Постанова № 43160943, 24.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2015 року 10:05 № 826/2066/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Суховій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Акрополь-К» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2012р,за участю:

представника позивача - Маленко О.В.

представника відповідача - Стеценко М.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К" (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.02.2012 №0000230703.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 30.01.2012 №7/07-03/33498244, прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2012 №0000230703, яке позивач вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Крім цього, позивач зазначав, що відповідачем не було повідомлено належним чином про проведення такої перевірки, а саме наказу, повідомлень або запитів від податкового органу підприємство не отримувало.

У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду заперечення, в яких проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 13.02.2012 №0000230703. Так, відповідачем вказано на недотримання ТОВ «Акрополь-К» вимог п.1.8 ст.1, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Акрополь-К" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад, грудень 2008 року, березень, квітень, травень, серпень 2009 року та складено акт перевірки від 30.01.2012 №7/07-03/33498244.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «Акрополь-К»:

- п.1.8 ст.1, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму ПДВ в розмірі 80571,00 грн., за грудень 2008 року в розмірі 70,00 грн., за березень 2009 року в розмірі 10356,00 грн., за квітень 2009 року в розмірі 2469907,00 грн., за травень 2009 року в розмірі 2903,00 грн., за серпень 2009 року в розмірі 200000,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2012 №0000230703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість у розмірі 2763807,00 грн., у тому числі накладено штрафні санкції в розмірі 690951,75 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п.78.4 ст. 78 ПКУ про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, відповідачем здійснено виїзд за податковою адресою підприємства з метою вручення направлення від 20.01.2012 №14/07-03 та наказ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.01.2012 №14 про проведення перевірки.

Водночас, у зв'язку з тим, що ТОВ «Акрополь-К» не знаходилось за податковою адресою відповідачем складено акт від 20.01.2012 №4/07-03/33498244, акт від 20.01.2012 №7/07-03/33498244, акт від 20.01.2012 №6/07-03/33498244, акт про неможливість розпочати перевірку від 20.01.2012 №5/07-03/33498244.

Позивачу направлено повідомлення із запрошенням на ознайомлення з актом документальної позапланової виїзної перевірки, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім поштовим повідомленням.

Однак, позивач проігнорував таке запрошення та не з'явився для ознайомлення та підписання результатів документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності обчислення та достовірності заявлених до відшкодування сум ПДВ з бюджету від 30.01.2012 №7/07-03/33498244, у зв'язку з чим податковим органом складено акт від 30.01.2012 №8/07-03/33498244.

Отже, податковим органом здійснено відповідні дії в рамках приписів законодавства України для вручення позивачу направлення на перевірку від 20.01.2014 №14/07-03 та наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 20.01.2012 №14.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача щодо неповідомлення підприємство про проведення перевірки необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності.

Щодо встановлених підприємством порушень Закону України «Про податок на додану вартість», викладених у висновках акту перевірки від 30.01.2012 №7/07-03/33498244, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі-Закон №168/97) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

П. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону №168/97 передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Як зазначає позивач, основним контрагентом ТОВ «АКРОПОЛЬ-К» за відповідний період було ТОВ «МІГ-95» (Код ЄДРПОУ 22960829). Отже, позивач звертає увагу, що саме на підставі господарської діяльності з названим суб'єктом господарювання і заявлялось бюджетне відшкодування, однак, в ході виїзної позапланової перевірки будь-які первинні документи, які підтверджують право позивача на таке відшкодування не вивчалися і не досліджувалися.

З акту перевірки вбачається наступне.

Згідно з поданою ТОВ «Акрополь-К» до ДШ у Печерському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за листопад 2008 року (вх.№605888 від 14.12.2008р., уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за листопад 2008р. №9007318860 від 06.09.2011р.), від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 2325 гривень.

Згідно з поданою ТОВ «Акрополь-К» до ДПІ у Печерському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за грудень 2008 року (вх.№686262 від 19.01.2009р., уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за грудень 2008р. №9007318877 від 06.09.2011р.), від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 8101 гривня.

Згідно з поданою ТОВ «Акрополь-К» до ДПІ у Печерському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за березень 2009 року (вх. №127857 від 14.04.2009р., уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за березень 2009р. №9007318909 від 06.09.2011р.), від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 2469907 гривень.

Згідно з поданою ТОВ «Акрополь-К» до ДПІ у Печерському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за квітень 2009 року (вх.№215361 від 15.05.2009р.. уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за квітень 2009р. №9007318932 від 06.09.2011р.). від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 2903 гривень.

Згідно з поданою ТОВ «Акрополь-К» до ДПІ у Печерському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за травень 2009 року (вх.№242331 від 09.06.2009 р., уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за травень 2009р. №9007318944 віл 06.09.2011р.), від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 1005144 гривні.

Згідно з поданою ТОВ «Акрополь-К» до ДПІ у Печерському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за серпень 2009 року (вх.№436106 від 17.09.2009р., уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за серпень 2009р. №9007318979 від 06.09.2011р.), від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 333 гривні.

Відповідно до п. 1.7 Закону №168/97 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико-ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Положеннями п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (пп. 7.2.3).

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів та у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість

податковими накладними чи митними деклараціями.

Водночас, суд наголошує, що під час розгляду справи позивачем на спростування висновків податкового органу не надано жодних допустимих та достатніх доказів, а на підтвердження своєї позиції щодо правомірності віднесення спірних сум до податкового кредиту не надано первинної документації по взаємовідносинам із вказаним контрагентом ТОВ «МІГ-95» ані під час проведення перевірки податковим органом, ані під час розгляду справи в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.02.2012 №0000230703.

За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Акрополь-К» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін