Ухвала суду № 43181520, 22.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2015 р. м. Київ К/9991/54887/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), Блажівкької Н.Є., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 у справі № 2а-4894/09/2370

за позовом Державного підприємства "Корсунь-Шевченківське лісове господарство"

до Державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області

про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року Підприємством до суду заявлений позов про визнання нечинним та скасування акту Державної податкової інспекції від 30.09.2009 №4-15052/00993395 про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, визнання незаконними дій щодо анулювання свідоцтва суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ та зобов'язання відновити його дію з 30.09.2009.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.11.2009 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Судове рішення обґрунтовано висновком про те, що лісові ресурси згідно з товарною номенклатурою не є окремою позицією в УКТ ЗЕД і не можуть класифікуватися як сільськогосподарські товари, оскільки окремі продукти, що отримуються внаслідок життєдіяльності лісових ресурсів та їх обробки та переробки, класифікуються за окремими позиціями УКТ ЗЕД і відносяться як до груп 1-24 УКТ ЗЕД, які є підставою для спеціального режиму оподаткування, так і до інших груп, які оподатковуються в загальному порядку. Крім того суд зазначив, що Постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 № 23 "Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Постановою № 23), якою визначено Перелік видів діяльності у сфері лісового господарства, на які поширюються норми ст. 8 Закону, набрала законної сили з моменту її опублікування, а саме з 02.02.2009, тоді як позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з 01.01.2009, тобто до затвердження відповідного переліку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.11.2009 та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано акт Державної податкової інспекції від 30.09.2009 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування; визнано незаконними дії контролюючого органу щодо анулювання свідоцтва про реєстрацію позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та зобов'язано відновити дію свідоцтва з 30.09.2009.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нове судове рішення про задоволення позову, виходив з того, що в сфері лісового господарства спеціальним режимом використання можуть користуватися підприємства, які провадять діяльність в сфері "лісівництва та лісозаготівлі" - код 02.01 за КВЕД, а оскільки позивачем бухгалтерською довідкою було підтверджено діяльність позивача за вказаним видом у в обсязі понад 75% від загального виробництва та реалізації товару за 12 місяців 2009 року, то відповідно позивач мав право реєструватись як суб'єкт спеціального режиму оподаткування.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства визначено Законом України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР).

Пунктом 8№.1 ст. 8№ Закону № 168/97-ВР встановлено, що спеціальний режим оподаткування може обрати сільськогосподарське підприємство, яке проводить підприємницьку діяльність, зокрема, у сфері лісового господарства.

Згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п 8№-2 ст. 8№ Закону № 168/97-ВР).

Відповідно до п. 8№.6 ст. 8№ вищезазначеного Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 8№.7 ст. 8№ Закону № 168/97-ВР визначено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до пп. 8№.15.3. п. 8№.15. ст. 8№ Закону №168/97-ВР діяльністю у сфері лісового господарства (лісництва) є залісення, вирощування і догляд за деревами або чагарниками чи вирубування дерев, чагарників, а також збирання дикорослих грибів та ягід, інших дикорослих рослин, їх обробка та консервація.

На виконання пп. 8№.15.7. п. 8№.15. ст. 8№ вказаного вище Закону Кабінет Міністрів України постановою від 21.01.2009 №23 затвердив Перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 8№ Закону України "Про податок на додану вартість". (далі - Перелік).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для підприємств, які здійснюють діяльність у сфері лісового господарства, спеціальний режим оподаткування поширюється на операції, що здійснюються в межах видів діяльності, передбачених Законом № 168/97-ВР та Переліком, в результаті яких відбувається поставка сільськогосподарських товарів, що відповідають визначенню, наведеному у пункті 8№.7 ст. 8№ Закону № 168/97-ВР.

Своєю чергою, до сільськогосподарських товарів належать товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", безпосередньо вирощені (тощо) платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, а також продукти обробки (переробки) таких товарів.

Зважаючи на викладене, для правильного вирішення даної справи слід з'ясувати та встановити найменування вироблених та реалізованих позивачем товарів, чи є поставлені позивачем товари товарами, які могли бути витраченими на здійснення операцій з переробки товарів, тобто основними товарами, які могли бути переробленими, обробленими, чи є такі товари продуктами переробки перших.

У разі, якщо такі товари були основними товарами, які могли бути переробленими, обробленими, то слід встановити до якої групи за УКТ ЗЕД згідно із Законом "Про митний тариф України" вони належать. У разі якщо поставлені товари є продуктами переробки, слід встановити до якої групи товарів належать основні товари, з яких утворились такі продукти переробки.

При цьому слід врахувати, що до групи 06 УКТ ЗЕД "Живі рослини та продукти квітництва" під кодом 0602904100 "дерева лісові інші", згідно із п.1 Примітки до групи 06 за умови дотримання винятків, що зазначені в другій частині товарної позиції 0601, відносяться тільки живі дерева та рослини, живі дерева та рослини, включаючи розсаду овочів, які поставляються з парників, оранжерей чи розсадників для висадки чи декоративних цілей.

У разі, коли неможливо визначити код товарів, з яких утворилися поставлені продукти їх переробки (обробки), слід визначати код товарів, до яких належать останні і у разі, якщо вони не належать до груп 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", такі товари не є сільськогосподарськими.

Матеріали справи не містять доказів належності вироблених позивачем товарів до товарних груп 1-24 УКТ ЗЕД, що унеможливлює вирішення питання про віднесення цих товарів до сільськогосподарських.

Отже, під час нового розгляду справи судам слід встановити, чи здійснювало підприємство поставку ділової та паливної деревини, отриманих внаслідок життєдіяльності лісових ресурсів та їх обробки, що належать до товарних груп 1-24 УКТ ЗЕД та відповідно чи є вони сільськогосподарськими товарами.

Таким чином, невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.11.2009 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 у справі № 2а-4894/09/2370 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Н.Є. Блажівська

А.О. Рибченко