Ухвала суду № 43161675, 26.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2015 рокусправа № 804/3187/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представників позивача: Міщенко Вероніки Василівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд" та Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд" до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління мін доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222201 від 27.01.2014р., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Ексімтрейд" звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222201 від 27.01.2014р., в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить суд:

- визнати протиправним наказ Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області від 26.11.2013р. №647 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд" (код ЄДРПРУ 25004967);

- визнати протиправними дії Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню на підставі наказу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області від 26.11.2013р. № 647 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд" (код ЄДРПРУ 25004967) документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд" (код ЄДРПОУ 25004967) за період липень та серпень 2013 р.;

- визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.01.2014р. №0000222201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 424389,00грн. основного платежу, 212194,50грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.01.2014р. №0000222201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 424389,00грн. основного платежу, 212194,50грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що наказ Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.11.2013р. №647 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд" є реалізованим і вичерпав свою дію, а від-так його не може бути скасовано. Разом з тим, господарські операції з придбання і поставки товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, усі первинні бухгалтерські документи відповідають чинному законодавству і підтверджують факт здійснення господарських операцій з купівлі у ТОВ "Бантишивський щебень" продукції та в подальшому її реалізація на експорт за контрактами з метою отримання прибутку, а отже позивач має право на формування податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач та відповідач подали апеляційну скарги.

Позивач (ТОВ "Ексімтрейд") в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Вважає, що частина оскаржуваної постанови прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що оскаржені наказ та дії відповідача поставили позивача у правову невизначеність, оскільки наявність ініціювання перевірки без підставне, здійснення перевірки є також неправомірним. Тому позивач не реалізував свої права та не виконав свої обов'язки платника податків при проведенні перевірки.

Відповідач (податковий орган) в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що визнання бази оподаткування операцій без урахування витрат на сплату ПДВ призвело до помилкового висновку платником податку про отримання доходу від зазначених операцій, а тому дохідність є умовною, оскільки досягнута шляхом формування податкового кредиту, який в подальшому може бути підставою для бюджетного відшкодування ПДВ.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив, що позиція податкового органу про здійснення позивачем продажу щебеню за ціною, яка є нижчою за ціну придбання, нічим не обґрунтована, більш того є такою, що не відповідає фактичним обставинам, суперечить змісту первинних документів. Просить апеляційну скаргу податкового органу залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача свою апеляційну скаргу підтримав, проти апеляційної скарги відповідача заперечив. Суду пояснив, що вважає підтвердженим факт відсутності з боку позивача порушень щодо заниження податку на додану вартість. Натомість, спірна перевірка була здійснена податковим органом з порушенням норм Податкового кодексу. Просить апеляційну скаргу позивача задовольнити, а апеляційну скаргу податкового органу залишити без задоволення: рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволення позову скасувати, та позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Представник податкового органу в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом на підставі наказу Криворізької південної ОДПІ від 26.11.2013р. №647 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд", проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань здійснення експорту товарів не власного виробництва у липні та серпні 2013 року. За результатами перевірки складено акт №407/22.01/25004967 від 09.12.2013року, в якому зазначені порушення п.п 14.1.179, п.п 14.1.181, п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п. 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПКУ, в результаті чого, підприємством занижено суму податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 169848,40грн., за серпень 2013 року на суму 254541,00грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000222201 від 27.01.2014р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмір 424389,00грн. (424389,00грн. за основним платежем, 212194,50 грн. - штрафні санкції.).

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Конституції України, Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПКУ (абз. 4 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 ст. 78 ПК України).

Пунктом 78.5 вказаної статті ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи 26 листопада 2013 року податковим органом на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст.79 ПКУ винесено наказ № 647 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд" .

В силу пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п.79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України та наказу № 203 від 23.01.2014 року податковим органом видано направлення на перевірку від 23.01.2014 року № 132.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних позапланових невиїзних перевірок визначені у статті 79 ПКУ.

Приписами п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться органами ДПС у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Наказ податкового органу від 26.11.2013р. №647 та повідомлення про проведення перевірки від 26.11.2013 року №81/22-01 направлено поштою 26.11.13р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до приписів п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, податковим органом дотримано дану норму ПК України, оскільки законодавчо визначено право контролюючого органу розпочати документальну позапланову невиїзну перевірку за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу.

Крім того, встановлено, що за результатами перевірки складено акт від 09.12.13р. №407/22.01/25004967 та прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 27.01.2014р. №0000222201, отже оспорюванні дії щодо проведення документальної позапланової перевірки, здійсненої відповідно до наказу №647 від 26.11.2013 року фактично реалізовано, а саме здійснено перевірку, за результатами якої складено акт від 09.12.13р. №407/22.01/25004967.

При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 24.12.2010 року), саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Оскаржуваний наказ від 26.11.2013р. №647 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд" є реалізованим і вичерпав свою дію, а відтак його не може бути скасовано.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що виключно результат реалізації повноваження податкового органу, а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність прийнятого, за результатами перевірки, рішення контролюючого органу.

Суд апеляційної інстанції цілком погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними наказу та дій Криворізької південної ОДПІ не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення, зокрема, податкове повідомлення - рішення від 27.01.2014р. №0000222201.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним наказу від 26.11.2013р. №647 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд".

При цьому, перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 27.01.2014р. №0000222201 про збільшення ТОВ "Ексімтрейд" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції зроблений правильний висновок про можливість задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Згідно матеріалів справи за договором купівлі-продажу від 24.11.2008р. №24/11-08 ТОВ "Ексімтрейд" придбано у ТОВ "Бантишивський щебень" товар (щебень), всього у кількості 630тн., на суму 1019090,40грн., у тому числі ПДВ 169848,40. за липень 2013р. та у кількості 1260тн. на суму 1527244,00грн. з якої ПДВ складає 254541,00 за серпень 2013 року. Загальна сума придбання складає 2546334,40 грн. з якої ПДВ становить (424389,40грн.). Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ "Бантишивський щебень" здійснено шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями. На виконання договору ТОВ "Бантишивський щебень" на ім'я позивача склало податкові та видаткові накладні. Придбаний товар позивачем реалізовано (експортовано) нерезидентам, а саме:

Договір поставки від 25.02.13р. №25/02-13 за яким ТОВ "Ексімтрейд" партіями у кількості 1388000 кг, 690000кг, 624000кг, 763000кг,483000кг. та 76500кг на загальну суму 316683,91грн. поставило товар (щебінь гранітний фракція) покупцю ООО "Славянский гранит" (Росія). В тому числі по періодам у липні 2013 на суму 90064,41 грн. та у серпні 2013 року на суму 226619,50 грн.

01.06.2012 р. між ТОВ "Ексімтрейд" та ООО "Торговая компанія "Ексімтрейд Белгород" (Росія) укладено контракт №06-12 за яким позивач здійснив реалізацію товару (щебінь гранітний фракція) партіями у кількості 84000кг, 700000кг., 980000кг, 1260000кг. та 1330000кг. на загальну суму 733870,02грн. В тому числі по періодам у липні 2013 року на суму 363429,26грн. та у серпні 2013 року на суму 370440,76грн.

Також, згідно контракту №27/12-11 від 27.12.2011р., що укладений між ТОВ "Ексімтрейд" та ООО "Бест" (Росія) позивач зобов'язався продати щебеневу продукцію в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у додатках до контракту, а ООО "Бест" зобов'язався прийняти та сплатити її. На виконання зазначеного контракту ТОВ "Ексімтрейд" реалізовано товару на загальну суму 799395,11грн. в тому числі по періодам у липні 2013 року на суму 230632,37грн. та у серпні 2013 року 568762,74грн.

За контрактом № 10/07-13 від 10.07.2013р., що укладений між ТОВ "Ексімтрейд" та ООО "Торговая компанія "Сарабо" (Росія) позивач здійснив поставку товару (щебінь гранітний фракція ) у кількості 840000кг на загальну суму 121744,14 грн. Всього реалізовано на загальну суму 121744,14 грн. у липні 2013 року. У серпні 2013 року поставки не здійснювались.

На виконання умов контракту ООО "Торговая компанія "Сарабо", ООО "Бест", ООО "Торговая компанія "Ексімтрейд Белгород", ООО "Славянский гранит" виписано позивачу видаткові накладні та податкові накладні на поставку продукції, що долучені до матеріалів.

Загальна сума реалізації товару (щебінь гранітний фракція) по усім іноземним контрагентам за перевіряємий період складає 2159534,86грн. З якої за липень 2013 року товар реалізовано на суму 869778,69грн., а за серпень 2013 року на суму 1289756,17 грн. ***

Факт виконання договорів підтверджуються, податковими та видатковими накладними, вантажно-митними деклараціями, специфікаціями, оплатою товару.

Як визначено у п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, підприємство, з метою складання податкового обліку, використовує дані по кожній окремій господарській операції. На підставі саме даних первинного обліку підприємство відносить суми до складу валового доходу та на валові витрати в податковому обліку. Підприємство має право відображати в бухгалтерському обліку всі господарські операції, в тому числі ті, які призвели до отримання балансового збитку.

Чинним законодавством не передбачено обов'язковості визначення бази оподаткування ПДВ, виходячи з собівартості товару. З огляду ж на визначення господарської діяльності, що міститься у пункті пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами. А відтак продаж позивачем експортної продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, безпідставним є висновок податкового органу про те, що при порівнянні фактурної вартості (ціни) реалізованого на експорт товару згідно з вантажними митними деклараціями із сукупною сумою ціни, сплаченої за дану продукцію, фінансовий результат від проведених експортних операцій є збитковим (збиток у загальній сумі 574643,21грн.), оскільки товар реалізовано на експорт за контрактами та договором поставки на загальну суму 1971693,18грн., в той час коли сума його придбання складає 2546336,40 грн. з якої ПДВ становить 424389,40грн., оскільки: підприємство позивача зберегло відносини з покупцем та мало на меті отримання доходу від діяльності з цими контрагентами в подальшому, сплачувало ПДВ за придбання товарів (послуг), а суми ПДВ сплачені в зв'язку із таким придбанням правомірно були віднесені до складу податкового кредиту. Загальна вартість товару без ПДВ 2121945,00грн. з якої за липень сума без ПДВ складає 849242,00грн. (ПДВ 169848,40грн.)., а за серпень 1272703,00грн. (ПДВ 254541,00грн.),а експортовано товар за ціною 869778,69грн. у липні 2013р. та за ціною 1289756,17грн. у серпні.

Крім того, представником податкового органгу не надано детального розрахунку, згідно якого визначено різницю між собівартістю придбаної продукції та подальшою реалізацією цієї ж продукції.

Нормами пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПКУ.

Оскільки ПДВ згідно з нормами діючого законодавства є непрямим податком, і відшкодовується підприємству згідно з нормами ПК України, то при формуванні первісної вартості товарів, яка в подальшому складає собівартість реалізованих товарів, ПДВ не враховується в складі собівартості придбаних і реалізованих товарів.

Ставка ПДВ при вивезенні товарів за межі митної території України у митному режимі експорту відповідно до пп. а) пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПК України складає 0%.

Отже, розраховуючи загальну суму витрат, які понесені на придбання товарів, що в подальшому експортувалися, податок на додану вартість із цих витрат не враховується. Тому сума витрат за операцією по придбанню позивачем товару (щебінь) в ТОВ "Бантишівський щебень" по договору від 24.11.2008р. за №24/11-08, (які в подальшому було реалізовано ООО "Славянский гранит", ТМЦ ООО "Торговая компанія "Ексімтрейд Белгород", ООО "Бест", ТМЦ ООО "Торговая компанія "Сабаро"), без врахування ПДВ 849242,00грн. за липень 2013р. та 1272705,00грн за серпень 2013р.. Звідси операцію з експорту товарів (щебень) збитковою назвати не можна, тому що фінансовий результат (дохід) від експортної операції становить за липень 2013р. 869778,69грн.(сума за яку продано товар) - 849242,00 грн.(сума придбання товару) = 20536,69 грн., відповідно за серпень 2013р. 1289756,17грн.(сума за яку продано товар) - 1272703,00 грн.(сума придбання товару) = 17053,17 грн.

З точки зору податкового та бухгалтерського законодавства ПДВ не можна вважати ні доходом, ні витратами. Про це свідчать прямі норми пп. 136.1.2 ст.136 (про не включення ПДВ до складу доходів) та пп. 139.1.6 ст.139 ПКУ (про не включення ПДВ до складу витрат), а також відповідні норми стандартів бухгалтерського обліку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В даному випадку господарські операції з придбання і поставки товару підтверджені належно складеними первинними документами, що підтверджує факт здійснення господарських операцій з купівлі у ТОВ "Бантишивський щебень" продукції та в подальшому її реалізація на експорт за контрактами з метою отримання прибутку, а отже доведена правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту спірних сум.

Таким чином, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд" та Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд" до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління мін доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222201 від 27.01.2014р. - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна