Ухвала суду № 43163205, 18.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16057/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

18 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс Ресурс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технікс Ресурс» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, а якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 вересня 2014 року за № 0005902207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс Ресурс» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТОВ «Мета-Днепр» (код за ЄДРПОУ 38530549) та ТОВ «Компані Інвест ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38750789) за січень, березень 2014 року.

За результатами перевірки було складено акт від 27 серпня 2014 року № 942/26-58-22-07-17/36273496 (надалі також - акт перевірки).

В ході перевірки відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем а саме: пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 15.09.2014р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005902207.

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем 30.12.2013р. укладено з ТОВ «Мета-Днепр» договір підряду №К3-352, згідно якого ТОВ «Мета-Днепр» (замовник) замовляє та зобов'язується оплатити, а підрядник ТОВ «Технікс Ресурс» зобов'язується належним чином виконувати роботи з організації каналів зв'язків, визначені у відповідних Додатках та/або Додаткових угодах до даного Договору.

На підтвердження виконання вказаного договору до суду надані копії актів приймання - передачі виконаних Робіт з організації каналів зв'язку за Договором №К3 -352 від 31.01.2014р., акту приймання - передачі виконаних Робіт з організації каналів зв'язку за Договором №К3 -352 від 30.12.2013р. (технічний акт), замовлення на виконання робіт від 01.01.2014р. до Договору №К3 -352 від 30.12.2013р., платіжних доручень №195 від 14.02.2014р., №196 від 17.02.2014р., №3 від 17.02.2014р., №205 від 19.02.2014р., №223 від 21.02.2014р., №224 від 21.02.2014р., №225 від 21.02.2014р., №226 від 21.02.2014р., податкової накладної №15152 від 31.01.2014р.

Також судом встановлено, що 14.02.2014р. позивачем укладено Договір підряду №ОК-118 з ТОВ «Компані Інвест ЛТД», згідно якого ТОВ «Технікс Ресурс» (замовник) замовляє та зобов'язується оплатити, а підрядник ТОВ «Компані Інвест ЛТД» зобов'язується належним чином виконувати роботи з організації каналів зв'язку, визначені у відповідних Додатках та/або Додаткових угодах до даного Договору.

На підтвердження виконання вказаного договору до суду надані копії акту приймання - передачі виконаних Робіт з організації каналів зв'язку за Договором підряду №ОК-118 від 31.03.2014р. №1, податкової накладної №280 від 31.03.2014р., акту приймання - передачі виконаних Робіт з організації каналів зв'язку за Договором підряду №ОК-118 від 31.03.2014р. (технічний акт), платіжних доручень №464 від 15.04.2014р., №486 від 22.04.2014р., №487 від 22.04.2014р., №488 від 22.04.2014р.

На момент здійснення господарських операцій, контрагенти позивача - ТОВ «Мета-Днепр» та ТОВ «Компані Інвест ЛТД» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців») та у відповідності до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що підтверджується на той момент дійсними і не анульованими Свідоцтвами платника податку на додану вартість.

Крім того, у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, всі податкові накладні, видані ТОВ «Мета-Днепр» та ТОВ «Компані Інвест ЛТД», внесені до Єдиного реєстру податкових накладних і брались Позивачем до уваги лише після перевірки наявності такої реєстрації.

Виконання зобов'язань ТОВ «Мета-Днепр» та ТОВ «Компані Інвест ЛТД» в межах укладених договорів підряду підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були надані позивачем під час проведення перевірки, проте не були враховані податковим органом.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з контрагентом здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Крім того, колегія суддів не приймає посилання податкового органу, які покладені в основу акта перевірки, на акт №462/04-62-22-31/38530549 від 31.03.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мета-Днепр» щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та акт від 12.06.2014 року №1644/26-55-22-07/38750789 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компані Інвест ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин податків за період з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року, з огляду на те, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагенту не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2014 року у справі № К/800/41631/13.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.