Ухвала суду № 43159340, 16.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 р. Справа № 876/9701/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника позивача: Оленич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Галлак» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства «Галлак» про стягнення заборгованості в сумі 30243,88 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А:

08.07.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 30243,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, не відшкодував виплачені пільгові пенсії за період з травня по червень 2014 року в розмірі 30243,88 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Галлак» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області заборгованість в сумі 30243,88 грн. (тридцять тисяч двісті сорок три гривні 88 коп.).

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права та є необгрунтованою, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає те, що фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій для працівників «Галлак» повинні відшкодовуватися підприємством лише за період після 01.01.1992 р.,тобто після вступу Закону України «Про пенсійне забезпечення» в силу, з коштів, передбачених на оплату праці цих працівників. Оскільки, до введення в дію даного Закону, який вступив в силу з 01.01.1992 р., не було передбачено відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій за рахунок підприємств і організацій, на яких працювали ці особи, то позивач не вправі вимагати відшкодування згаданих витрат за період трудового стажу, набутого до введення в дію цього Закону, який передбачає таке відшкодування.

У ході апеляційного розгляду представник позивача Оленич Л.В. надала пояснення та просить апеляційну скаргу відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області існує заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій, яка повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

За період роботи у ВАТ «Галлак» право на пільгову пенсію згідно Списку №2 отримали працівники: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах згідно п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується протоколами про призначення пенсії та довідками про підтвердження наявного трудового стажу (а. с. 48-91).

Постановою Верховної Ради України № 1931-ХІІ від 06.12.1991 року введено в дію Закон України «Про пенсійне забезпечення» з 01.01.1992 року в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону. Особам, які до 01.01.1992 року набули необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і після цієї дати не працювали на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно із статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Особам, які до і після 1 січня 1992 року працювали на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, призначається пенсія згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Як вбачається з матеріалів справи, працівники ВАТ «Галлак» відпрацювали пільговий стаж до 01.01.1992 року та після 01.01.1992 року, згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії та протоколів про призначення пенсії, що підтверджує набуття такими особами пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як передбачено статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно пунктів 6.4, 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» заборгованість ВАТ «Галлак» за травень-червень 2014 року становить 30243,88 грн.

Розрахунки таких витрат були отримані відповідачем, про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.5-11).

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача в їх користь 30243,88 грн., оскільки відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодовані не були.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Галлак» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі №813/4800/14- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний