Ухвала суду № 43163955, 19.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2015 рокусправа № 804/16514/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року у справі № 804/16514/14 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 770038,30 грн. та стягнути пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 32342,10 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що відповідачем належним чином не було створено робочі місця для працевлаштування інвалідів. Апелянт також вважав, що згідно до вимог діючого законодавства, за робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, в зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій у передбачений законом строк до стягненню підлягає пеня.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову виходив з того, що відповідач виконав покладені на нього чинним законодавством України обов'язки щодо виділення та створення робочих місць для інвалідів.

Матеріалами справи встановлено, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій надав до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік, в якому: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 292 особи, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - відсутні, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - відсутні.

Згідно до розрахунку позивача, за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, виходячи з середньої річної заробітної плати штатного працівника та кількості осіб, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачу за 12 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2013 року повинен самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі: 770038,32 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 32342,10 грн.

Матеріалами справи встановлено, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій створений Державною службою України з надзвичайних ситуацій, здійснює свою діяльність без отримання прибутку та внесений до Реєстру неприбуткових організацій з ознакою неприбутковості: установи, організації створені органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів (рішення Криворізької Південної міжрайонної ДПІ Дніпропетровської обласної ДПС №1304824 600018 від 30.05.13 року).

Згідно п.1.1 Статуту Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який затверджено 13.05.2013 року Головою Державної служби з надзвичайних ситуацій, та зареєстрований державним реєстратором 14.05.2013 року за № 12271050012006963, відповідач є державною спеціалізованою воєнізованою аварійно-рятувальною службою, створеною на професійній основі у сфері запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру державного, регіонального, місцевого та об'єктового рівнів за переліком Державного класифікатора надзвичайних ситуацій, зазначених у свідоцтві про атестацію Загону. Відповідно до п.1.10 Статуту Загін за організаційно - правовою формою діяльності є державною організацією заснованою на державній власності, діяльність Загону не є підприємницькою і не ставить за мету отримання прибутку.

Відповідно до ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ГСТУ 75.2-24361240-001-2001 «Аварійно-рятувальні служби» Правила постійного та обов'язкового обслуговування аварійно-рятувальними службами (формуваннями) об'єктів та окремих територій», постійне та обов'язкове обслуговування аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій виконується на некомерційній основі, податок на прибуток не планується. Наявність чи відсутність прибутку у підприємства встановлюється за наслідками календарного року та встановлюється за даними форми повної декларації про прибуток за календарний рік.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.3 ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань здійснює державна служба зайнятості.

Колегія суддів звертає увагу, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій є установою, яка повністю утримується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а тому відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» звільнений від сплати штрафних санкцій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року у справі № 804/16514/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук