Ухвала суду № 43181593, 03.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2015 р. м. Київ К/800/57033/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до Державної виконавчої служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопродукт" про визнання дій неправомірними, визнання постанови незаконною, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопродукт» про визнання неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36399198 від 07.02.2013 року; визнання незаконною постанову відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36399198 від 07.02.2013 року; зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 14.01.2009 року № 141.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 15 квітня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, дійшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

05.02.2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою від 16.01.2013 року вих. № КНО-61-05-536 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу від 14.01.2009 року за реєстровим номером 141.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36399198 від 07.02.2013 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що згідно з виконавчим написом стягувачем є ЗАТ «Донгорбанк», а заяву подано представником ПАТ «ПУМБ», тобто назва стягувача за виконавчим документом не відповідає назві стягувача за заявою про відкриття виконавчого провадження, крім того, згідно з інформацією з ЄДРПОУ ЗАТ (ПАТ) «Донгорбанк» припинило свою діяльність.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36399198 від 07.02.2013 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився Київський апеляційний адміністративний суд дійшли висновку, що постанова Державної виконавчої служби України винесена на законних підставах, а державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Свої висновки обґрунтовували наступними правовими нормами.

За змістом ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З системного аналізу викладених норм видно, що лише стягувач - юридична особа, на користь якого видано виконавчий документ, з зазначенням в ньому, зокрема, повного найменування стягувача, його місцезнаходження, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача, наділений правом звертатися до органів державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення, в тому числі виконавчого напису нотаріуса.

Державний виконавець в силу вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» в праві відкривати виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», лише за заявою стягувача або його представника, при цьому, державний виконавець не зобов'язаний та не наділений повноваженнями встановлювати та/або перевіряти наявність правонаступників стягувача та, як наслідок, здійснювати заміну такого стягувача, з подальшим відкриттям виконавчого провадження за заявою відповідного правонаступника.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, виконавчий документ, з яким звернувся позивач до відповідача з заявою від 16.01.2013 року вих. № КНО-61-05-536 про відкриття виконавчого провадження - виконавчий напис приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу від 14.01.2009 року за реєстровим номером 141, видано на користь ЗАТ «Донгорбанк», код ЄДРПОУ 20365318.

Тобто стягувачем за вказаним виконавчим документом є ЗАТ «Донгорбанк», який незалежно від наявності правонаступників, наділений виключним правом звертатися до органів державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу від 14.01.2009 року за реєстровим номером 141.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Оскільки державному виконавцю за Законом України "Про виконавче провадження" надано право відмовляти у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, то суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв у спосіб та в межах повноважень, встановлених Законом України ,,Про виконавче провадження".

Крім того, позивачем порушений річний строк пред'явлення виконавчого напису нотаріуса до виконання, встановлений п.2 ч.1 ст.22 ст. Закону України «Про виконавче провадження».

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець