Ухвала суду № 43161609, 03.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2015 рокусправа № 811/478/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року у справі № 811/478/13-а за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2012р. №0007831520, яким нараховано штраф у розмірі 10% за платежем податок на додану вартість в сумі 699878,41 грн., скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2012р. №0007841520, яким нараховано штраф у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість в сумі 3830675 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, на підставі якої було прийнято податкові повідомлення-рішення, та вказує що цей факт є підставою для їх скасування.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 21 грудня 2012 року № 0007841520 в частині зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% платежем податок на додану вартість в сумі 384918,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» звернулось з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та відмовити у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що документальна позапланова невиїзна перевірка Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» була проведена податковим органом з порушенням вимог, визначених податковим законодавством, акт перевірки і податкові повідомлення-рішення були складені в один день, що не відповідає приписам статті 86 Податкового кодексу України, позивач також був позбавлений можливості подати заперечення на акт перевірки. Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову, оскільки в період з 01 січня по 30 червня 2011 року мав застосовуватись штраф у розмірі 1 гривні за кожне порушення, як було визначено у Перехідних положеннях до Податкового кодексу України, і не перевірив наданий відповідачем розрахунок штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів,що містяться в матеріалах справи, 21 грудня 2012 р. Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну невиїзну перевірку з питань дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання за період з 01.07.2012 р. по 21.12.2012 р. За результатами перевірки оформлений акт від 21 грудня 2012р. №1179/1520/03346822 та встановлено порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання. На підставі акта перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області 21 грудня 2012р. прийнято податкові повідомлення-рішення: №0007831520, яким нараховано штраф у розмірі 10% за платежем податок на додану вартість в сумі 699878,41 грн.; №0007841520, яким позивачеві нараховано штраф у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість в сумі 3830675,19 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність винесено податкового повідомлення-рішення від 21 грудня 2012 року №0007841520 в частині застосованого штрафу у розмірі 20 % поза межами 1095 днів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

На підставі п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем всупереч положенням податкового законодавства щодо строків давності - 1095 днів, по деяким узгодженим податковим зобов'язанням, здійснено нарахуванням штрафу поза межами 1095 днів, а саме: податкове повідомлення рішення від 01.06.2009р. №0000752310 нараховано штраф в сумі 10029,6 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 10029,6 грн. ; декларація з ПДВ від 14.04.2009р. №33160 нараховано штраф в сумі 46628,8 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 46628,8 грн.;декларація з ПДВ від 16.07.2008р. №69146 всього нараховано 39315,12 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 14024,23 грн. ;декларація з ПДВ від 16.12.2008р. №146530 всього нараховано 30391,4 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 30391,4 грн.;декларація з ПДВ від 17.02.2009р. №8938 всього нараховано 42392,4 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 42392,4 грн. ;декларація з ПДВ від 17.10.2008р. №116702 всього нараховано 12725,4 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 12725,4 грн.;декларація з ПДВ від 17.11.2008р. №136340 всього нараховано 24350,4 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 24350,4 грн.;декларація з ПДВ від 18.03.2009р. №18458 всього нараховано 41445,6 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 41445,6 грн.;декларація з ПДВ від 18.06.2009р. №65187 всього нараховано 46675 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 15295,90 грн.;декларація з ПДВ від 18.08.2008р. №89032 всього нараховано 31228,4 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 31228,4 грн. ;декларація з ПДВ від 18.09.2008р. №97665 всього нараховано 21108,6 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 21108,6 грн. ;декларація з ПДВ від 20.01.2009р. №168665 всього нараховано 48219,19 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 48219,19 грн.;декларація з ПДВ від 19.05.2009р. №57525 всього нараховано 45499,4 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 45499,4 грн.;декларація з ПДВ від 19.06.2008р. №52117 всього нараховано 19986,49 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 1578,88 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 20% згідно прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 21.12.2012 № 0007841520 є частково протиправним, оскільки нарахування штрафу здійснено, у тому числі, поза межами строку строків давності 1095 днів встановлених податковим законодавствам.

Доводи апелянта також зводяться до неправомірності застосування податковим органом штрафу за порушення щодо несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання за період з 01 січня по 30 червня 2011 року у розмірі більшому, ніж 1 гривня.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

До 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (надалі - Закон 3609-VI), Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року. Із 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Виходячи з викладеного, правове регулювання порядку застосування штрафних санкцій за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, є різним залежно від періоду, в якому застосовуються відповідні штрафні санкції.

З 1 січня 2011 року, тобто від дати набрання чинності Податковим кодексом України, і до 6 серпня 2011 року, тобто до дати набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, слід виходити із загальних норм Конституції України та Податкового кодексу України. З дати набрання чинності Законом 3609-VI штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України. Так, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем 21 грудня 2012 року, а відтак і штрафні санкції застосовані на підставі пунку 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, за якими у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, доводи апелянта з наведених вище підстав є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Також апелянт посилався на те, що судом при прийнятті постанови не враховано, що по деклараціям № 90010432383 від 16.09.2009 року до моменту визначення штрафу минуло 1176 діб, № 901823967 від 17.11.2009 року - 1115 діб, № 9000809881 від 18.08.2009 року - 1206 діб.

Колегія суддів дослідила розрахунок штрафних санкцій, що міститься в матеріалах справи (а.с. 17-31), і дійшла висновку про те, що судом першої інстанції у постанові наведений вірний розрахунок суми, яка визначена в межах 1095 діб, тому підстави для скасування постанови відсутні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград»- залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року у справі № 811/478/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко