Постанова № 43162093, 03.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 лютого 2015 року 13:20 № 826/20521/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Шулежка В.П., судді Амельохіна В.В., судді Погрібніченка І.М.,

за участю секретаря судового заслання Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Кобилецького В.В.,

представника відповідача - Косинської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Обслуговуючого кооперативу «Віконт» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Обслуговуючий кооператив «Віконт» (далі - ОК «Віконт», позивач) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (далі - відповідач) про скасування наказу від 11.12.2014 року №17 «д» «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з наказом відповідача, яким скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 11.12.2012 р. та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 22.10.2013 р., оскільки останній винесений з порушенням норм діючого законодавства України, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні, призначеному на 19.01.2015 року, судом допущено заміну неналежного відповідача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - відповідач, ДАБІ України).

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що вважає даний адміністративний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки виявлені під час проведення перевірки недостовірні дані у деклараціях є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а відтак відповідачем правомірно видано наказ у межах повноважень.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають фактичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОК «Віконт» з метою здійснення будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1 отримано декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 11.12.2012 року за № KB 08312243248.

В подальшому, позивачем, як замовником будівництва «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1», подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована 22.10.2013 року № КВ 143132950160.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем отримано лист від 02.12.2014 року за вх. № 7/26-0212/35 від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 26.11.2014 року № 055-4140 щодо проведення перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інформування стосовно об'єкта будівництва на АДРЕСА_1.

Відповідачем встановлено, що замовником будівництва ОК «Віконт» у поданих деклараціях зазначені недостовірні дані в частині отримання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки.

На підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, з урахуванням встановлення подання позивачем недостовірних даних, зазначених в деклараціях про початок виконання будівельних робіт і та про готовність об'єкта до експлуатації, відповідно до п. 14 Порядку № 466 та п. 29 Порядку № 461 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві видано наказ № 17 «Д» від 11.12.2014 року «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації».

Не погоджуючись із винесеним наказом № 17 «Д» від 11.12.2014 року, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача, ОК «Віконт» звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, зокрема, проектування та будівництво об'єктів будівництва, встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. №3038.

Статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І - III категорій складності; 3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до п.п. 9-11 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2. Один примірник після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєстровано замовнику будівництва - ОК «Віконт» декларацію про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1» № KB 08312243248 від 11.12.2012 року.

Відповідно до п. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Враховуючи викладене, законодавством у сфері містобудівної діяльності не передбачено подання замовником до Інспекції документів, які підтверджували б дані, що наведені у декларації про початок виконання будівельних робіт.

Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461).

Відповідно до Порядку № 461 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає, рекомендованим листом з описом вкладення: до Інспекції лише два примірники, декларації за відповідною формою. Подання інших документів Порядком не передбачено. Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

На підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідно до Порядку № 461, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєструвала замовнику - ОК «Віконт» декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1» за № КВ 143132950160 від 22.10.2013 року.

Згідно з п. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

При цьому, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 533).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок (пункт 5 Порядку № 533).

Приписами пункту 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Матеріалами справи підтверджено, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві отримано лист від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської Ради від 26.11.2014 року № 055-4140 щодо проведення перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інформування щодо об'єкту будівництва на АДРЕСА_1.

Згідно інформації зазначеної у вищевказаному листі, зазначена земельна ділянка площею 0,10 га належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 039260, зареєстрованого у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 19.05.2010 року за № 01-7-01576.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Головному управлінні земельних ресурсів від 05.04.2012 року за № 91-6-00956, ОСОБА_4 передано в оренду на три роки земельну ділянку ОК «Б.І.П.-2» з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Згідно даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, містобудівні умови і обмеження земельної ділянки на АДРЕСА_1, видані Головним управлінням містобудування, архітектури і дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 06.04.2012 року № 01035-000020329-006.

При цьому, OK «Б.І.П.-2» зверталось до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з відповідною заявою для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Однак замовнику було роз'яснено щодо невідповідності планування структури об'єкту планувальній структурі властивій індивідуальному житловому будинку садибного типу (відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804 земельна ділянка належить до території садибної забудови).

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, будівля, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Тобто, недотримання особою, яка здійснює будівництво вимог ст. 375 ЦК України є підставою для визнання будівництва самочинним.

З огляду на викладене, вбачається, що замовником будівництва - ОК «Віконт» у поданих деклараціях зазначені недостовірні дані в частині отримання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, що свідчить про те, що проектна документація розроблена та затверджена без отримання вихідних даних на проектування містобудівних умов і обмежень земельної ділянки.

Пункт 29 Порядку № 461 передбачає, що у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Згідно п.14 Порядку № 466, у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом ( абз. 12 п. 14 Порядку № 466).

Про скасування реєстрації декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування ( абз. 14 п. 14 Порядку № 466).

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що у разі виявлення недостовірних даних наведених у зареєстрованій декларації, тобто встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації, Інспекція має право скасувати таку декларацію.

Суд звертає увагу на той факт, що з наявних в матеріалах справи письмових доказів вбачається, що позивач здійснював містобудівну діяльність на підставі проектної документації, яка не відповідає вимогам чинного законодавства.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що відповідач при винесенні наказу від 11.12.2014 року №17 «д» «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» діяв у відповідності та у межах чинного законодавства, а тому підстав для його скасування у суду немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані, натомість відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи наведене, проаналізувавши норми законодавства та надавши оцінку наявним доказам у справі, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу «Віконт» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 09.02.2015 року.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя В.В. Амельохін

Суддя І.М. Погрібніченко