ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
17 березня 2015 року
справа № 804/8428/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Кругового О.О.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість", не погодившись з вищезазначеною постановою суду подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України посадовими особами Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" за лютий 2013 року, результати якої оформлені актом №2118/153/31261769 від 04 квітня 2013 року.
Згідно з висновками вказаного акту, дані камеральної перевірки свідчать по завищення суми податкового кредиту у розмірі 57346,00 грн., заявленого у податковій декларації та відповідальність платника передбачена п. 123.1 ст. 123 розділу ІІ Податкового кодексу України.
На підставі даного акту камеральної перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 28 жовтня 2013 року №0004751501 (форма «Р»), за яким ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 57346,00 грн. та на суму 14336,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
27 травня 2014 року у картці обліку рахунку платника податків (позивача) відповідачем був проведений автоматичний розрахунок і податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0004751501 було внесено до складу нарахувань узгоджених зобов’язань.
Не погодившись з такими діями податкового органу, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до адміністративного суду.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказує на те, що податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0004751501 (форма «Р») є скасованим, так як ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» було подано засобами поштового зв'язку до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скаргу на вказане податкове повідомлення - рішення, відповіді на яку, ним отримано не було. Отже, як стверджує позивач, вказане податкове повідомлення-рішення вважається скасованим на підставі абз. 2 п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України.
Однак, колегія суддів не може погодитися з даною позицією позивача, з огляду на наступне.
Так, в якості доказу отримання Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області скарги позивача від 29 листопада 2013 року вих. №391 на податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0004751501 (форма «Р»), позивачем було надано до суду копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається отримання адресатом поштової кореспонденції 03 грудня 2013 року.
В описі вкладення у цінний лист №4910103283435 у графі «найменування предметів» зазначено «скарга ТОВ ВК Гірничодобувна промисловість» від 29 листопада 2013 року №391 на податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0004751501», на самому рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зазначена адреса Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 17-а.
Дослідивши надані позивачем докази, на підтвердження надіслання позивачем до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скарги позивача від 29 листопада 2013 року вих. №391 на податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0004751501 (форма «Р»), слід врахувати наступне.
Як з’ясовано судом першої інстанції, на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення при відправленні кореспонденції у верхньому правому куті тим поштовим відділенням, яке здійснює таке відправлення клеїться наклейка зі штрихкодом, а в лівому нижньому куті рекомендованого повідомлення клеїться штрихкод вже тим поштовим відділенням, яке отримує таке відправлення та здійснює його передачу отримувачу, перші чотири цифри штрихкоду є індексом того відділення поштового зв'язку, яке передає та отримує поштову кореспонденцію.
Колегія суддів звертає увагу, що на штрихкоді, що наявний у нижньому лівому куті рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наданого позивачем у якості доказу отримання Головним управління Міндоходів у Дніпропетровській області скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0004751501 (форма «Р»), поштовий індекс зазначений «49061» - це індекс поштового відділення, яке обслуговує відповідача - ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в той час як поштовий індекс Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області:«49600».
З огляду на викладене, можна зробити висновок про те, що отримання адресатом - Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області поштового відправлення цінного листа №4910103283435, у якому позивач направляв скаргу на податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0004751501 (форма «Р») не відбулося.
Зазначене також підтверджується листом Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10 вересня 2014 року вих. 6348/10/04-36-10-09-12, наданим на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року у даній справі. У вказаному листі зазначено, що скарга ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28 жовтня 2013 року №0004751501 (форма "Р") до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не надходила.
У відповідності до абз. 2 п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України передбачається, що якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
З урахуванням досліджених судом матеріалів справи та наданих сторонами доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що посилання позивача на вищевказану норму податкового законодавства є недоречним, оскільки до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скарга на податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0004751501 (форма «Р») взагалі не надходила.
При цьому, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи, окрім рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4910103283435, відсутні будь - які інші документи та докази на підтвердження вжиття позивачем заходів по оскарженню податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0004751501 (форма «Р»).
Пунктом 3 Р. І Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міндоходів і зборів України від 05 грудня 2013 року №765 передбачається, що інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.
Згідно до положень п. 3 Р. ІІІ вказаного Порядку зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, розраховані територіальним органом Міндоходів, відображаються ним в інтегрованій картці платника за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Отже, виходячи з вищевикладених обставин справи та беручи до уваги те, що позивачем не було надано суду належних доказів в підтвердження оскарження податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0004751501 (форма «Р»), що дає підстави вважати про узгодженість визначених таким податковим повідомленням-рішенням податкових зобов’язань позивача, колегія суддів вважає, що відповідач змінив узгоджені податкові зобов'язання в інтегрованій картці платника податків (позивача), у відповідності до положень п. 3 вказаного вище Порядку, відтак, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог позивача, у зв'язку з їх недоведеністю та безпідставністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: О.О. Круговий
Судове рішення № 43161627, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/8428/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: