Постанова № 43162750, 11.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. Справа№ 911/3363/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Пашкіної С.А.

при секретарі судового засідання: Підченко О.Ю.

за участю представників:

від позивача: Хорошева К.М. за довіреністю від 29.12.2014

від відповідача: Вегера А.А. за довіреністю від 18.09.2014

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена"

на рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2014 (повний текст підписано 04.11.2014)

у справі № 911/3363/14 (суддя Лопатін А.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена"

про стягнення 4139280,02 швейцарських франків та 190778,02 доларів США

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" про стягнення 4139280,02 швейцарських франків та 190778,02 доларів США.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.10.2014 заяву про забезпечення позову залишено без задоволення; Позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" (08300, Київська область, м.Бориспіль, вул.Горького, буд.53; кодЄДРПОУ24578324) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, буд.54/19; код ЄДРПОУ21133352) - 4139280 (чотири мільйони сто тридцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят) швейцарських франків 02 рапенів боргу, з яких: 3337246 (три мільйони триста тридцять сім тисяч двісті сорок шість) швейцарських франків 79 рапенів заборгованості по кредиту, 443563 (чотириста сорок три тисячі п'ятсот шістдесят три) швейцарських франків 57 рапенів заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 339570 (триста тридцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят) швейцарських франків 83 рапенів заборгованості по підвищеним відсоткам за користування кредитом, 18898 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) швейцарських франків 83 рапенів заборгованості по комісії, що еквівалентно 56167140 (п'ятдесят шість мільйонів сто шістдесят сім тисяч сто сорок) гривень 07коп, 190778 (сто дев'яносто тисяч сімсот сімдесят вісім) доларів США 02центи боргу, з яких: 167080 (сто шістдесят сім тисяч вісімдесят) доларів США 82центи заборгованості по кредиту, 23697 (двадцять три тисячі шістсот дев'яносто сім) доларів США 20центів заборгованості по підвищеним відсоткам за користування кредитом, що еквівалентно 2356108 (два мільйони триста п'ятдесят шість тисяч сто вісім) гривень 55коп та 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) гривень 00коп судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" 13.11.2014 передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Скрипки І.М., суддів Гончарова С.А. та Самсіна Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 колегією суддів у складі головуючого судді Скрипки І.М., суддів ГончароваС.А. та Самсіна Р.І. прийнято вказану апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 10.12.2014.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи в якому останній просив призначити судово-економічну експертизу.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій останній просив залишити рішення Господарського суду міста Києва без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 10.12.2014 оголошено перерву до 14.01.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло заперечення на клопотання про призначення судово-економічної експертизи в якій останній просив відхилити клопотання про призначення судово-економічної експертизи, залишити рішення Господарського суду міста Києва без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09-52/27/15 від 13.01.2015 у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Скрипки І.М. у відпустці, відповідно до підпунктів 3.1.11, 3.1.13 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи №911/3363/14, відповідно до якого визначено суддю-доповідача СмірновуЛ.Г., а справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 28.01.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кропивної Л.В., для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Агрикової О.В. та ЧорноїЛ.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 слухання справи відкладено на 18.02.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли доповнення до заперечення на клопотання про призначення судово-економічної експертизи в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у зв'язку з виходом з відпустки судді Кропивної Л.В., для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 слухання справи відкладено на 11.03.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чорної Л.В., для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А.

В судове засідання 11.03.2015 з'явились представники позивача, відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до статті 1 Закону «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Таку ж вимогу вміщує і стаття 41 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною першою якої експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи, оскільки для встановлення фактичних даних по даній справі, що входять до предмету доказування, непотрібні спеціальні знання.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

26.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", найменування якого відповідно до приписів Закону України "Про акціонерні товариства" було змінено на Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" (відповідач) було укладено кредитний договір №71/0711 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку строковий кредит в сумі що дорівнює CHF 3340000,00 швейцарських франків у порядку і на умовах, визначених договором. Банк надає позичальнику кредит згідно умов цього договору на підставі укладеної між сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору в якій зазначаються термін надання кредиту, а також терміни та розміри повернення/погашення кредиту та процентів за користування кредитом. Підстава для надання банком кредиту позичальнику є укладена між сторонами така додаткова угода до цього договору.

За користування кредитними коштами, наданими у формі строкового кредиту за цим договором позичальник сплачує банку проценти за ставкою у розмірі 8,5 % річних за кредитом в швейцарських франках, якщо згідно умов договору не встановлених інший розмір ставки. За користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процентна ставка у розмірі 17,5% (сімнадцять з половиною) річних за кредитом в швейцарских франках (за текстом договору - "підвищена процентна ставка"). Такий розмір підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України. Підвищена процентна ставка за користування кредитом не застосовується (а застосовується базова процента ставка), якщо погашення простроченої суми основного боргу позичальника за договором відбулося протягом перших п'яти календарних днів з дати виникнення такого прострочення. При цьому, якщо п'ятий день цього строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку застосування базової процентної ставки визначається останній робочий день, що передує такому вихідному або святковому дню. Якщо погашення простроченої суми основного боргу позичальника не було здійснено протягом перших п'яти календарних днів з дати прострочення сплати суми боргу, на прострочену суму основного боргу позичальника нараховується підвищена процентна ставка, починаючи з першого дня виникнення такого прострочення (п.п. 1.3.1. та 1.3.2 договору).

Відповідно до п. 1.3.6 договору позичальник сплачує банку винагороду за організацію строкового кредиту у розмірі 0.5 відсотка від суми кредиту, вказаної у п. 1.1. цього договору, а саме 16700,00 швейцарських франків.

Згідно з пунктом 1.2.2 договору у редакції додаткової угоди №16 від 31.07.2012 - строк користування кредитом до 24.12.2014.

Пунктом 4.1 передбачено, що позичальник зобов'язаний використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, а також повернути суму кредиту і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на вказані банком рахунки в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку.

Згідно з п. 11.1. договору відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7,4. цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту (всіх наданих за цим договором траншів) таким, що настав згідно з п.1.2.2. цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі.

На виконання умов кредитного договору №71/07 від 26.12.2007 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 3340000,00 швейцарських франків, що підтверджується наступними меморіальними ордерами: №001MVT3073610002 від 27.12.2007 на суму 460000,00 швейцарських франків, №001MVT3080150002 від 15.01.2008 на суму 23000,00 швейцарських франків, №001MVT3080180001 від 18.01.2008 на суму 60000,00 швейцарських франків, №001MVT3080360001 від 05.02.2008 р. на суму 230000,00 швейцарських франків, №001MVT3080640002 від 04.03.2008 на суму 450000,00 швейцарських франків, №001MVT3080740002 від 14.03.2008 на суму 85000,00 швейцарських франків,№001MVT3080790001 від 19.03.2008 на суму 110000,00 швейцарських франків, №001MVT3081090001 від 18.04.2008 на суму 1100000,00 швейцарських франків, №001MVT3081570001 від 05.06.2008 на суму 700000,00 швейцарських франків, №001MVT3082180002 від 05.08.2008 на суму 122000,00 швейцарських франків.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору у частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивачем було скеровано 06.11.2013 на адресу відповідача у порядку п. 11.1. договору кредиту вимогу від 10.10.2013 №1768/10/13, що підтверджується описом вкладення у лист та фіскальним чеком від 06.11.2013 №4187. Вказана вимога залишена відповідачем без належного реагування.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду у ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" наявна заборгованість перед ПбАТ "Універсал Банк" у розмірі 3337246,79 швейцарських франків по тілу кредиту, 443563,57 швейцарських франків по відсотках за користування кредитом, 339570,83 швейцарських франків по підвищених відсотках за користування кредитом та 18898,83 швейцарських франків по комісії.

Факт наявності у відповідача вказаної заборгованості підтверджується підписаними представниками останнього та скріпленими відтисками печаток відповідача наступними додатковими угодами:

Додаткова угода №12 від 25.12.2009, відповідно до якої позичальник підтвердив свої зобов'язання за додатковими угодами №1-11 у розмірі 3340000,00 швейцарських франків та за процентами за користування кредитом у розмірі 180669,75 швейцарських франків, сторони змінили розмір відсоткової ставки за користування кредитом в бік зменшення розміру відсоткової ставки, встановлено графік погашення заборгованості.

Додаткова угода №13 від 28.04.2010, відповідно до якої Позичальник підтвердив свої зобов'язання (розмір заборгованості) в загальній сумі 3517795,07 швейцарських франків, встановлено новий графік погашення заборгованості.

Додаткова угода №14 від 11.11.2010, відповідно до якої позичальник підтвердив свої зобов'язання (розмір заборгованості) в загальній сумі 3490106,65 швейцарських франків, встановлено новий графік погашення заборгованості.

Додаткова угода №16 від 31.07.2012, відповідно до якої позичальник підтвердив свої зобов'язання (розмір заборгованості) в загальній сумі 3443441,10 швейцарських франків, встановлено новий графік погашення заборгованості.

В свою чергу відповідачем відзиву на позовну заяву, доказів які б спростовували факт наявності зазначеної вище заборгованості чи контрррозрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості до суду не подано.

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми відсотків за користування кредитом та комісії відповідно до умов договору кредиту та додаткових умов до вказаного договору, судом встановлено, що відповідні розрахунки позивачем виконано арифметично вірно.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості за договором кредиту №71/07 від 26.12.2007 а саме: 3337246,79 швейцарських франків по тілу кредиту, 443563,57 швейцарських франків по відсотках за користування кредитом, 339570,83 швейцарських франків по підвищених відсотках за користування кредитом та 18898,83 швейцарських франків по комісії.

Крім того, 28.04.2010 між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" (банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" (позичальник, відповідач у справі) було укладено кредитний договір №259/10 (надалі договір-1).

Відповідно до пункту 1.1 договору-1, банк надає позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку строковий кредит в сумі що дорівнює 771752,40 доларів США у порядку і на умовах, визначених договором. Банк надає позичальнику кредит згідно умов цього договору шляхом видачі одного окремого траншу: або декількох окремих траншів на підставі укладеної між сторонами відповідної письмової додаткової угоди до цього договору щодо видачі позичальнику траншу, в якій зазначаються термін надання траншу, а також терміни та розміри повернення/погашення кредиту інших грошових зобов'язань позичальника за договором. Підставою для надання банком кредиту (у вигляді одного або декількох окремих траншів) Позичальнику є укладена між сторонами відповідна письмова додаткова угода до цього договору.

Починаючи з 01.04.2012 до 30.07.2012 сторонами встановлено новий розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк у розмірі 3 mnth Libor плюс 11 % річних, а починаючи з 31.07.2012 - 3 ninth Libor плюс 20 % річних. (п.п. 1.3.2. договору-1 у редакції додаткової угоди №4 від 31.07.2012).

Згідно з пунктом 1.2.2 договору у редакції додаткової угоди № 4 від 31.07.2012 строк користування кредитом не пізніше 30.08.2013.

Пунктом 4.1 договору-1 передбачено, що позичальник зобов'язаний використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, а також повернути суму кредиту і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на вказані банком рахунки в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку.

Згідно з п. 11.1. договору-1 відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку прострочення сплати чергового місячного платежу та/або інших грошових зобов'язань позичальника за договором (зокрема, але не виключно, щодо оплати кредиту (його частин) та/або процентів за користування кредитом тощо) та направлення банком позичальнику відповідного повідомлення/вимоги вважається, що настав новий термін/строк виконання основного зобов'язання (всіх грошових зобов'язань) позичальника за цим договором з дня відправлення банком відповідного повідомлення/вимоги позичальнику.

На виконання умов кредитного договору №295/10 від 28.04.2010 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 771752,40 швейцарських доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №001WCL3101190001/48114 на суму 771752,40 доларів США.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору у частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивачем було скеровано 06.11.2013 на адресу відповідача у порядку п. 11.1. договору кредиту вимогу від 10.10.2013 №1768/10/13, що підтверджується описом вкладення у лист та фіскальним чеком від 06.11.2013 №4187. Вказана вимога залишена відповідачем без належного реагування. Доказів іншого суду не надано.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду у ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" наявна заборгованість перед ПбАТ "Універсал Банк" за договором-1 у розмірі 167080,82 доларів США по тілу кредиту та 23697,20 доларів США по підвищених відсотках за користування кредитом.

В свою чергу відповідачем відзив на позовну заяву, доказів які б спростовували факт наявності зазначеної вище заборгованості чи контрррозрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості до суду не подав.

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми відсотків за користування кредитом відповідно до умов договору кредиту та додаткових умов до вказаного договору, судом встановлено, що відповідні розрахунки позивачем виконано арифметично вірно.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості за договором кредиту №295/10 від 28.04.2010 а саме: 167080,82 доларів США по тілу кредиту та 23697,20 доларів США по підвищених відсотках за користування кредитом.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою та частиною третьою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У п. 3.4. роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18, вказано, що ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК). При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами. У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти, ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову. За змістом згаданого припису пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви у національній валюті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.

За таких обставин, враховуючи положення ст. ст. 1054, 1049 Цивільного кодексу України, якими визначено зобовязання банка надати грошові кошти (кредит) за кредитним договором позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти, у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору щодо своєчасного повернення нарахованих процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, яка застосовується до відносин за кредитним договором, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві (банку) позику, зокрема грошові кошти, у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин і враховуючи те, що відповідач порушив кредитні зобов'язання, не повернувши кредитні кошти, наданих йому банком та не сплативши у встановлені договором строки проценти за користування кредитом, місцевий господарський суд, правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №71/0711.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" на рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2014 у справі №911/3363/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2014 у справі №911/3363/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/3363/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

С.А. Пашкіна