Ухвала суду № 43181590, 03.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2015 р. м. Київ К/800/29025/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Військової частини А-2502 до Відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції про визнання незаконними, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Військової частини А-2502 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції, в якому просив: поновити строк звернення до суду; визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 16 серпня 2012 року ВП № 33901017, винесену державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції; визнати незаконною та скасувати постанову начальника відділу ДВС від 10 вересня 2012 року, щодо відмови в задоволенні скарги військової частини А2502 № 1091 від 05.09.2012 року; зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого Замостянським районним судом міста Вінниці 09 грудня 2011 року по справі № 2-а-3107-2007 щодо повороту виконання рішення суду та стягнення з ОСОБА_5 на користь військової частини А 2502 - 6729,72 грн., та вжити всіх передбачених законом заходів для примусового виконання рішення суду; відстрочити сплату судового збору за подачу позовної заяви в зв'язку з недостатнім фінансуванням військової частини А 2502 довольчими органами та відсутністю кошторисних призначень на 2013 бюджетний рік.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року відмовлено у відкриття провадження по даній справі.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року залишено без змін ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року.

Позивач Військової частини А-2502 не погоджуючись з ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у відкриття провадження суд першої інстанції, з яким погодився Вінницький апеляційний адміністративний суд суд дійшов висновку, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки законодавством встановлено порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України в порядку цивільного судочинства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції повністю погоджується таким висновкам на підставі наступного.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Частиною 2 статті 85 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

У розумінні статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби належать також їх представники за законом чи договором.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що позивачем оскаржуються постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16 серпня 2012 року ВП № 33901017 щодо виконання судового рішення у справі, що розглядалася за нормами Цивільного процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачу слід звертатися із даними позовними вимогами до суду, який видав виконавчий лист.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Військової частини А-2502 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець