Ухвала суду № 43181757, 25.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2015р. м. Київ К/800/36724/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Загороднього А.Ф., Зайцева М.П.,

секретар судового засідання Калінін О.С.,

за участю: представників відповідача Мазницької Н.М., Мазницького М.М.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року

у справі № 820/3443/14

за позовом Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва

про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва (далі - КЖРЕП), в якому просила стягнути податковий борг у загальному розмірі 2 069 845,65 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року адміністративний позов ДПІ задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року апеляційну скаргу КЖРЕП задоволено.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду 2 квітня 2014 року у справі № 820/3443/14 скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову ДПІ.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду 2 квітня 2014 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши представників відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковим органом не дотримано встановленого ст. 96 Податкового кодексу України (далі - ПК України) обов'язкового порядку погашення податкового боргу комунального підприємства, тому позовні вимоги є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

П. 95.1 ст. 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. У п. 95.2 цієї ж статті зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств, визначений ст. 96 ПК України.

Згідно п. 96.1 ст. 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради (п. 96.1.1); затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу (п. 96.1.2); ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (п. 96.1.3); прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків (п. 96.1.4).

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень, згідно положень п. 96.3 ст. 96 ПК України, надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, обов'язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає, зокрема, у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог, за умови що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що КЖРЕП зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ДПІ та є платником податків і зборів, передбачених ПК України.

КЖРЕП до ДПІ подано податкові декларації з податку на додану вартість за 2012-2014 роки, проте, задекларовані до сплати суми ПДВ згідно поданих податкових декларацій у встановлений законом строк в повному обсязі відповідачем сплачені не були, тому перед бюджетом виникла заборгованість у розмірі 2 069 845,65 грн. ДПІ були направлені на адресу КЖРЕП податкові вимоги.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податковий орган звертався до голови Чугуївської міської ради із поданнями № 5519/19-036 від 30 березня 2012 року, № 294/9/19-036 від 21 вересня 2012 року, № 149/9/19028 від 14 березня 2013 року та № 24/9/20-29-11-51 від 27 вересня 2013 року, в яких, посилаючись на положення ст.ст. 95, 96 ПК України, просив орган місцевого самоврядування розглянути вказані подання на сесії міської ради та прийняти одне із рішень, передбачених ст. 96 ПК України. Проте, подання контролюючого органу не були розглянуті на сесії міської ради та на його адресу не направлялась відповідь щодо прийняття одного із рішень, передбачених ст. 96 ПК України.

В листах Виконавчого комітету Чугуївської міської ради № 02-31/3287 від 22 жовтня 2012 року та № 02-59/3268 від 16 жовтня 2013 року зазначено, що КЖРЕП є цілісним майновим комплексом та відноситься до стратегічних об'єктів м. Чугуєва, а тому майно такого підприємства не може бути використане як джерело погашення податкового боргу. Також податковий орган повідомлено, що погасити податковий борг КЖРЕП шляхом виділення коштів з місцевого бюджету не має можливості у зв'язку з фінансовою незабезпеченістю захищених статей видатків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вказані вище листи Виконавчого комітету Чугуївської міської ради не є відповідями у розумінні ст. 96 ПК України, що свідчить про недотримання позивачем встановленого цією статтею порядку щодо погашення податкового боргу комунального підприємства і як наслідок про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній

М.П. Зайцев