Постанова № 43162782, 16.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2015 р. Справа№ 910/22711/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Дніпровська набережна 26"

на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2014р.

у справі № 910/22711/14 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Житло Киянам"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Дніпровська набережна 26"

про усунення перешкод у користуванні будівельним майданчиком

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Житло Киянам" (далі - позивач) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Дніпровська набережна 26" (далі - відповідач) про усунення перешкод у користуванні будівельним майданчиком, відповідно до якого просило зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні будівельним майданчиком, який становить підвальне приміщення у житловому будинку № 1 по вул. Дніпровська Набережна, 26, де проводяться завершальні монтажні роботи з будівництва паркінгу, шляхом забезпечення вільного доступу позивача та працівників генпідрядника до таких приміщень; зобов'язати відповідача звільнити незаконно займані ним підвальні приміщення у житловому будинку № 1 по вул. Дніпровська Набережна, 26, де проводяться завершальні монтажні роботи з будівництва паркінгу та вивезти майно, що там знаходиться.

15.12.2014р. позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог (т. 1, а.с.183-184), відповідно до якої викладено прохальну частину в наступній редакції:

- зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем будівельним майданчиком, який становить підвальні приміщення у житловому будинку № 1 по вул. Дніпровська Набережна, 26, площею близько 184,63 кв.м., а саме: кімната насосної станції системи пінного пожежогасіння паркінгу (номер 20 в схемі експлікації приміщень) в осях (10-1-14-1) (А1-Г1) (площа - 91,55 кв.м.) та приміщення для зберігання витратних матеріалів і технічного обслуговування насосної станції пінного пожежогасіння (номер 23 в схемі експлікації приміщень) в осях (3-1-10-1) (А1 - В1) (площа - 93,08 кв.м.), де проводяться завершальні монтажні роботи з будівництва паркінгу, шляхом забезпечення вільного доступу позивача та підрядних організацій до таких приміщень; зобов'язати відповідача звільнити незаконно займані ним підвальні приміщення у житловому будинку № 1 по вул. Дніпровська набережна, 26, де проводяться завершальні монтажні роботи з будівництва паркінгу та вивезти майно, що там знаходиться.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2014р. у справі № 910/22711/14 позов задоволено частково. Зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Дніпровська набережна 26" усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Житло Киянам" його будівельним майданчиком, який становить невведені в експлуатацію вбудовані (підвальні) приміщення паркінгу у житловому будинку № 1 по вул. Дніпровська Набережна, 26 в місті Києві, а саме: кімната насосної станції системи пінного пожежогасіння паркінгу (номер 20 в схемі експлікації приміщень) в осях (101-141) (А1-Г1) та Приміщеннях для зберігання витратних матеріалів і технічного обслуговування насосної станції пінного пожежогасіння (номер 23 в схемі експлікації приміщень) в осях (31-101)(А1-В1) шляхом забезпечення вільного доступу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Житло Киянам" до вказаних приміщень та звільнення Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку ,,Дніпровська набережна 26" вказаних приміщень. Також з відповідача на користь позивача стягнуто судові витрати. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини, положення ГК України, ЦК України та інших нормативно-правових актів, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу на рішення від 16.12.2014р. у справі № 910/22711/14, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не надано належну оцінку доказам у справі у їх сукупності. Так, на думку скаржника, місцевим судом невірно ототожнено поняття ,,допоміжні приміщення", ,,нежитлові приміщення", ,,вбудовані приміщення", в зв'язку з чим помилково надано оцінку їх правовому режиму та порядку використання (експлуатації). Відповідач зазначає, що судом не враховано, що позивач не є власником спірних приміщень, а тому не має права вимагати усунення перешкод у їх користуванні, а також позивачем не вказано, якими саме діями відповідач створює перешкоди у користуванні спірними приміщеннями. Крім того, відповідач вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема в частині відмови в задоволенні клопотань про залишення позову без розгляду, про витребування доказів та призначення у справі судово - будівельної експертизи.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує на її необґрунтованість, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд скарги у справі на 02.03.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015р. розгляд скарги у справі відкладено на 16.03.2015р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та його клопотанням про відкладення розгляду справи на підставі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 16.03.2015р. представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2015р. порушено провадження у справі № 910/5477/15 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Дніпровська Набережна, 26" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Житло Киянам" Дочірнє підприємство ,,Дарниця 1", третя особа Київська міська рада про припинення та визнання права на користування земельною ділянкою. Предметом позову у даній справі є встановлення права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться будівельний майданчик ТОВ ,,Житло Киянам" Дочірнє підприємство ,,Дарниця 1", усунення перешкод у користуванні яким є предметом спору в розглядуваній справі. На думку позивача, розгляд даної справи неможливий до остаточного вирішення справи № 910/5477/15, оскільки в цій справі розглядаються обставини, які безпосередньо вплинуть на рішення суду апеляційної інстанції, а саме щодо права власності на земельну ділянку, яка є будівельним майданчиком ТОВ ,,Житло Киянам".

За приписами ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Колегія суддів зазначає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки дана справа може бути розглянута по суті без зупинення провадження до розгляду справи про припинення та визнання права на користування земельною ділянкою, та відповідачем не доведено належними доказами наявності у даній справі обставин, з якими ст. 79 ГПК України зобов'язує суд зупинити провадження.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про витребування доказів, а саме, витребувати з Державного департаменту страхового фонду документації затверджений проект ,,Комплексу багатоквартирних житлових будинків з об'єктами соціально - побутового призначення між пр. М. Бажана та вул. Завальною у Дарницькому районі міста Києва", розроблений ТОВ ,,Архітектурне мистецтво", згідно якого було прийнято в експлуатацію Державною приймальною комісією на підставі акту введення в експлуатацію від 29.03.2007р. будинок № 1 по вул. Дніпровська Набережна, 26 в Дарницькому районі міста Києва.

Представник позивача заперечив проти даного клопотання.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які може підтвердити цей доказ. Однак, подане клопотання не відповідає зазначеним вимогам.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано копії матеріалів проектної документації, що стосується підвальних приміщень підземного паркінгу у будинку № 1 по вул. Дніпровська Набережна, 26 в місті Києві, які не викликають у суду сумнівів щодо їх належності як доказів.

За таких обставин, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Також представником відповідача заявлено клопотання про призначення у справі судово-будівельної експертизи, на розгляд якої відповідач пропонує поставити питання ,,Чи відносяться підвальні приміщення будинку по вул. Дніпровській набережній, 26 до допоміжних приміщень будинку?"

Представник позивача заперечив проти даного клопотання.

Колегія суддів дійшла висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За приписами ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012р. № 4 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Водночас, визначення поняття допоміжних приміщень будинку закріплено в Законі України ,,Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", та визначення, чи є приміщення у конкретному будинку допоміжними є правовим питанням, а отже не потребує спеціальних знань, а має вирішуватися судом в рамках розгляду даної справи з урахуванням всіх обставин справи та юридичних фактів, що входять до предмету доказування.

В судовому засіданні 16.03.2015р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечив проти наведених доводів, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 26.09.2002р. № 19/179 ,,Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю ,,Житло Киянам" для будівництва комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально - побутового призначення між пр. Бажана та вул. Завальною у Дарницькому районі м. Києва та передано земельну ділянку площею 3,61 га для будівництва комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення між просп. Миколи Бажана та вул. Завальною у Дарницькому районі м. Києва в довгострокову оренду на 6 років за рахунок земель міської забудови (т. 1, а.с. 11-12).

11.03.2003р. між Київською міською радою та ТОВ ,,Житло Киянам" було укладено договір оренди земельної ділянки розташованої між просп. Миколи Бажана та вул. Завальною у Дарницькому районі м. Києва розміром 3,6066 га для будівництва комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально - побутового призначення, зареєстрований за №307. Відповідно до зазначеного договору строк оренди земельної ділянки становить 6 років (т. 1, а.с. 104 - 109).

Вказаний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради, про що зроблено запис від 18.03.2003р. за № 63-6-00046 у книзі записів державної реєстрації договорів.

25.12.2010р. зазначений договір оренди земельної ділянки від 11.03.2003р. було поновлено до 19.03.2015р., про що свідчить договір про поновлення договору оренди земельної ділянки (т. 1, а.с. 110-111).

08.08.2013р. між Київською міською радою та позивачем укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого договір оренди земельної ділянки від 11.03.2003р. було викладено в новій редакції та п. 3.1 погоджено строк дії договору - до 19.03.2015р. (т. 1, а.с. 118-127).

14.05.2004р. між позивачем та ТОВ ,,Архітектурне мистецтво" було укладено договір № 02-01/ПР, за змістом п.1.1 якого останній взяв на себе зобов'язання розробити проектну документацію на будівництво комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально - побутового призначення між просп. Бажана та вул. Завальною в Дарницькому районі м. Києва (т. 1, а.с. 88-90).

Відповідно до додатку № 2 до договору № 02-01/ПР від 14.05.2004р. - Кошторису на розробку проектної документації на будівництво комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально - побутового призначення між пр. Миколи Бажана та вул. Завальною у Дарницькому районі м. Києва, розробка проекту будівництва паркінгу для житлового комплексу виділена в окремий вид робіт (окремий проект).

15.07.2005р. проект ,,Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення між проспектом М. Бажана та вулицею Завальною у Дарницькому районі м. Києва" отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи (т. 1, а.с. 13).

За даним проектом передбачалося будівництво шести житлових будинків (будівельна нумерація відповідно - будинок № 1, 2, 3, 4, 5, 6) загальною площею 117 862, 38 кв.м., площею квартир 69 491,20 кв.м., площею вбудовано - прибудованих приміщень 6 828,73 кв.м., підземного паркінгу на 404 м/місць площею 13 638,75 кв.м. та громадських приміщень: будинок соціально-побутового призначення, фітнес-клуб на 100 пос. місць, дитячий садочок на 216 місць.

22.09.2005р. управління державного архітектурно-будівельного контролю по місту Києву надало позивачу дозвіл №1623-Др/С на виконання основних етапів будівельних робіт, який був перереєстрований на новий № 0642-Др/С від 11.08.2008р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (т.1, а.с. 16-18).

Проектна документація отримала позитивний експертний висновок в Головному управлінні МНС України в м. Києві № 16/5/6743вх від 26.10.2006р. щодо дотримання протипожежних вимог (т.1, а.с. 14-15). В даному висновку, зокрема, зазначено, що проектом передбачено влаштування виходу з насосної станції автоматичного пожежогасіння на відм. - 5.400 у осях (9-1-14-1) (А1-Г1) безпосередньо на сходи, що ведуть на сходи, і ведуть на прилеглу до будинку територію.

Актом державної приймальної комісії від 29.03.2007р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, будинок за адресою вул. Дніпровська Набережна 26 було введено в експлуатацію без вбудованих приміщень та підземної частини (т.1, а.с. 17).

Розпорядженням Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 302 від 30.03.2007р. ,,Про затвердження актів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" затверджено акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту згідно з додатками:

1.1 Житловий комплекс з об'єктами соціально побутового призначення між просп. М. Бажана та вул. Завальною (перша черга, будинок № 1), в Дарницькому районі м. Києва.

1.1.1 Надати новозбудованому житловому будинку № 1 з об'єктами соціально-побутового призначення поштову адресу: Дніпровська набережна, 26.

09.12.2007р. актом приймання-передачі житлового будинку № 26 по вул. Дніпровська Набережна (№ 1 по об'єкту між вул. М. Бажана та Завальною) ,,Житло-сервіс ,,Дарниця-1" прийняло на обслуговування будинок № 1 по об'єкту між вул. М. Бажана та Завальною (т.1, а.с. 27-28).

Власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку № 26 на вулиці Дніпровська Набережна, 26 в місті Києві відповідно до Закону України ,,Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в 2009р. було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Дніпровська набережна, 26", статут якого затверджено установчими зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, та державну реєстрацію проведено 16.11.2009р.

01.01.2010р. за актом приймання - передачі житлового комплексу з балансу на баланс відповідною комісією будинок 26 по вулиці Дніпровська набережна в місті Києві був переданий з балансу Дочірнього підприємства ,,Дарниця - 1" на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Дніпровська набережна 26". З акту вбачається, що відповідачу були передані підвали площею 318,8 кв.м. (т.1, а.с. 69-71).

01.01.2010р. між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку ,,Дніпровська набережна 26", як орендодавцем та фізичною особою - підприємцем, як орендарем укладено договір № 10-01п оренди нежилих приміщень, відповідно до якого орендодавець передав в оренду підвальні приміщення за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 26, загальною площею 91,78 кв.м. терміном на 3 роки.

Відповідно до довідки позивача від 13.11.2014р., на будівельному майданчику з будівництва паркінгу по вул. Дніпровська Набережна, 26 виконано всі роботи, що передбачені проектом за виключенням повного монтажу системи пожежогасіння, яка включає в себе насосну станцію пожежогасіння паркінгу в підвальних приміщеннях житлового будинку № 1 по вул. Дніпровська Набережна, 26, в осях (101-141)(А1-Г1). Даною довідкою вказано, що лише встановлення насосної станції пожежогасіння паркінгу позбавляє товариство, як замовника будівництва, можливості та права ввести паркінг в експлуатацію, передати відповідні паркомісця інвесторам.

Відповідно до довідки вих. № 432/10 від 26.11.2014р. Дочірнього підприємства ,,Дарниця - 1" під час приймання - передачі житлового будинку № 1 по вул. Дніпровська Набережна, 26 на баланс Дочірнього підприємства ,,Дарниця - 1", підвальні приміщення будинку № 1 по вул. Дніпровська набережна, 26 в яких передбачалося будівництво Паркінгу не передавалися, оскільки їх не було введено в експлуатацію (т.1, а.с. 147).

Позовні вимоги у даній справі мотивовані порушенням з боку відповідача прав позивача на користування його будівельним майданчиком, яким є підвальне приміщенням у житловому будинку № 1 по вул. Дніпровська Набережна, 26. Свої права, як забудовника на використання підвального приміщення у житловому будинку № 1 по вул. Дніпровська Набережна, 26 позивач обґрунтовує тими обставинами, що підвальні приміщення будинку по вул. Дніпровській набережній, 26 не введено в експлуатацію (не завершено їх будівництво), а позивач є забудовником. Також позивач зазначає, що дані приміщення є частиною підземного паркінгу, який не входить до складу житлового багатоквартирного будинку та не є власністю мешканців будинку, а відповідач не допускає позивача у вбудовані приміщення (підземну частину) будинку 26 по вул. Дніпровська набережна, 26 в місті Києві.

З наданих позивачем листів, адресованих відповідачу вбачається, що відповідач дії представників позивача та інших осіб, які направлені на монтаж системи пожежогасіння Паркінгу в підвальному приміщенні (проникнення до) будинку по вул. Дніпровська набережна, 26, розцінює як протиправні, і не допускає позивача у вбудовані приміщення (підземну частину) будинку 26 по вул. Дніпровська набережна, 26 в місті Києві.

Таким чином, позивач зазначає, що відповідач чинить перешкоди у користуванні його, як забудовника, будівельним майданчиком, який становить частина підвальних приміщень житлового будинку №1 по вул. Дніпровська Набережна, 26, площею близько 184,63 кв.м.., не допускаючи працівників останнього та генпідрядника для проведення завершальних робіт з будівництва Паркінгу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що йому, як об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 26, належать на праві спільної сумісної власності допоміжні приміщення будинку, розташовані в його підвалі.

Судом першої інстанції частково задоволено позовні вимоги. Рішення мотивоване, зокрема, тим, що матеріалами справи підтверджується, що вбудовані (підвальні) приміщення житлового будинку №1 по вул. Дніпровська Набережна, 26 не приймалися до експлуатації, і відповідно не можуть експлуатуватися та бути переданими на баланс відповідача, та приміщення паркінгу не являється допоміжними приміщеннями вказаного будинку, та загальним неподільним майном відповідача.

Колегія суддів вважає вірним такий висновок суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем замовлено та погоджено згідно вимог законодавства проект ,,Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення між пр. Миколи Бажана та вул. Завальною у Дарницькому районі м. Києва".

Відповідно до генерального плану комплексу та експлікації приміщень підземного паркінгу, позивачем запроектовано будівництво паркінгу на 303 паркомісця в межах будинків № 1, 2, 3 (за будівельною нумерацією), включаючи частину підвальних приміщень вказаних будинків. При цьому, будівництво паркінгу виділено в окремий проект.

На виконання будівельних робіт позивачем було отримано необхідні дозволи, зокрема, дозвіл №0642-Др/С від 11.08.2008, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, який було продовжено до 18.03.2010 та 18.03.2011.

Частиною 1 ст. 34 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.03.2011р., визначено умови, за дотримання яких замовник має право виконувати будівельні роботи. За змістом ч. 2 ст. 34 Закону зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Таким чином, дозвіл позивача №0642-Др/С від 11.08.2008р. на здійснення будівельних робіт є чинним на день звернення з позовом до суду.

Відповідно до положень ст. 29 Закону України ,,Про планування і забудову територій" (який був чинним на час виготовлення, затвердження проектної документації позивачем), дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, який надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Факт отримання позивачем дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва Комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення між пр. Миколи Бажана та вул. Завальною у Дарницькому районі м. Києва, є доказом подання ним уповноваженим органам всіх передбачених законодавством документів, в тому числі і погодженої проектної документації, та її відповідності вимогам законодавства.

29.03.2007р. було введено в експлуатацію житловий будинок №1 (за будівельною нумерацією) по вул. Дніпровська Набережна, 26, що підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, за яким прийнято в експлуатацію 177 квартир, в якому зазначено ,,без прийняття до експлуатації підземної частини будинку №1 (вбудованих приміщень)".

Розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації №302 від 30.03.2007р. ,,Про затвердження актів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" затверджено акти Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, зокрема:

- житловий комплекс з об'єктами соціально-побутового призначення між пр. М. Бажана та вул. Завальною (перша черга, будинок №1), в Дарницькому районі м. Києва. Надано новозбудованому житловому будинку №1 з об'єктами соціально-побутового призначення поштову адресу: Дніпровська набережна, 26.

Відповідно до п.п. 27, 29 Порядку прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року №1243 (який був чинним на час прийняття в експлуатацію житлового будинку №1 (за будівельною нумерацією) по вул. Дніпровська Набережна, 26), за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, форма якого затверджується Мінрегіонбудом. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Не допускається затвердження акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за відсутності підписів окремих членів державної приймальної комісії. Датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.

Як вбачається з вищевказаного акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 29.03.2007р., він відповідає типовій формі, затвердженій Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.01.2005р. №21 та затверджений у відповідності до вимог зазначеного Положення, містить підписи всіх членів державної приймальної комісії.

Таким чином, слід дійти висновку, що будинок за адресою м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 26 був введений в експлуатацію без вбудованих приміщень 30.03.2007р. (дата затвердження акту).

Відповідно до довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 168 від 23.08.2007р. про площі приміщень в новозбудованому будинку по вул. Дніпровська Набережна, 26, згідно з проведеною інвентаризацією від 10.07.2007р. встановлено площу квартир будинку на рівні 12 103 кв.м. без зазначення площі нежитлових вбудованих приміщень, зокрема, в підвальному поверсі (т. 1, а.с. 167).

Згідно довідки № 289 від 19.12.2007р. про площі приміщень будинку по вул. Дніпровська Набережна, 26-А, згідно з проведеною інвентаризацією встановлено площу квартир будинку на рівні 12 216,6 кв.м. та площу нежитлових вбудованих приміщень в підвальному поверсі в обсязі 318,8 кв.м. (т.1, а.с. 166).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок по вул. Дніпровська Набережна, 26, який складений станом на 04.05.2011р., в розділі ,,загальні відомості" визначено житлова площа квартир, яка становить 6 068 кв.м , загальна площа - 15 192 кв.м , та міститься відмітка - ,,крім нежитлових приміщень". Крім того, в розділі 5 паспортку відсутня будь - яка інформація щодо нежитлових приміщень (т.1, а.с. 172-182).

Тобто, слід дійти висновку, що відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 29.03.2007р., довідки №168 від 23.08.2007р., технічного паспорту на житловий будинок №1 по вул. Дніпровська Набережна, 26, він був прийнятий до експлуатації без підвальних приміщень та виключно в межах житлової частини будинку.

Відповідно до ч.8 ст. 39 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності", експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Пунктом 23 Порядку № 1243 передбачено, що вбудовано-прибудовані приміщення у житловому будинку можуть прийматися в експлуатацію за окремим актом, якщо вони згідно з проектною документацією виділені в окремий пусковий комплекс і передбачена їх ізоляція від житлової частини будинку. При цьому житлова частина будинку повинна мати відокремлене від вбудовано-прибудованих приміщень інженерне забезпечення та належні умови щодо її безпечної експлуатації.

Пусковий комплекс в будівництві - сукупність об'єктів (або їх частин) основного виробничого, допоміжного та обслуговуючого призначення, енергетичного, транспортного та складського господарств, зв'язку, інженерних комунікацій, очисних споруд, благоустрою, охорони довкілля від забруднення та інших об'єктів, що є частиною будови або її черги, введення яких в експлуатацію забезпечує: випуск продукції або надання послуг в обсязі, передбаченому проектною документацією для даного пускового комплексу; умови праці, що відповідають чинним нормам (Держбуд України, Наказ ,,Про Доповнення N 3 до ДБН Д.1.1-1-2000 ,,Правила визначення вартості будівництва" від 07.05.2002р. № 80).

Відповідно до генерального плану будівництва комплексу та експлікації об'єктів і споруд, позивачем запроектовано будівництво 41 об'єкту, в тому числі і нежитлові приміщення (вбудовано-прибудовані), та відповідно кожний об'єкт може вводитися в експлуатацію окремо, а відтак - можливість прийняття до експлуатації лише житлової частини будинку №1 по вул. Дніпровська набережна, 26 без вбудовано-прибудованих приміщень, в тому числі і підвальних, в яких знаходиться підземний паркінг, не суперечить чинному на той час законодавству.

Як зазначалось вище, власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку № 26 на вулиці Дніпровська Набережна, 26 в місті Києві відповідно до Закону України ,,Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в 2009р. було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Дніпровська набережна, 26", статут якого затверджено установчими зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, та державну реєстрацію проведено 16.11.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України ,,Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання після набуття статусу юридичної особи може, зокрема, прийняти на власний баланс весь житловий комплекс.

Відповідно до ч. 6 статті 11 Закону передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.

Відповідно до п. 5 Порядку передачі житлового комплексу або його частини, затвердженого Постановою КМУ від 11 жовтня 2002р. № 1521 ,,Про реалізацію Закону України ,,Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об'єднання.

За таких обставин, оскільки підвальні приміщення житлового будинку №1 по вул. Дніпровська Набережна, 26 не вводилися в експлуатацію, вони не могли бути передані на баланс відповідачеві, з огляду на заборону чинним законодавством експлуатації нерухомого майна, яке не введено в експлуатацію.

Крім того, відповідно до довідки вих. № 432/10 від 26.11.2014р. Дочірнього підприємства ,,Дарниця - 1" під час приймання - передачі житлового будинку № 1 по вул. Дніпровська Набережна, 26 на баланс Дочірнього підприємства ,,Дарниця - 1", підвальні приміщення будинку № 1 по вул. Дніпровська набережна, 26 в яких передбачалося будівництво Паркінгу не передавалися, оскільки їх не було введено в експлуатацію (т.1, а.с. 147).

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо передачі йому на баланс підвалів будинку 26 по вулиці Дніпровська набережна в місті Києві площею 318,8 кв.м. є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР житловий фонд включає, зокрема, квартири в багатоквартирних жилих будинках, і до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торгівельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Преамбулою Закону України ,,Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Статтею 1 Закону наведені визначення термінів, та вказано, що:

- загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо);

- неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку;

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);

- нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Відповідно до ст. 19 Закону спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку. Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.

Як вбачається з матеріалів справи, фінансування будівництва Паркінгу за проектом ,,Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення між пр. Миколи Бажана та вул. Завальною у Дарницькому районі м. Києва", в тому числі і паркінгу, який входить до підвальних приміщень житлового будинку №1 по вул. Дніпровська набережна, 26, проводиться інвесторами на підставі укладених із позивачем договорів про участь у фінансуванні будівництва паркінгу.

Будівництво приміщення паркінгу починаючи з розробки та затвердження проекту, будувалися з іншою метою, ніж обслуговування будинку чи власників квартир, а призначалися для індивідуальних інвесторів, які можуть не являтися власниками квартир у житловому будинку №1 по вул. Дніпровська набережна, 26. З огляду на це, приміщення паркінгу, в тому числі і частина підвальних приміщень вказаного будинку, де запроектовано будівництво паркінгу в межах проекту ,,Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення між пр. Миколи Бажана та вул. Завальною у Дарницькому районі м. Києва" не являються допоміжними приміщеннями житлового будинку №1 по вул. Дніпровська набережна, 26 та спільним майном співвласників багатоквартирного житлового будинку.

За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відхилення доводів відповідача в частині тверджень, що підвальні приміщення житлового будинку №1 по вул. Дніпровська Набережна, 26 являються допоміжними приміщеннями та становлять неподільне майно вказаного будинку і становлять спільне майно співвласників багатоквартирного будинку.

Положеннями ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Тобто, до виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва, а не на об'єкт нерухомого майна.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України закріплено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач орендує земельну ділянку між просп. Миколи Бажана та вул. Завальною у дарницькому районі м. Києва розміром 3,6066 га (кадастровий номер - 8 000 000 000:90:717:0004) з метою будівництва комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально - побутового призначення, до якого входить Паркінг, підтвердженням чому є наявні в матеріалах справи договори оренди (т.1, а.с. 104 - 109, 110-111, 118-127). Строк дії договору оренди встановлений до 19.03.2015р.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач на час звернення з позовом до суду є законним користувачем земельної ділянки, місце розташування якої між пр-т. Миколи Бажана та вул. Завальною у Дарницькому районі м. Києва, розміром 3,6066 га для будівництва комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення, та сплачує орендну плату за користування даною земельною ділянкою, підтвердженням чому є платіжні доручення, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 27 Закону України ,,Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Як встановлено судом, позивачем не вводилися в експлуатацію паркінг та вбудовані приміщення будинку 26 по вул. Дніпровська набережна в місті Києві, тому у нього не виникло право власності, як на новостворене нерухоме майно. Матеріали та обладнання, що були використані в процесі будівництва (створення майна) вбудованих приміщень даного будинку є власністю позивача, як забудовника в розумінні ст. 331 ЦК України.

Також, згідно з приписами ст. 876 ЦК України позивач, як замовник, є власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт.

Відповідно до ДБН А.3.1.-5:2009 будівельний майданчик - це виробнича територія, яка виділяється в установленому порядку для розміщення об'єктів, що будуються, а також машин, матеріалів, конструкцій, комунікацій, виробничих і санітарно - побутових приміщень, які використовуються в процесі будівництва.

Враховуючи дане визначення поняття будівельного майданчика - вбудовані приміщення (підземна частина) будинку 26 по вул. Дніпровська Набережна в місті Києві станом на момент винесення рішення по справі є частиною будівельного майданчика позивача.

Пунктом 9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.042011р. № 461 на об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно із державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання.

Відповідачем здійснюються перешкоди позивачеві у користуванні його будівельним майданчиком, підтвердженням чому є наявні в матеріалах справи листи відповідача №22714 від 22.07.2014р., № 230714 від 23.07.2014р., відповідно до яких останній пропонує позивачу відмовитися за власною ініціативою від дій щодо монтажу системи пожежогасіння паркінгу.

Таким чином, з огляду на приписи ст.ст. 15, 16 ЦК України позивач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм будівельним майданчиком, частина якого розташована у вбудованих приміщеннях (підвалах) будинку 26 по вулиці Дніпровська набережна в місті Києві.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем будівельним майданчиком, який становить в тому числі невведені в експлуатацію вбудовані (підвальні) приміщення у житловому будинку № 1 по вул. Дніпровська Набережна, 26 в місті Києві шляхом забезпечення вільного доступу позивача до вказаних об`єктів та звільнення таких приміщень відповідачем є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки дані приміщення не приймалися до експлуатації, тому не можуть експлуатуватися та бути переданими на баланс відповідача, з врахуванням того, що приміщення паркінгу не являється допоміжними приміщеннями вказаного будинку, та загальним неподільним майном відповідача, а є самостійним об'єктом цивільно - правових відносин.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача вивезти майно, що знаходиться, у підвальних приміщеннях паркінгу у житловому будинку №1 по вул. Дніпровська Набережна, 26, де проводяться завершальні монтажні роботи з будівництва паркінгу.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначених позовних вимог з огляду на те, що позивачем не надано доказів знаходження майна, що належить відповідачеві у вказаних приміщеннях.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції невірно ототожнено поняття ,,допоміжні приміщення", ,,нежитлові приміщення", ,,вбудовані приміщення", в зв'язку з чим помилково надано оцінку їх правовому режиму та порядку використання (експлуатації) колегією суддів відхиляються, оскільки з тексту рішення суду першої інстанції не вбачається, що судом проводилося ототожнювання вищевказаних понять, а був встановлений факт того, що частина підвальних приміщень, де позивачем запроектовано будівництво паркінгу, не є загальним неподільним майном, ні допоміжними приміщеннями житлового будинку №1 по вул. Дніпровська Набережна, 26 та не можуть бути передані на баланс відповідачеві, оскільки відповідно до проектної документації, частина підвальних приміщень зазначеного будинку запроектовано під будівництво паркінгу.

Також скаржник зазначає, що судом не враховано, що позивач не є власником спірних приміщень, а тому не має права вимагати усунення перешкод у їх користуванні, а також позивачем не вказано, якими саме діями відповідач створює перешкоди у користуванні спірними приміщеннями.

Дані твердження колегією суддів відхиляються, оскільки судом першої інстанції надано детальну правову оцінку підстав, на яких позивач користується земельною ділянкою, яка є об'єктом будівництва, та має права власника, обумовлені ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва.

Щодо перешкод у користуванні позивачем своїм будівельним майданчиком, зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи листами відповідача, адресованих позивачу, відповідно до яких він забороняє позивачу вчиняти будь-які дії, направлені на проникнення до підвальних приміщень будинку.

Крім того, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема в частині відмови в задоволенні клопотань про залишення позову без розгляду, про витребування доказів та призначення у справі судово - будівельної експертизи.

Такі твердження відповідача є необґрунтованими та відхиляються колегією суддів з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2014р. на адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивоване тим, що позовна заява підписана Прокопенко Б.О., який діяв на підставі довіреності, виданої директором ТОВ ,,Житло Киянам" 01.10.2014р., хоча на той час всі управлінські функції здійснював вже керуючий санацією, а директор товариства не мав повноважень на видачу таких довіреностей.

Відповідно до протоколу судового засідання від 18.11.2014р. судом першої інстанції заява про залишення позову без розгляду залишена без задоволення.

Дана позовна заява підписана представником позивача Прокопенко Б.О. за довіреністю. Довіреність видана йому 01.10.2014р. за підписом директора Кладька О.В. Крім того, в матеріалах справи наявна довіреність від 01.10.2014р., якою ТОВ ,,Житло киянам" в особі керуючого санації Кладька О.В. уповноважило представника Прокопенка Б.О. підписувати та подати позовні заяви, клопотання, заяви та вчиняти інші дії, що спростовує доводи відповідача про відсутність повноважень представника.

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки остання була підписана уповноваженою особою на підставі відповідної довіреності.

В частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права та необґрунтованого відхилення клопотань про витребування доказів, призначення експертизи колегія суддів зазначає, що правова оцінка заявлених клопотань була надана як судом першої інстанції так і апеляційним судом в описовій частині даної постанови.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2014р. у справі № 910/22711/14 слід залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Дніпровська набережна 26" - залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2014р. у справі № 910/22711/14 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко

Повний текст складено та підписано 19.03.2015р.