Ухвала суду № 43175091, 03.03.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів - Кондора Р.Ю., Собослой Г.Г.

при секретарі - Марчишаку Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 грудня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

6 березня 2014 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося в суд із зазначеними позовом, посилаючись на те, що 26 жовтня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_1 отримав у Банку кредит у розмірі 29000,00 доларів США, заі сплатою 13,2%, строком по 25 жовтня 2018 року. У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед Банком 26 жовтня 2006 року між Банком та ОСОБА_1 (позичальником) і ОСОБА_2 (поручителем) було укладено Договір поруки, за яким остання несе солідарну з боржником відповідальність за договором кредиту.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань виникла сума заборгованності за договором кредиту, яка станом на 13 лютого 2014 року становить 27393,09 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 234 230,07 гривень, із яких: 18 813,60 доларів США (160869,45 грн.) - сума заборгованності за кредитом та 8 579,49 доларів США (73360,62 грн.) - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку зазначену вище суму заборгованості та вирішити питання по судових витратах.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 18 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., іден. № НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300023, код 00039019, к\р 32008152402 в ГУНБУ по м. Києву та Київській області), заборгованість за кредитним договором № 305/164-Ж від 26 жовтня 2006 року у розмірі 29 000,00 доларів США, що станом на 12 лютого 2014 року складає суму 234 230,07 гривень в т. ч. 18 813,60 доларів США (160 869,45 грн.) - сума заборгованості за кредитом та 8 579,49 доларів США (73 360,62 грн.) - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом, та суму 2 342,30 гривень сплачений позивачем судовий збір. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення із-за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просив скасувати оскаржуване ним рішення в частині стягнення з нього на користь Банку суми заборгованості і судових витрат по оплаті судового збору й ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Межі доводів апеляційної скарги - погашення заборгованості в розмірі 600 доларів США ОСОБА_1 11 квітня 2011 року не здійснював, заява на переказ готівки №FUB1110130500052 від 11 квітня 2011 року на рахунок 26208000421574 на суму 600 доларів США є неналежним доказом, оскільки позивач не надав документи, які підтверджують її законне та належне оформлення, в рішенні суду не наведено жодного аргументу на спростування доводів заяви про відмову в задоволенні позову з підстав пропущення строків позовної давності.

Рішення суду в частині відмови Банку в позові про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2 не оскаржено й відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України законність та обгрунтованість такого апеляційний суд не перевіряє.

В запереченні позивач просить відхилити апеляційну скаргу як необгрунтовану та безпідставну й залишити без змін рішення суду, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

ОСОБА_3, який представляє інтереси відповідача ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_4 просив відхилити апеляційну скаргу з підстав зазначених в запереченні й залишити без змін рішення суду першої інстанції, оскільки заява на переказ готівки від 11 квітня 2011 року №FUB1110130500052 є належним та допустимим доказом в розумінні статей 58 та 59 ЦПК України підтвердження погашення ОСОБА_1 11 квітня 2011 року заборгованості в сумі 600 доларів США по кредитному договору №305/164-Ж від 26 жовтня 2006 року і тому строки позовної давності не пропущено.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 за договором кредиту № 305/164-Ж від 26 жовтня 2006 року, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк»), 26 жовтня 2006 року отримав кредит у розмірі 29 000,00 доларів США, зі сплатою 13,2% річних, строком по 25 жовтня 2018 року та зобов'язався погасити кредит, відсотки за користування кредитом на умовах та в порядку визначених договором та згідно Графіку погашення (а.с. 7-10).

Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки Кредитора суми кредиту, нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій, визначених цим договором.

Згідно п.2.4.1 сплата процентів здійснюється у валюті кредиту на рахунок № 2208 НОМЕР_2 в Мукачівському відділенні Закарпатської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, в якому нараховуються проценти.

Пунктом 3.1.1 Договору кредиту передбачено. що кредитор зобов'язаний відкрити Позичальнику в Мукачівському відділенні Закарпатської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» позичковий рахунок № 22031305073001 і видати Позичальнику грошові кошти в сумі кредиту в порядку, визначеному цим Договором.

Встановлено, що 26 червня 2009 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 2 про внесення змін до Договору кредиту № 305/164-Ж від 26 жовтня 2006 року, згідно з якою: п. 1.1. договору викладено в новій редакції, відповідно до якої повернення коштів буде здійснюватися окремими частинами, кожна частина окремо зі сплатою 15,00% річних в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 29 644,75 доларів США з кінцевим терміном повернення всіх траншів кредиту до 25 жовтня 2018 року на умовах визначених цим договором. (а.с.11).

Банк свої зобов'язання за договором кредиту виконав повністю надавши ОСОБА_1 суму грошових коштів в розмірі 29 000,00 доларів США і це не заперечується відповідачем та його представником.

Встановлено, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань станом на 13 лютого 2014 року заборгованость за договором кредиту складає 234 230,07 грн., із яких: 18 813,60 доларів США ( 160 869,45 грн.) - сума заборгованості за кредитом та 8 579,49 доларів США (73 360,62 грн.) - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом, що стверджується розрахунком заборгованості за договором кредиту (а.с. 3-6).

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед Банком, 26 жовтня 2006 року між Банком та ОСОБА_1 (позичальником) і ОСОБА_2 (поручителем) було укладено Договір поруки № 305/164-Ж, за яким остання несе солідарну з боржником відповідальність за договором кредиту (а.с. 12).

Встановлено, що 26 червня 2009 року між Банком та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 2 про внесення змін до Договору поруки № 305/164-Ж від 26 жовтня 2006 року, згідно з якою: виклали п. 1.1. договору в новій редакції, відповідно до якої повернення коштів буде здійснюватися окремими частинами, кожна частина окремо зі сплатою 15,00% річних в межах максимального ліміту в сумі 29 644,75 доларів США. (а.с.13).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

У відповідності до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Твердження ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 - про те, що боржник ОСОБА_1 сплачував останній платіж за договором кредиту 19 жовтня 2009 року, після чого перестав виконувати свої зобов'язання за договором кредиту № 305/164-Ж від 26 жовтня 2006 року, суд вірно не взяв до уваги, оскільки в матеріалах справи наявний оригінал заяви про переказ готівки №FUB 111013500052 від 11 квітня 2011 року в Мукачівському відділенні Закарпатської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» на рахунок 26208000421574 на суму 600 доларів США, яка підписана ОСОБА_1, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 4087/4088 від 28 листопада 2014 року (а.с.183 -185).

У відповідності до ч. 1 глави 1 розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, діючої станом на 11 квітня 2011 року, до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать зокрема, заява на переказ готівки (додаток 6), а згідно ч. 3 глави 2 розділу 3 вказаної Інструкції, приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за заявою на переказ готівки - від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку.

Враховуючи викладене вищевказана заява на переказ готівки від 11 квітня 20011 року №FUB1110130500052 є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 58 та 59 ЦПК України, підтвердження погашення ОСОБА_1 11 квітня 2011 року заборгованості по вищевказаному договору кредиту.

Висновок експертно-економічного дослідження від 5 листопада 2014 року № 3-3-14, що заява про переказ готівки № FUB111013500052 від 11 квітня 2011 року в Мукачівському відділенні Закарпатської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» на рахунок 26208000421574 на суму 600 доларів США , яка підписана ОСОБА_1, ніяким чином не підтверджує оплату зобов'язань за кредитним Договором №305/164-Ж від 26 жовтня 2006 року, оскільки документально не підтверджена, суд вірно не взяв до уваги, оскільки таке дослідження проводилося за межами судового процесу та спростовується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З розрахунку заборгованості по договору кредиту від 26 жовтня 2006 року вбачається, що останній платіж по тілу кредиту був проведений відповідачем ОСОБА_1 26 лютого 2009 року на суму 330,98 доларів США, по відсотках 11 квітня 2011 року на суму 600,00 доларів США, а 26 червня 2009 року мала місце реструктуризація заборгованості за договором кредиту ( а.с. 76-77).

При вирішенні спору суд з врахуванням правової позиції Верховного Суду України у справі №6-160цс14 від 19 листопада 2014 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно якої «Відповідно до статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів», дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову Банку до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене та на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити як необгрунтовану та безпідставну й залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: