Постанова № 43182336, 26.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року (11:03) м. Київ 810/20/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами,

за участю представників сторін:

позивача - Левенець Д.О., довіреність від 30.12.2014 № 01/01-10-2950;

відповідача - не з'явився.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 18728,79 грн.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні 26.02.2015 суд протокольною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати прийняв до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, якою уточнено статус відповідача як Фізичної особи-підприємця, на підтвердження чого зокрема до зазначеної заяви позивачем додано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зокрема з вказаного витягу вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 08.01.2008, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 342 000 0000 003688.

Крім того у вказаній заяві уточнено по-батькові відповідача, відтак належним відповідачем по справі є фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем в добровільному порядку нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1176,48 євро, що станом на день проведення розрахунку 08.07.2014 складає 18728,79 грн.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією. Однак поштове кореспонденція, направлена на адресу відповідача, повернута до суду з довідкою оператора поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

08.07.2014 посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області на підставі графіку щоденної (цілодобової) роботи пересувального пункту габаритно-вагового контролю в Кіровоградській області на липень 2014 року (а.с. 8) та направлення на перевірку №020864 від 08.07.2014 (а.с. 9) була проведена рейдова перевірка дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт вантажного автомобіля DAF модель XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки ACERBI модель 21L 239, реєстраційний номер НОМЕР_2 (чек зважування №00659 від 08.07.2014, а.с. 10).

За результатами перевірки працівниками Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.07.2014 та Акт № 002068 від 08.07.2014 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксовано перевезення вантажу із перевищенням встановлених вагових обмежень, а саме відповідачем було здійснено перевезення вантажу, при якому фактична маса автомобіля становила 46,65 тон. (а.с. 11, 12).

На підставі Акта № 002068 від 08.07.2014 Управлінням Укртрансінспекції у Кіровоградській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №62 від 08.07.2014 на суму 1176,48 євро.

Супровідним листом Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській від 09.07.2014 № 03-14/2206 на адресу власника транспортного засобу ФОП ОСОБА_1 направлено вищезазначену Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.07.2014, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №002068 від 08.07.2014 та Розрахунок плати за проїзд №62 від 08.07.2014, а також роз'яснено про зобов'язання сплатити визначену у розрахунку суму протягом 30 календарних днів (а.с. 14).

Вказаний лист отримано відповідачем 15.07.2014, про що свідчить відмітка про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

Несплата відповідачем в добровільному порядку нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 1176,48 євро стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача з наступних підстав.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 29.03.2012 "Про утворення територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті" утворено юридичну особу публічного права територіального органу Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті - Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області.

Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затверджено Указом Президента України від 06.04.11 №387/2011, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (далі за текстом - Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, органом державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" №3353-XII від 30.06.1993 передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3,4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до п.3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За визначенням, наведеним у пп. 4 п.2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу 38 тон, здійснюється за спеціальними правилами.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 передбачено, що рух транспортних засобів, навантажень на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух вагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Як вже зазначалось, згідно акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 002068 від 08.07.2014 відповідачем було здійснено перевезення, при якому фактична маса автомобіля становила 46,65 тон.

Згідно з п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п.31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків у п'ятикратному розмірі.

Враховуючи наведене управлінням Уктрансінспекції у Кіровоградській області згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №62 від 08.07.2014 відповідачу нарахована плата за проїзд в сумі 1176,48 євро.

В свою чергу, пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, а саме 08.07.2014, курс гривні до євро становить: 1591,9347 грн. за 100 євро, що підтверджується наявним в матеріалах справи роздрукуванням з офіційної сторінки Національного банку України (http://www.bank.gov.ua/) (а.с. 16, 17).

Таким чином, сума 1176,48 євро станом на 08.07.2014 за офіційним курсом гривні до іноземної валюти складає 18728,79 грн.

Відповідно до п. 31-1 Порядку №879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

Станом на дату розгляду справи судом відповідачем доказів сплати вказаної плати за проїзд в сумі 18728,79 грн. чи доказів оскарження розрахунку №62 від 08.07.2014 не надано.

Як встановлено п.26 Порядку №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

За таких обставин суд доходить висновку, що визначена контролюючим органом плата за проїзд, неоскаржена та несплачена перевізником-власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.

Відповідно до п. 41 Порядку №879 дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

З аналізу викладених норм законодавства вбачається, що право на стягнення Уктрансінспекцією та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб'єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати заборгованості в розмірі 18728,79 суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 Управлінню Укртрансінспекції в Кіровоградській області відстрочено сплату судового збору за подання до адміністративного суду позову до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 18728,79 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги, що рішення суду ухвалене на користь позивача судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08700, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) на користь Державного бюджету України (р/р 31214201700001 в ГУ ДКСУ у Київській області, м. Київ, МФО 821018, ідентифікаціний код 37955989) 18728,79 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 79 коп.) плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.