідальність платника податку в єдиному випадку - коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Крім того, слід зазначити, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди -покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.

Відповідачем не наведено жодних доводів щодо наявності в діях позивача ознак таких дій, а наведені податковою інспекцією доводи не є такими, що спростовують обставину щодо фактичного здійснення позивачем господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в Листі Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року, зокрема, що сама по собі несплата податку продавцем (втому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

В ході судового засідання представником відповідача не обґрунтовано та не надано доказів щодо не використання позивачем в своїй господарській діяльності придбаних товарів - автомобільних шин.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковим органом не доведено суду достатніх підстав, які б свідчили, що позивачем недотримано наведених норм Закону України «Про податок на додану вартість»при нарахуванні суми бюджетного відшкодування, тобто не доведено правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської об`єднаної державної податкової інспекції № 0001301720/0 від 01.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2009 року у розмірі 5036,00 грн. ( п`ять тисяч тридцять шість гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 25.01.2011 року.