Ухвала суду № 43161903, 10.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015 р.Справа № 638/1185/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.02.2015р. по справі № 638/1185/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області

про визнання дій державного виконавця незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (далі - УДВС ГУЮ у Харківській області, відповідач), в якому просив суд:

1. Визнати дії (бездіяльність) відповідача, яка полягає у поверненні стягувачеві без виконання виконавчого листа, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 12.05.2014 р. по справі № 2-а-7479/11, протиправною та такою, що порушує права ОСОБА_1 як людини, які передбачені ч. 1 ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

2. Визнати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, яка прийнята 16.01.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Мороз О. І. у виконавчому провадженні № 43317385, незаконною;

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) спричинену моральну шкоду в сумі 43848 (сорок три тисячі вісімсот сорок вісім) гривень з Державного бюджету України в особі Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області безпосередньо списати зазначені кошти з казначейського рахунку Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області;

4. Постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Мороз О.І., рішення, дії та бездіяльність якої визнаються протиправними (ч. 1 ст. 364 КК України);

5. Вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів, про захист яких я прошу.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2015 року у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 - відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 02.02.2015 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції виходив з приписів пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, суд посилається на Розділ 7 ЦПК України, яким передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень, та Постанову № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За приписами ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІУ (в редакції Закону України від 04.11.2010 року № 2677-УІ, що діє з 09.03.2011 року) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача, як сторони у виконавчому провадженні.

У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. При цьому до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби належать також їх представники за законом чи договором.

В даному випадку ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, а саме стягувачем.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є протиправні, на думку позивача, дії УДВС ГУЮ у Харківській області при проведенні виконавчих дій по виконанню виконавчого листа від 12.05.2014 року по справі № 2-а-7479/11, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова.

З огляду на викладене, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення оскаржуються стороною виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, тобто, в даному випадку, до Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку адміністративного судочинства.

Також, колегія суддів зауважує на той факт, що за приписами пункту 5 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

Ця норма кореспондується зі статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

За приписами частини шостої цієї статті, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Посилання суду першої інстанції на Розділ 7 ЦПК України, яким передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень, та Постанову № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», є помилковими, оскільки ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження по виконанню рішення суду, яке прийняте в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтями 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначені завдання адміністративного судочинства та право на судовий захист, одним із найважливіших яких є те, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції неправомірно відмовив у відкритті провадження по вказаній справі, чим порушив при винесенні рішення норми процесуального права, тому ухвала від 02.02.2015 р. підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, а справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199,п. 4 ч. 1 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.02.2015р. по справі № 638/1185/15-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про визнання дій державного виконавця незаконними направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та в силу ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.