Рішення № 4316507, 03.06.2009, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-253/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Сторожука С.М.

при секретарі : Дробот О.Ю.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

представника третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за невиплачені аліменти, суд –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просила суд ( з урахуванням змін ) стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментам в розмірі – 8398,75 гривень, та пеню в розмірі – 33950,35 гривень.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначила, що відповідно до виконавчого листа АЕ - 32 від 1996 року, виданого Тернівським міським судом Дніпропетровської області 26 квітня 1996 року, з відповідача на її користь повинні бути стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини всіх доходів відповідача на утримання синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, до досягнення дітьми повноліття.

Після досягнення повноліття Дмитром вона звернулася до суду з позовом на утримання повнолітньої дитини. Рішенням суду за даним позовом стягнуто з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі – 200 гривень і змінені аліменти на сина ОСОБА_7 , які були визначені в розмірі – 300 гривень щомісячно.

На підставі рішення суду від 10 травня 2007 року, 27 травня 2008 року державною виконавчою службою міста Тернівка була винесена постанова про припинення стягнення аліментів по виконавчому листу АЕ-32 від 26 квітня 1996 року. Згідно цієї постанови заборгованість по виконавчому листу АЕ -32 від 1996 року станом на 10 травня 2007 року складає – 6410 гривень. Заборгованість по теперішній час відповідачем не погашена. Розмір пені становить – 27242,50 гривень.

Крім того, відповідач має заборгованість по аліментах призначених за рішенням суду від 10 травня 2007 року з 01 квітня 2007 року, які були визначені на дитину ОСОБА_7 в розмірі – 300 гривень щомісячно до повноліття дитини, яка становить – 1200 гривень станом на 01 грудня 2008 року. Розмір пені становить – 5028 гривень

На повнолітню дитину ОСОБА_6 стягнуті аліменти починаючи з 26 лютого 2007 року в розмірі – 200 гривень щомісячно до закінчення навчання, або досягнення 23 років. Заборгованість станом на 26 червня 2007 року становить – 788,75 гривень. Пеня складає – 2879,85 гривень.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, де зазначив, що просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки сума заборгованості по аліментам згідно виконавчого листа АЕ-32 від 26 квітня 1996 року становить лише – 745,30 гривень, а тому саме з цієї суми необхідно вести розрахунки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та надала пояснення які відповідають змісту позовної заяви.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що погоджується сплатити позивачу розмір заборгованості який становить 99,77 гривень. Заборгованість виникла у зв’язку з тим, що він певний період часу хворів, не мав постійного заробітку.

Представник відповідача підтримав точку зору відповідача.

Представник третьої особи в судовому засіданні зазначила, що вважає позовні вимоги обґрунтованими тільки частково, так як дійсний розмір заборгованості станом на 01 квітня 2007 року складає 99,77 гривень. Крім того, існує заборгованість яка склалася станом на 15 березня 2002 року, розмір якої становить 2889,59 гривень. По виконавчому листу згідно рішення суду від 10 травня 2007 року про стягнення на користь позивача аліментів на утримання синів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 виконавче провадження триває.

Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази в їх сукупності, судом встановлені наступні обставини справи:

26 квітня 1996 року постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області вирішено стягнути з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, однак не менше 25% мінімальної заробітної плати в місяць на дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, починаючи з 08 квітня 1996 року ( а.с. 5).

На підставі зазначеного рішення суду державною виконавчою службою Тернівського міського управління юстиції проводились стягнення по виконавчому листу №АЕ – 32 від 26 квітня 1996 року ( а.с. 4 ).

27 травня 2008 року постановою державного виконавця ОСОБА_4 прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу №АЕ -32 від 26 квітня 1996 року, у зв’язку з тим, що рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2007 року зменшено розмір аліментів з 1/3 частина до твердої грошової суми в розмірі – 300 та 200 гривень ( а.с. 4 ). Крім того, в зазначеній ухвалі визначений розмір заборгованості по аліментам станом на 10 травня 2007 року.

Відповідно до проведених державним виконавцем розрахунків заборгованість по виконавчому листу №АЕ-32 від 26 квітня 1996 року становить на 01 квітня 2007 року – 99,77 гривень. Заборгованість яка утворилась до 15 березня 2002 року складає – 2889,59 гривень ( а.с. 84 – 85 ).

Відповідно до ст.194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи наведене, та те, що сума заборгованості по аліментах, по виконавчому листу №АЕ – 32 від 26 квітня 1996 року, складає – 2989,63 гривні, з яких сума заборгованості - - 2889,59 гривень утворилась станом на 15 березня 2002 року, а сума – 99,77 гривень склалася станом на 01 квітня 2007 року, суд вважає, що саме – 2989,63 гривні необхідно стягнути на користь позивача з відповідача в рахунок стягнення розміру заборгованості.

Положенням Кодексу про шлюб та сім’ю ст.93 передбачалось та Сімейним Кодексом України, чинним з 01 січня 2004 року, а саме ст.194 передбачається право позивача вимагати стягнення з відповідача суми заборгованості по аліментах. Разом з тим законодавство України що регулює сімейні правовідносини не передбачає застосування строку позовної давності до цих правовідносин.

Суд переконаний в необхідності прийняття до уваги як доказ розміру заборгованості по виконавчому листу №АЕ – 32 від 26 квітня 1996 року, довідку – розрахунок ( а.с. 84 – 85 ), надану представником третьої особи. До такого висновку суд прийшов враховуючи пояснення представника третьої особи, яка зазначила, що розмір заборгованості нею перевірявся та узгоджувався з позивачем і відповідачем. Дані зазначені нею в постанові про закінчення виконавчого провадження, стосовно розміру заборгованості, не відповідають дійсності.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені ) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Розмір пені повинен бути судом визначений виходячи з суми заборгованості по аліментам, по виконавчому листу №АЕ – 32 від 26 квітня 1996 року, - 99,77 гривень, тобто суми заборгованості яка утворилась станом на 01 квітня 2007 року:

• 99,77 гривень х 1% = 0,9977 х 425 днів ( за час визначений згідно позовних вимог ) = 424,02 гривень.

Сума – 424,02 гривень, підлягає стягненню в рахунок стягнення неустойки ( пені ), за заборгованість по виконавчому листу №АЕ -32 від 26 квітня 1996 року.

Визначаючи час, за який суд нарахував розмір пені, суд виходив з положення ч.1 ст.11 ЦПК України, де зазначено, що суд розглядає справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі – 3413,65 гривень ( 424,02 гривні + 2989,63 гривні = 3413,65 гривень ), в рахунок стягнення розміру заборгованості по сплаті аліментів та пені за прострочення сплати аліментів по виконавчому листу №АЕ – 32 від 26 квітня 1996 року.

В частині стягнення розміру заборгованості по аліментам по виконавчому листу №2-1100 від 10 травня 2007 року – суд вважає за необхідно відмовити, оскільки на час звернення позивача до суду з відповідною вимогою, зазначений виконавчий лист знаходиться на виконання у відділі ДВС Тернівського МУЮ, та по ньому проводяться сукупність відповідних дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження», які спрямовані на стягнення аліментів, а також заборгованості по аліментам з відповідача на користь позивача.

На підставі ч.3 ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі – 07,50 гривень, та на користь держави судовий збір в розмірі – 51 гривні, оскільки позивача звільнено від сплати зазначених витрат, при поданні позову до суду.

Керуючись ст.ст. 5-8, 10, 212, 215 ЦПК України, ст.194, ч.1,2 ст.196 СК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за невиплачені аліменти - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) в рахунок стягнення розміру заборгованості по сплаті аліментів та пені за прострочення сплати аліментів, по виконавчому листу №АЕ – 32 від 26 квітня 1996 року, суму у розмірі – 3413 ( три тисячі чотириста тринадцять ) гривень 65 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі - 7 ( сім ) гривень 50 копійок, на користь бюджету міста Павлограда /код ЄДРПОУ 24237540 р/р 31217259700032 банку: „ГУДКУ” в Дніпропетровській області МФО 805012/ „за інформаційно-технічне забезпечення”.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі - 51 ( п’ятдесят однієї ) гривні на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Суддя С.М. Сторожук