Постанова № 43162026, 02.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 лютого 2015 року 15:00 № 826/14266/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Шулежка В.П., судді Амельохіна В.В., судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Кримський титан» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду державного майна України, за участю третьої особи – Державного підприємства «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» та прокуратури міста Києва про визнання протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося приватне акціонерне товариство «Кримський титан» (надалі - ПрАТ «Кримський титан», позивач) до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (надалі - Мінекономрозвитку України, відповідач 1), Фонду державного майна України (надалі – Фонд держмайна України, відповідач 2), за участю третьої особи – Державного підприємства «Об’єднана державно-хімічна компанія» (надалі – ДП «Об’єднана державно-хімічна компанія», третя особа), за участю прокуратури м. Києва в якому просить:

визнати протиправним та скасувати спільний наказ Фонду державного майна України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №2253/1073 від 06.09.2014 р. «Про передачу Цілісного майнового комплексу Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів»;

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1074 від 06.09.2014 р. «Про управління цілісними майновими комплексами Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів».

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «Кримський титан» не погоджується із оскаржуваними наказами відповідачів, оскільки прийнятті з порушенням норм чинного законодавства України, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, отже є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Зокрема, позивач зазначив, що відповідачі мають на меті повернення переданого в оренду майна у протиправний спосіб без дотримання вимог, встановлених Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди. Проведення інвентаризації та оцінки майна станом на 30.06.2014р. прямо суперечить нормам законодавства та унеможливлює досягнення цілей і завдань повної інвентаризації, оскільки господарська діяльність, яка здійснюється відокремленим підрозділом позивача на базі цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів, є безперервною, склад активів, що обліковується на балансі відокремленого підрозділу позивача, змінюється щодня.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та пояснив суду, що оскаржувані накази видані за наявності правових підстав, в межах наданих повноважень та з дотриманням встановленого порядку, у зв’язку з чим просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях, пояснив суду, що Фонд держмайна України діяв у межах своїх повноважень та на виконання вимог Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Кабінету Міністрів України.

Фонд держмайна України правомірно видав спільний наказ про передачу та повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог чи заперечень проти позову суду не надав.

Представник прокуратури у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ПрАТ «Кримський титан» є орендарем цілісних майнових комплексів Державного підприємства «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі - ДП «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат») відповідно до договору оренди від 06.09.2004 р. №586 (надалі – «Договір оренди №586») та Державного підприємства «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» (надалі – ДП «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат») відповідно до договору оренди від 06.09.2004 р. №587 (надалі - «Договір оренди №587»).

Договори оренди цілісних майнових комплексів ДП «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» №586 від 06.09.2004 р. та ДП «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» №587 від 06.09.2004 р. укладені між Фондом державного майна та Закритим акціонерним товариством «Кримський титан» (позивач є правонаступником), термін дії яких (з урахуванням умов додаткових договорів) закінчується 05.09.2014 р.

Відповідачами у зв’язку із закінченням 05.09.2014 р. терміну дії Договорів оренди №586 та №587, на виконання п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. №406 «Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі» та Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна від 07.08.1997 р. №847 видано спільний наказ №2253/1073 від 06.09.2014 р. «Про передачу ЦМК Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів» (надалі – Оскаржуваний наказ №2253/1073).

Відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. №406:

- віднесено до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України цілісні майнові комплекси Іршанського гірничо-збагачувального та Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів після припинення договору їх оренди з приватним акціонерним товариством «Кримський титан;

- Фонду державного майна передати в установленому порядку Міністерству економічного розвитку і торгівлі зазначені цілісні майнові комплекси;

- Міністерству економічного розвитку і торгівлі вжити в установленому порядку заходів до закріплення зазначених цілісних майнових комплексів на праві господарського відання за державним підприємством «Об’єднана гірничо-хімічна компанія».

В свою чергу, Мінекономрозвитку видано наказ №1074 від 06.09.2014 р. «Про управління цілісними майновими комплексами Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів (надалі – Оскаржуваний наказ № 1074).

Згідно з п.2 Оскаржуваного наказу № 1074, керівнику державного підприємства доручається здійснити заходи щодо:

- приймання в установленому порядку законодавством порядку цілісних майнових комплексів у господарське відання;

- прийняття в установленому законодавством порядку майна цілісних майнових комплексів на баланс державного підприємства за даними інвентаризації майна;

- проведення інвентаризації майна цілісних майнових комплексів протягом трьох місяців після прийняття його на баланс;

- утворення комісії для забезпечення прийняття майна цілісних майнових комплексів у господарське відання державного підприємства.

Відповідно до преамбул Оскаржуваних наказів, вони прийняті відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. №406 «Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі» та Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України №847 від 07.08.1997 р.

Позивач, вважаючи Оскаржувані накази №2253/1073 та №1074 протиправними, звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо визнання оскаржуваних рішень суб'єктів владних повноважень протиправними адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачами склались внаслідок реалізації останніми права щодо використання державного майна.

Законодавчим актом, який регулює правовідносини в сфері оренди державного та комунального майна є Закон України «Про оренду державного та комунального майна», який покликаний забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам.

Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності (ч.2 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Об'єктами оренди за цим Законом є: нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств (абз.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам (абз.2 ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна з метою використання його для підприємницької діяльності, до укладення договору зобов'язана зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності (ч.2 ст.6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.1998 р. № 373 «Про створення Державної акціонерної компанії «Українські поліметали» (надалі – Постанова № 373), погоджено створення ДАК «Українські поліметали», засновниками якої виступили Фонд державного майна, Міністерство промислової політики та Державний комітет по геології і використанню надр.

Затверджено перелік державних підприємств, майно яких передається до статутного фонду Компанії, з перетворенням їх у дочірні підприємства Компанії згідно з додатком.

Відповідно до Переліку державних підприємств, майно яких передається до статутного фонду ДАК «Українські поліметали», який є додатком до вищевказаної постанови, майно Іршанського гірничо-збагачувального та Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів передано до статутного фонду ДАК «Українські поліметали».

В свою чергу, ДАК «Українські поліметали» прийнято майно вищевказаних підприємств до статутного фонду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення структурної перебудови і розвитку титанової промисловості України, підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств із видобутку ільменітової руди, створення цілісного технологічного комплексу у сфері виробництва двоокису титану, проведення єдиної організаційно-технічної, інноваційно-інвестиційної та фінансово-економічної політики у титановій промисловості, Указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення розвитку виробництва двоокису титану та підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств із видобутку ільменітової руди» від 07.07.2004 р. №765/2004 (надалі - Указ № 765/2004), зобов’язано Кабінет Міністрів України вжити в установленому порядку заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємств із виробництва двоокису титану та видобутку ільменітової руди, у зв’язку з чим забезпечити:

- передачу Міністерством промислової політики України у двотижневий строк Фонду державного майна України 100 відсотків акцій державної акціонерної компанії «Титан» і внесення відповідних змін до реєстру власників цінних паперів цієї компанії;

- передачу Фонду державного майна України у місячний строк Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату, Іршанського державного гірничо-збагачувального комбінату, а також інших активів Державної акціонерної компанії «Українські поліметали», пов'язаних із технологічним процесом видобування ільменитової руди;

- ужиття в місячний строк на підтримку ініціативи Ради міністрів Автономної Республіки Крим та державної акціонерної компанії Титан» про залучення інвестицій у розвиток виробництва двоокису титану Фондом державного майна України разом із зазначеною компанією заходів щодо створення за її участю підприємства із залученням інвестора, передбачивши внесення до статутного фонду цього підприємства насамперед активів, що потребують реконструкції та модернізації. Частка інвестора в статутному фонді створюваного підприємства не може перевищувати 50 відсотків;

- виробництва двоокису титану шляхом передачі у двомісячний строк Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату, Іршанського державного гірничо-збагачувального комбінату, а також інших активів, пов'язаних із технологічним процесом видобування ільменитової руди, в оренду зазначеному новоствореному підприємству.

Судом, проаналізувавши зміст Указу №765/2004, встановлено, що Кабінету Міністрів України доручалось передати відповідачу 1 в установленому порядку майно комбінатів шляхом видачі відповідного акту.

Проте, як слідує із пояснень у судовому засіданні уповноважених представників сторін, Указ №765/2004 в частині передачі відповідачу 1 майна Іршанського гірничо-збагачувального та Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів не реалізовано.

Таким чином, враховуючи те, що Указ №765/2004, зокрема у вказаній частині не реалізовано, а Постанова №373 не втратила чинності, фактично Іршанський гірничо-збагачувальний та Вільногірський гірничо-металургійні комбінати знаходяться у статутному фонді ДАК «Українські поліметали».

В той час, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 923 від 03.09.2009 року «Питання Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів», Кабінетом Міністрів України постановлено прийняти пропозицію Міністерства промислової політики та Фонду державного майна щодо передачі Міністерству функцій з управління державним майном Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів.

Зобов’язано Фонду державного майна передати Міністерству промислової політики зазначене майно, зокрема те, що перебуває на зберіганні, за описами, складеними органами Державної виконавчої служби.

В свою чергу, Міністерству промислової політики - передати зазначене майно до статутного капіталу утворених ним державних підприємств «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» і «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат».

Між тим, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 406 «Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі» (далі – Постанова № 406), Кабінетом Міністрів України постановлено:

віднести до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі цілісні майнові комплекси Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів після припинення договору їх оренди з приватним акціонерним товариством «Кримський титан»;

Фонду державного майна передати в установленому порядку Міністерству економічного розвитку і торгівлі зазначені цілісні майнові комплекси;

Міністерству економічного розвитку і торгівлі вжити в установленому порядку заходів до закріплення зазначених цілісних майнових комплексів на праві господарського відання за державним підприємством «Об’єднана гірничо-хімічна компанія».

З матеріалів справи судом встановлено, що між відповідачем 2 (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди № 586 від 06.09.2004 р., згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс, що належить до державної власності, склад і вартість якого будуть визначені за додатковою угодою до цього договору згідно з Методикою оцінки об’єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 р. № 3, відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, за станом на 31.08.2004 р.

Згідно Додаткового договору від 05.11.2004 р. до Договору оренди № 586 від 06.09.2004 р., Фонд державного майна передав позивачу у строкове платне користування цілісний майновий комплекс ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат», що належить до державної власності.

Відповідно до п.10.1 цього Договору № 586, договір укладено строком на 5 років і діє з « 06» вересня 2004 року до « 05» вересня 2009 року включно.

Також, між відповідачем 2 (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір № 587 від 06.09.2004 року, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування ЦМК, що належить до державної власності, склад і вартість якого будуть визначені за додатковою угодою до цього договору згідно з Методикою оцінки об’єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 року № 3, відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу ЦМК, за станом на 31.08.2004 року.

Згідно з п. 10.1 розділу 10 Договору № 587, договір укладено на 5 років та діє з « 06» вересня 2004 року до « 05» вересня 2009 року включно.

Згідно Додаткового договору від 05.11.2004 р. до Договору оренди № 587 від 06.09.2004 року, Фонд державного майна передав позивачу у строкове платне користування цілісний майновий комплекс ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат».

При цьому, як підтверджується матеріалами справи, позивач звертався до Господарського суду міста Києва із позовами до Фонду державного майна України про визнання права оренди ПрАТ «Кримський титан» на зазначені цілісні майнові комплекси та внесення змін до Договорів оренди, визнання договорів оренди продовженими на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договорами, тобто до 05.09.2014 р. у включно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2012 р. у справі № 30/186 затверджено мирову угоду, укладену між ПрАТ «Кримський титан» та Фондом державного майна України, згідно з якою, крім іншого, сторони домовились укласти додаткову угоду до Договору оренди № 586 про продовження цього Договору на той самий термін, який був передбачений Договором оренди № 586, тобто до 05.09.2014 р. включно та здійснення заходів, передбачених п. 7 цієї мирової угоди.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2012 р. у справі № 30/186, враховуючи вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та інших нормативно-правових актів, між позивачем та відповідачем 2 укладено додатковий договір №45 від 24.01.2012 р. до Договору оренди № 586, згідно умов якого, зокрема, строк дії цього Договору оренди цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» від 06.09.2004 р. продовжено до 05.09.2014 р. включно.

Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2012 р. у справі № 30/187 затверджено мирову угоду, укладену між ПрАТ «Кримський титан» та Фондом державного майна України, згідно з якою, крім іншого, сторони домовились укласти додаткову угоду до Договору оренди № 587 про продовження цього Договору на той самий термін, який був передбачений Договором оренди № 587, тобто до 05.09.2014 р. включно та здійснення заходів, передбачених п. 7 цієї мирової угоди.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2012 р. у справі № 30/187, враховуючи вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та інших нормативно-правових актів, між позивачем та відповідачем 2 укладено додатковий договір №46 від 24.01.2012 р. до Договору оренди № 587, згідно умов якого, зокрема, строк дії цього Договору оренди цілісного майнового комплексу ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» від 06.09.2004 р. продовжено до 05.09.2014 р. включно.

Листом №10-16-7070 від 05.06.2014 р. Фонд держмайна України повідомив позивача, що чинність договору оренди №586 буде припинено у зв’язку з необхідністю використання орендованого майна для потреб Державної акціонерної компанії «Українські поліметали».

Також, Фонд державного майна направив ще один лист позивачу №10-16-7945 від 24.06.2014 р., зі змісту якого вбачається про прийняте рішення відповідачем 2 про відмову у продовженні оренди відповідного об’єкта з моменту закінчення терміну дії догорів оренди.

Позивач, в свою чергу, 07.08.2014 р. звернувся до Фонду держмайна України з листами №01-02-01/1353 та № 01-02-01/1354, в яких повідомив Фонд про свій намір скористатись переважним правом на укладання договорів оренди вищезазначених цілісних майнових комплексів на новий термін згідно зі ст. 777 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Більш того, позивач направив відповідачу 2 разом з листами №01-02-01/1490 та 01-02-01/1491 від 19.08.2014 р. з примірниками додаткових угод до Договорів оренди №586 та №587, підписні зі сторони ПрАТ «Кримський титан».

Однак, відповідач 2 листом від 05.09.2014 р. №10-16-11954 повідомив про те, що термін дії Договорів оренди №586 та №587 продовжено не буде.

У зв’язку з цим Фондом державного майна України розпочато процедуру повернення державного майна - цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів відповідно до Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 р. №847 (надалі – Порядок №847).

Так, відповідно до п.1 постанови №406 від 06.08.2014 р. «Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі» та Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України №847 від 07.08.1997 р. відповідачами видано спільний наказ №2253/1073 від 06.09.2014 р., яким передано Мінекономрозвитку ЦМК Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів», а Мінекономрозвитку приймає цілісні майнові комплекси.

В свою чергу, Мінекономрозвитку видано наказ №1074 від 06.09.2014 р. «Про управління цілісними майновими комплексами Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів.

Позивач вважає, що оскаржувані накази №2253/1073 та №1074 прийнятті з порушенням вимог чинного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» визначає правові засади майнових відносин між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна.

Пунктом 4 ст. 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що Фонд державного майна України щодо державного майна, а органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим, або комунального майна формують щороку на підставі інформації органів, уповноважених управляти відповідним майном, переліки цілісних майнових комплексів підприємств та їх структурних підрозділів і нерухомого майна, що може бути передано в оренду.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

З метою удосконалення правового регулювання орендних відносин і захисту майнових інтересів держави, а також реалізації окремих положень законодавства про оренду Фондом держмайна України видано наказ №847 від 07.08.1997 р., яким затверджено Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди.

Цей Порядок поширюється на випадки повернення орендодавцю орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств і організацій та їхніх структурних підрозділів після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду.

Згідно п.5 цього Порядку (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного наказу), визначено, що повна інвентаризація майна орендного підприємства здійснюється інвентаризаційною комісією, утвореною орендодавцем, станом на останнє число місяця, в якому закінчується строк договору оренди, або розривається договір оренди за домовленістю сторін чи за рішенням суду.

Як уже встановлено судом, строк дії Договорів оренди ЦМК №586 від 06.09.2004 р. та №587 від 06.09.2004 р. (з урахуванням умов додаткових договорів №45 від 24.01.2012 р. до Договору оренди № 586 і №46 від 24.01.2012 р. до Договору оренди № 587) визначено до 05.09.2014 р. включно.

Водночас, наказом Фонду держмайна України від 04.07.2014 р. № 1910 «Про проведення інвентаризації ЦМК «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат», яким установлено дату оцінки вказаного цілісного майнового комплексу, переданого в оренду за договором оренди №587 від 06.09.2004 р., а саме - 30 червня 2014 року.

Також, наказом Фонду держмайна України від 04.07.2014 р. №1911 «Про проведення інвентаризації ЦМК «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат», яким установлено дату оцінки цілісного майнового комплексу, переданого в оренду за договором оренди №586 від 06 вересня 2004 року, а саме - 30 червня 2014 року.

Вищезазначеними наказами встановлено забезпечити проведення повної інвентаризації цілісного майнового комплексу до 19.07.2014 р., в той же час як передбачено законодавством, повна інвентаризація майна орендного підприємства здійснюється інвентаризаційною комісією, утвореною орендодавцем, станом на останнє число місяця, в якому закінчується строк договору оренди або розривається договір оренди за домовленістю сторін чи за рішенням суду. Тобто, повна інвентаризація цілісних майнових комплексів повинна здійснюватись станом на 30 вересня 2014 року.

За таких обставин, суд зазначає що відповідачі вчиняють дії, які суперечать нормам чинного Порядку №847, затвердженого наказом самого ж відповідача 2.

Вважаючи зазначені накази Фонду держмайна України від 04.07.2014 р. № 1910 і №1911 протиправними та такими, що видані всупереч нормам законодавства, оскільки інвентаризація та оцінка ЦМК повинні здійснюватися станом на 30 вересня 2014 року (тобто на останнє число місяця, в якому закінчується строк дії договору оренди), позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Поряд з цим, листом від 11.07.2014 р. № 01-07-09/1079 позивач повідомив регіональне відділення Фонду, що на підставі норм чинного законодавства проведення інвентаризації станом на 30 червня 2014 року є передчасним, а повна інвентаризація ЦМК повинна здійснюватись станом на 30 вересня 2014 року.

В межах адміністративної справи №826/11736/14 за позовом ПрАТ «Кримський титан» до Фонду державного майна України, за участю третіх осіб Кабінету Міністрів України, ДАК «Українські поліметали», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», за участю Прокуратури міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, визнання протиправною відмови відповідача вчинити певні дії, судом ухвалою від 04.09.2014 р. вжито заходи щодо забезпечення позову.

Зокрема, заборонено Фонду державного майна України (ідентифікаційний код 00032945, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9) та будь-яким іншим особам, у тому числі, правоохоронним органам, вчиняти будь-які протиправні дії щодо повернення (передачі) орендованого майна цілісного майнового комплексу ДП «Вільногірський державний гірничо-збагачувальний комбінат» (місто Вільногірськ, Дніпропетровська область), а саме дії щодо повернення (передачі) орендованого майна без обов’язкового проведення його інвентаризації та/або із застосуванням спеціальної процедури повернення (передачі) орендованого майна, передбаченої п.11 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 р. № 847, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.1997 р. за № 446/2250.

Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2014 р. в адміністративній справі №826/12320/14 за позовом ПрАТ «Кримський титан» до Фонду державного майна України, за участю третіх осіб – Кабінету Міністрів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ДК «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», ДАК «Українські поліметали», за участю Прокуратури міста Києва про визнання протиправним та скасування наказу №1911 від 04.07.2014 р., визнання протиправною відмови, вжито заходи щодо забезпечення позову. Заборонено Фонду державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) та будь-яким іншим особам, в тому числі правоохоронним органам, вчиняти будь-які протиправні дії щодо повернення (передачі) орендованого майна цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» (Житомирська область, Володарськ-Волинський район, смт. Іршанськ), а саме, дії щодо повернення (передачі) орендованого майна без обов’язкового проведення його інвентаризації та/або із застосуванням спеціальної процедури повернення (передачі) орендованого майна, передбаченої п.11 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 р. №847, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.1997 р. за №446/2250.

Суд зазначає, що про прийняття вищевказаних ухвал відповідач 2 повідомлений 05.09.2014 р., шляхом наручного вручення представнику, а також направлено поштове відправлення з повідомленням про вручення, тобто до винесення оскаржуваних наказів.

Разом з тим, суд акцентує увагу на той факт, що дані ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Отже, з урахуванням вище викладеного, відповідачі, незважаючи на порушення порядку здійснення інвентаризації майна орендного підприємства, а також існування заборони, встановленої ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва, вчиняти дії щодо повернення орендованого майна цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів шляхом видачі оскаржуваного спільного наказу Фонду держмайна України та Мінекономрозвитку №2253/1073 від 06.09.2014 р. «Про передачу Цілісного майнового комплексу Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів».

Таким чином, аналіз вказаних правових норм в сукупності із встановленими обставинами дають підстави суду зробити висновок, що відповідачі при видачі оскаржуваного наказу №2253/1073 від 06.09.2014 р. «Про передачу цілісних майнових комплексів Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів» діяли у протиправний спосіб без дотримання вимог, встановлених Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «По оренду державного та комунального майна», а також Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди. Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1074 від 06.09.2014 р. «Про управління цілісними майновими комплексами Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів» є також обґрунтованими та такими, що є похідними від попередньої вимоги, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачами не доведено правомірності прийняття ними оскаржуваних рішень.

Натомість, позивачем наведено достатньо обставин та надано доказів в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позову повністю.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Кримський титан» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати спільний наказ Фонду державного майна України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №2253/1073 від 06.09.2014 р. «Про передачу Цілісного майнового комплексу Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів».

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1074 від 06.09.2014 р. «Про управління цілісним майновим комплексами Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів».

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Кримський титан» (код ЄДРПОУ 32785994) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 73,08 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя В.П.Шулежко

Суддя В.В.Амельохін

Суддя І.М.Погрібніченко