Постанова № 43162203, 10.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року Справа № 876/3075/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника відповідача Мельник Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

27 серпня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі-Кременецька ОДПІ) щодо нарахування податку на землю та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременецької ОДПІ від 01 червня 2013 року за № 0010231700, № 0007701700, № 0010671700.

Постановою від 18 лютого 2014 року Тернопільський окружний адміністративний суд позов задовольнив та ухвалив: ,,Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 01.06.2013 року № 0010231700, № 0007701700, № 0010671700".

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Кременецька ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що розмір орендної плати за землю визначений попереднім договором оренди від 20 лютого 2013 року. У зв'язку із розірванням 23 липня 2013 року вказаного договору оренди та повернення земельних ділянок ОСОБА_2 була нарахована орендна плата за землю за фактичний період перебування земельної ділянки у користуванні з 20 лютого 2013 року по 23 липня 2013 року на загальну суму 36376,78 грн..

Таким чином, відповідач вважає правомірними податкові повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримала вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явився, що в силу приписів ч.4 ст. 196 не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що розпорядженням голови Кременецької РДА від 29.12.2012 року № 937-од ОСОБА_2 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для створення фермерського господарства на території Білокриницької, Колосівської та Плосківської сільських рад загальною площею 199,889 га. У розпорядженні вказано, що це землі сільськогосподарського призначення, рілля.

20.02.2013 року між Кременецькою РДА в особі голови Фецовича Ю.Р. та ОСОБА_2 укладений попередній договір оренди землі за № 31/07-11.

Пунктом 7 договору передбачено, що даний договір діє з моменту підписання до моменту державної реєстрації договору оренди земельних ділянок (основного договору) та зобов'язує Орендодавця та Орендаря в термін не більше одинадцяти місяців укласти договір оренди земельних ділянок та зареєструвати його відповідно до чинного законодавства.

Згідно пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 87304,27 грн. в рік (14412,57 грн. - до бюджету Білокриницької сільської ради, 20117,54 грн. - до бюджету Колесівської сільської ради, 52774,16 грн. - до бюджету Плосківської сільської ради).

Відповідно до акту приймання-передачі землі за договором оренди від 20.02.2013 року орендар прийняв земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, які знаходяться за межами населеного пункту-землі сільськогосподарського призначення, в тому числі рілля.

01.06.2013 року Кременецькою МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0010231700, № 0007701700, № 0010671700, якими визначила ОСОБА_2 грошові зобов'язання по орендній платі за землю з фізичних осіб на суми відповідно 52774,16 грн., 14412,57 грн., 20117,54 грн.

23.07.2013 року було розірвано укладений між Кременецькою РДА та ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки від 20.02.2013 року за згодою сторін, що підтверджується угодою про розірвання договору оренди земельної ділянки (а. с. 43) та актом приймання-передачі землі за договором оренди (а. с. 44).

На звернення ОСОБА_2 Кременецька ОДПІ надала відповідь від 08.08.2013 року, в якій зазначила, що у зв'язку із розірванням 23.07.2013 року попереднього договору оренди за № 31/07-11 від 20.02.2013 року та повернення земельних ділянок позивачу зменшено нарахування орендної плати по податкових повідомленнях-рішеннях: № 0007701700 в сумі 8407,33 грн., № 0010231700 в сумі 30784,93 грн., № 0010671700 в сумі 11735,23 грн.. Таким чином, загальна сума орендної плати становить 36376,78 грн..

За наслідками розгляду позову ОСОБА_2 про визнання попереднього договору оренди недійсним з підстав відсутності повноважень у голови Кременецької РДА Фецовича Ю.Р. на укладення даного договору Кременецький районний суд 02.12.2013 року прийняв рішення, яким визнав попередній договір оренди землі за № 31/07-11 від 20.02.2013 року недійсним. Дане рішення набрало законної сили.

Позивач також звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Кременецького районного управління юстиції для отримання витягу про зареєстровані речові права на нерухоме майно, на що отримав Рішення № 4367329 від 26.07.2013 р., яким відмовлено у наданні інформації у зв'язку з відсутністю відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності правових та фактичних підстав для сплати орендної плати за землю, а саме - дійсного, у розумінні ЦК України та зареєстрованого у встановленому Законом України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" порядку договору оренди землі між позивачем і Кременецькою районною державною адміністрацією, оскільки попередній договір не реєструвався у встановленому законом порядку, та крім того, на підставі рішення суду, що набрало чинності, визнаний недійсним.

Також суд першої інстанції зазначив, що позивач фактично не обробляв передані йому в оренду земельні ділянки, оскільки вони були частково залісенні самосівом хвойних та листяних порід дерев, що підтверджується актами обстеження земельних ділянок.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до приписів ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни ( пункт 288.1).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки ( пункт 288.2).

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду( пункт 288.3).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем( пункт 288.4).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди ( пункт 288.5).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу (пункт 288.7).

Пунктом 285.1 статті 285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно приписів ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2).

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (пункт 286.4).

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (пункт 286.5).

На підставі викладеного апеляційний суд визнає правомірними оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення, оскільки податковий орган діяв у відповідності до вимог наведених нормативно-правових актів.

Так, станом на 01 червня 2013 року на підставі попереднього договору оренди за № 31/07-11 від 20.02.2013 року у фізичної особи ОСОБА_2 перебували в оренді земельні ділянки загальною площею 199,889 га, орендна плата за які згідно пункту 9 договору складала 87304,27 грн. на рік (14412,57 грн. - до бюджету Білокриницької сільської ради, 20117,54 грн. - до бюджету Колесівської сільської ради, 52774,16 грн. - до бюджету Плосківської сільської ради) .

Таким чином, податковий орган обґрунтовано визначив позивачу орендну плату за вказані земельні ділянки, виходячи із розміру договірної орендної плати, та надіслав три податкових повідомлення-рішення на загальну суму 87304,27 грн..

У зв'язку із розірванням 23 липня 2013 року попереднього договору оренди земельних ділянок відповідача правомірно провів коригування розміру орендної плати та визначив загальну суму орендної плати за землю за фактичний період перебування земельної ділянки у користуванні з 20 лютого 2013 року по 23 липня 2013 року в розмірі 36376,78 грн..

На час прийняття відповідачем оскаржених податкових повідомлень-рішень попередній договір оренди земельних ділянок не був визнаний недійсним, а тому був чинний. Тому порушень вимог законодавства відповідач не допустив.

Визнання рішенням суду від 02 грудня 2013 року вказаного договору недійсним не впливає на законність оскаржених повідомлень-рішень, оскільки недійсним договір став з часу набрання законної сили цим судовим рішенням.

Відсутність державної реєстрації договору оренди та фактичного використання земельних ділянок не звільняє позивача від сплати орендної плати за земельні ділянки, які перебували у нього в оренді, оскільки Податковий кодекс України не пов'язує сплату орендної плати за землю з вказаними обставинами.

Суд першої інстанції належної правової оцінки наведеним обставинам не дав, а тому дійшов помилкового висновку щодо протиправності оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. ст.195, 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202 , ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі № 819/2062/13-а - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 16 березня 2015 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов