Ухвала суду № 43162099, 04.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6322/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Свентовіт» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Свентовіт» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій: щодо проведення зустрічної звірки ПП «Свентовіт», результати якої оформлено довідкою від 02.10.2014 року №535/10-13-22-03/38857655; та коригування показників податкової звітності підприємства в інформаційних базах даних Державної фіксальної служби на підставі вищевказаної довідки, та зобов'язання відновити в інформаційних базах даних показники податкової звітності ПП «Свентовіт» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі довідки.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2014 року посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області складено довідку № 535/10-13-22-03/38857655 "Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Свентовіт» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період серпень 2014 року».

За результатом перевірки податковий орган дійшов висновку про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності ПП «Свентовіт» по взаємовідносинам за серпень 2014 року з підприємствами постачальниками та підприємствами покупцями, а дані відображені позивачем у декларації з податку на прибуток та у декларації з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період серпень 2014 року з підприємствами постачальниками та реалізованими покупцями - не є дійсними. Крім того, відповідачем встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.135, 138, 187, 198, 201 ПК України.

Податкових повідомлень-рішень з приводу збільшення/зменшення податкових зобов'язань позивача, сум бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість за вказаний період за результатами складання довідки від 02.10.2014 року № 535/10-13-22-03/38857655 про результати проведення зустрічної звірки ПП «Свентовіт», податковим органом не приймалось.

З положень пп.14.1.157 п.14.1 ст.14, п.54.3 ст.54, п.57.3 ст.57, ст.58, п.86.8 ст.86 ПК України, саме прийняте за результатами перевірки та на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення, яким платнику податків визначено, зокрема, податкові зобов'язання, створює юридичні наслідки для платника податків у вигляді виникнення відповідного податкового обов'язку.

Крім того, колегією суддів враховується, що наказом ДПА України від 18.04.2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» затверджено методичні рекомендації взаємодії органів ДПС при опрацюванні таких розшифровок, відповідно до п.2.21 яких, по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження, та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Проте, за наслідками даної звірки податкові повідомлення-рішення не приймались, і відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, а відповідач вніс коригування показників податкової звітності позивача, врахувавши при цьому висновки довідки про результати проведення зустрічної звірки.

Водночас, судом враховується, що відповідно до пп.66.1 ст.66 ПК України, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків. З наведеного випливає однозначний висновок про те, що підставою для внесення змін до облікових даних платника податків можуть бути виключно доведені дані перевірки платника податку.

Суд першої інстанції вірно вказує, що здійснення податковим органом на стадії проведення звірки податкової кваліфікації операцій платника податків та його контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до інформаційних баз. Висновок щодо відсутності об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу платником податків товарів (послуг) покладається в основу відповідного податкового повідомлення - рішення, яким донараховується податкове зобов`язання з податку на додану вартість, зменшується сума бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість, і саме ці показники податкових зобов`язань (податкового кредиту, від`ємного значення, бюджетного відшкодування) у разі їх узгодження у встановленому законом порядку є підставою для внесення змін до вказаної бази даних.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платнику податків податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що Податковим кодексом України передбачено лише два способи визначення податкових зобов'язань платника податків: самим платником податків шляхом подання податкової декларації (податкового розрахунку) або податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення. Жодні інші документи не можуть призводити до змін в облікових даних платників податків з приводу їхніх податкових зобов'язань.

Будь-які зміни в інформаційних базах даних відносно розміру податкових зобов'язань або податкового кредиту платника податків мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року в адміністративній справі №2а-2567/12/1070 (К/9991/74156/12).

В зв'язку з тим, що висновки довідки про результати проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності, та враховуючи те, що висновки, викладені в ній, є лише відображенням фактичних дій та особистої думки посадових осіб податкового органу, а тому не створюють жодних правових наслідків, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний вилучити з інформаційних баз, інформацію, внесену на підставі зазначеного акта та відновити показники податкової звітності в інформаційних базах.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач всупереч зазначених вимог не довів відповідність своїх дій положенням закону та обставинам справи.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 02.12.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.