Ухвала суду № 43159638, 12.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Київ К/9991/59173/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року

у справі № 2а/0270/1772/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівський молокозавод»

до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Калинівський молокозавод» (далі - ТОВ «Калинівський молокозавод»; позивач) звернулось до суду з позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Козятинська ОДПІ Вінницької області ДПС; відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000602301 від 16 листопада 2011 року, № 0078571701 від 16 листопада 2011 року, № 0000062301 від 27 січня 2012 року, № 0000072301 від 27 січня 2012 року, № 0000082301 від 27 січня 2012 року, № 0000142301 від 15 лютого 2012 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0078571701 від 16 листопада 2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року в частині задоволення позову, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0078571701 від 16 листопада 2011 року.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Калинівський молокозавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13 липня 2009 року по 31 березня 2011 року, з податку на додану вартість за період з 27 липня 2009 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт № 97/23/36451476 від 23 вересня 2011 року.

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 889-IV), підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на неутримання податку з доходів фізичних осіб при нарахуванні протягом 2009 - 2011 років фізичним особам - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доходу від надання в оренду майна.

На підставі зазначеного акту перевірки Козятинською ОДПІ Вінницької області ДПС, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0078571701 від 16 листопада 2011 року, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 277 409,98 грн. (227 767,90 грн. - основний платіж, 49 642,08 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Визнаючи протиправним та скасовуючи названий акт індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону № 889-IV податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

За правилами підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 9.1.5 пункту 9.1 статті 9 Закону № 889-IV доходи, отримані від здавання в оренду майна, кінцево оподатковуються при їх виплаті за рахунок отримувача таких доходів.

Підпунктами 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

За правилами підпункту 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 ПК України доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 - 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

З огляду на те, що нарахована на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 орендна плата, як встановлено судами, позивачем не виплачувалась та рахувалась на час здійснення перевірки як кредиторська заборгованість перед зазначеними особами, судові інстанції дійшли цілком обґрунтованого висновку про відсутність у розглядуваному випадку підстав для утримання та перерахування до бюджету податку з таких доходів.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Маринчак Н.Є.