Ухвала суду № 43163065, 11.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 р. Справа № 821/2707/14

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Римар Д.В.

з участю: представника позивача ТОВ НВО "Експерт ЛТД" - Павліша Павла Васильовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Експерт ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ НВО "Експерт ЛТД" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про:

- скасування наказу від 11.02.2014 р. № 196 виданого ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області;

- визнання неправомірними дії ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ НВО "Експерт ЛТД" (24756139), щодо підтвердження господарських відносин із контрагентом постачальником ТОВ "Джастдей" (код 38670190) та з контрагентами покупцями за листопад 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 24.02.2014р. № 62/21-03- 22-06/24756139;

- визнання протиправними дії ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ НВО "Експерт ЛТД" за листопад 2013 року, яке відбулося на підставі акт перевірки від 24.02.2014р. № 62/21-03-22-06/24756139, в тому числі дії з виключення з електронної бази "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені товариством з обмеженої відповідальності науково-виробниче об'єднання у податкові декларації за листопад 2013 року;

- зобов'язати ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області відновити показники податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Експерт ЛТД" за листопад 2013 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Експерт ЛТД" включило до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року ;

- стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Експерт ЛТД" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що на підставі наказу від 11.02.2014 р. № 196 виданого ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області головним державним ревізор-інспектором, відділу супроводження особливо важливих перевірок управління податкового аудиту Гавриловою Тетяною Олегівною, згідно ст.20 пп.78.1.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову перевірку позивача.

За результатами перевірки складений акт від 24.02.2014 р. № 62/21-03-22-06/24756139 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВО "Експерт ЛТД" (24756139) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентом постачальником ТОВ "Джастдей" (код 38670190) та з контрагентами покупцями за листопад 2013 року".

В акті перевірки зазначено, що наказ та повідомлення про запрошення платника податків до ДПІ у м. Херсоні від 11.02.2014р. №217/21-03-22-06 вручити не можливо тому, що СГ має стан " 9" - до ЄДР внесено запис про відсутність за податковою адресою, про що складено акт від 11.02.2014р. № 43/21-03-22-06.

Податкові повідомлення - рішення за результатами перевірки не складались.

На підставі даного акта перевірки відповідачем внесено зміни в електронну базу "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" щодо суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ НВО "Експерт ЛТД " у податкові декларації за листопад 2013 року.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є зокрема захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для прийняття наказу, що оскаржується, відповідачем зазначено ст. 20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79 ПК України.

При цьому будь яких фактичних мотивів для прийняття рішення щодо призначення перевірки в тексті наказу суб'єктом владних повноважень не викладено.

З позиції апелянта оскаржуваний наказ №196 від 11.02.2014 року прийнятий у зв'язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків ТОВ НВО "Експерт ЛТД" податкового законодавства в частині повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту по декларації за листопад 2013 року та у зв'язку з повним наданням ТОВ НВО «Експерт ЛТД» пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з положеннями п.75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (абз.3 п.п.75.1.2 п.75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до вимог п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, однією з основних гарантій прав платників податків при здійсненні заходів податкового контролю є законодавче встановлення вичерпного переліку підстав проведення документальних позапланових перевірок.

Щодо наявності обставин для проведення документальної перевірки та направлення податковим органом на адресу платника податків запиту від 20.01.2014 року № 21-03-15-02-16, колегія суддів зазначає, що правовідносини щодо отримання контролюючим органом інформації від платників податків, унормовані, зокрема, ст.42 та ст.73 ПК України.

Відповідно до положень п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.3); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.3).

Згідно з положеннями абзацу 3 п.73.3 статті 73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.3).

З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Матеріали справи свідчать, що 20.01.2014 року відповідачем сформовано запит №462/10/21-03-15-02-16. Позивачем на виконання вказаного запиту 03.02.2014 року №2 направлено на адресу відповідача копії первинних документів підтвердження з питання здійснення фінансово - господарської діяльності та пояснення, що підтверджується супровідним листом.

11.02.2014 року відповідачем видано наказ №196 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВО «Експерт ЛТД», з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податквоих зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту по декларації за листопад 2013 року, копію якого не надсилалася у зв'язку із тим, що СГ має стан "9" - до ЄДР внесено запис про відсутність за податковою адресою.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що Податковим кодексом України, а саме пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 7 , ДПІ надано право приймати рішення про проведення позапланових перевірок тільки у разі ненадання платником податків пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналіз змісту оскарженого наказу свідчить про те, що зазначений документ містить посилання на загальні положення Податкового кодексу України, які надають право податковим органам на перевірку платника податку та, зокрема, на приписи п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України як на підставу для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Колегія суддів зазначає, що позивачем у законодавчо визначені строки надано відповідь щодо запитуваної інформації на письмовий запит органу державної податкової служби, що свідчить про відсутність у податкового органу підстав для призначення спірної перевірки з посиланням на вимоги п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78 ПК України.

Є таким, що не узгоджуються дії відповідача з приписами чинного законодавства, зокрема п.79.2. ст. 79 ПК України, й відповідно правильно не прийнято до уваги судом першої інстанції доводи відповідача про відсутність позивача за місцезнаходженням, з посиланням на не можливість вручення повідомлення, лише з того, що СГ має стан " 9" - до ЄДР внесено запис про відсутність за податковою адресою, про що складено акт від 11.02.2014р. № 43/21-03-22-06, з огляду на наступне.

Колегія суддів акцентує, увагу апелянта на тому, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

За змістом п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та не спростовано у ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що позивач перебував за місцезнаходженням, регулярно отримував кореспонденцію як від відповідача так і від Реєстраційної палати, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців немає запису про відсутність позивача за місцезнаходженням.

А відтак, встановивши, що наказ від 11.02.2014 року №196 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВО «Експерт ЛТД» не направлено контролюючим органом, суд першої інстанції дійшов цілком об'єктивного висновку про відсутність у відповідача в розглядуваній ситуації права на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Експерт ЛТД» .

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції цілком вмотивованого та правильного дійшов висновку про визнання протиправним та скасування наказу з відповідача від 11.02.2014 року №196 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВО «Експерт ЛТД».

Також, погоджується колегія суддів з правовою позицією суду першої інстанції щодо визнання протиправними дій відповідача по коригуванню показників податкової звітності ТОВ НВП "Експерт", ЛТД за листопад 2013 року, в тому числі дій з виправлення в електронній базі даних "Деталізована інформація по податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які включило до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, враховуючи наступне.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

В силу приписів п. 58.1 ст.58 та п.86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

З метою удосконалення процесу адміністрування податків було створено інформаційну систему «Податковий блок», що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, як-от: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відтак наведене виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Враховуючи положення наведених норм закону, можна зробити висновок, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, так само як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування не існуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах закон не передбачає.

Згідно п.1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року № 165, під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти, зокрема, підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів».

В процесі судового розгляду судом першої інстанції з'ясовано, що згідно витягів з Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень та липень 2014 року, відомості оспорюваного акту були перенесені до інформаційної електронної бази даних.

При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції, що змін до податкових зобов'язань позивач не вносив, за результатами складення від 24.02.2014 року № 62/21-03-22-06/24756139, відповідач не збільшив та не зменшив такі зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач для відображення висновків акту від 24.02.2014 року № 62/21-03-22-06/24756139 обрав спосіб, не передбачений приписами податкового законодавства України та відомчих нормативних документів податкових органів вищестоящого рівня.

Колегія суддів вважає, що самостійна зміна ДПІ в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» АІС «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) або прийняття ППР, порушує його права та інтереси.

Відтак, обґрунтованим та вмотивованим є висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань позивача в інформаційній електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів "Система "Податковий блок" ДПС України" за наслідками складання акту від 24.02.2014 року, й відповідно задоволення позову в цій частині.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В.Лук'янчук

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: І.Г. Ступакова