Постанова № 43158071, 17.03.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р.Справа № 923/1796/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Головея В.М., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Бурлака Р.В. - за дорученням

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромеханічний завод"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 15 січня 2015 року

у справі № 923/1796/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Енергоальянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромеханічний завод"

про стягнення 36841 грн. 02 коп.

ВСТАНОВИЛА:

08.12.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Енергоальянс" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромеханічний завод" про стягнення грошових коштів у сумі 36.841 грн. 02 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 0802/01 від 08.02.2013 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого повинний сплатити позивачеві 36.841 грн. 02 коп. - 5% штрафу, а також відшкодувати понесені судові витрати на сплату судового збору за подання позову в сумі 1.827 грн.

Заявою від 16.12.2014 р. позивач збільшив розмір позовних вимог та посилаючись на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 0802/01 від 08.02.2013 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має борг по його оплаті в сумі 736820 грн. 40 коп. просив суд стягнути з останнього на свою користь не лише зазначену суму боргу, а ще й 36841 грн. 02 коп. - штрафу; 5186 грн. 16 коп. - 3 % річних та 34461 грн. 32 коп. - інфляційних витрат, а також понесені судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову.

Заявою від 23.12.2014 р. позивач позовні вимоги в частині боргу зменшив та просив стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 644820 грн. 88 коп., а в решті частині позовні вимоги залишити без змін, з урахуванням вищезазначеної заяви від 16.12.2014 р.

У відзиві відповідач позовні вимоги визнав частково та вважав, що борг існує в сумі 644.852 грн. 25 коп. за період з 16.04.2014р. по 06.08.2014 р., тому розмір штрафу складає 32242 грн. 61 коп., а не 36841 грн. 02 коп., як заявлено позивачем, оскільки останнім не враховано при проведенні розрахунку суми часткової оплати боргу.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.01.2015 року (суддя Задорожна Н.О.) позов задоволено та з відповідача на користь позивача стягнуто: 644820 грн. 88 коп. - боргу, 34461 грн. 32 коп. - інфляційних витрат, 5168 грн. 16 коп. - 3% річних, 36841 грн. 02 коп. - штрафу та 14425 грн. 82 коп. - судового збору за подання позову.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 0802/01 від 08.02.2013 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має борг по його оплаті в сумі 644.820 грн. 88 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 36841 грн. 02 коп. - штрафу; 5186 грн. 16 коп. - 3 % річних та 34461 грн. 32 коп. - інфляційних витрат, а також повинний відшкодувати понесені судові витрати по справі на оплату судового збору в сумі 14425 грн. 82 коп.

Судовий збір у сумі 1840 грн. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ст. ст. 44, 49 ГПК України повернуто місцевим судом позивачеві з державного бюджету України.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким зменшити суму штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача.

Скарга мотивована тим, що по-перше, місцевим судом не враховано часткову оплату боргу згідно банківських виписок від 06.08.2014 р., від 03.09.2014 р., від 27.10.2014 р., від 03.11.2014 р., від 17.11.2014 р., від 19.11.2014 р., від 21.11.2014 р., від 24.11.2014 р., від 12.12.2014 р. По-друге, нарахування 3% річних, інфляційних витрат та штрафу здійснено на застарілу суму боргу без врахування часткових оплат, внаслідок чого штрафні санкції підлягають зменшенню.

Про день, час і місце розгляду справи скаржник був своєчасно та належним чином повідомлений, але не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи підставою заявленого позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем умов договору № 0802/01 від 08.02.2013 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару в період з 16.04.2014 р. по 06.08.2014 р. та, як наслідок цього, обов'язок відповідача сплати позивачеві цей борг, а також штраф, збитки від інфляції та 3% річних.

Задовольняючи позов суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що відповідач має перед позивачем борг саме за вищеназваним договором, а тому задовольнив позов у повному обсязі.

Але, з такими доводами позивача та висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи 08.02.2013 р. між сторонами у справі укладено договір № 0802/01 за умовами якого позивач зобов'язався поставити та відвантажити відповідачеві товар, а останній зобов'язався прийняти та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Додатковою угодою № 1 від 21.05.2013 р. сторони внесли зміни до договору та визначили, що оплата за товар здійснюється покупцем на підставі виставлених рахунків, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 90 календарних днів.

У п. 7.3 названого договору сторонами погоджено, що договір діє з моменту його підписання та до 31.12.2013 р. (а.с.21-22).

В матеріалах справи відсутні докази того, що термін дії вказаного договору був пролонгований сторонами або відповідно до умов укладеного договору та таких доказів позивачем, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, суду не надано, у зв'язку з чим договір № 0802/01 від 08.02.2013 р. є припиненим з 01.01.2914 р., внаслідок спливу строку на який він був укладений.

Як вбачається з матеріалів справи в період з 16.04.2014 р. по 06.08.2014 р. позивачем був поставлений відповідачеві товар на загальну суму 830990 грн. 42 коп., але не за умовами договору, а на підставі видаткових накладних, зокрема, № Р002785 від 16.04.2014 р. на суму 163803 грн. 28 коп., № РН-003001 від 25.04.2014 р. на суму 15028 грн. 20 коп., № РН-003008 від 25.04.2014 р. на суму 38018 грн. 70 коп., № РН -003017 від 28.04.2014 р. на суму 13491 грн.12 коп., № РН-003113 від 05.05.2014 р. на суму 101277 грн., № РН-003139 від 06.05.2014 р. на суму 22001 грн. 62 коп., № РН-003290 від 13.05.2014 р. на суму 81083 грн.70 коп., № РН-0043227 від 19.06.2014 р. на суму 109722 грн. 23 коп., № РН-004584 від 01.07.2014 р. на суму 77755 грн. 68 коп., № РН-004585 від 01.07.2014 р. на суму 103845 грн. 94 коп., № РН-004723 від 07.07.2014 р. на суму 104885 грн. 35 коп., № РН-04876 від 11.07.2014 р. на суму 35622 грн. 44 коп., № рн-004964 від 16.07.2014 р. на суму 1255 грн. 50 коп., № РН-005599 від 06.08.2014 р. на суму 56679 грн. 08 коп., а всього на загальну суму 830990 грн. 42 коп., які підписані обома сторона без будь-яких зауважень щодо вартості, якості та кількості поставленого товару.

Отриманий товар за названими видатковими накладними відповідач оплатив частково в сумі 91999 грн. 52 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, а від оплати решти частини товару вартістю 644820 грн. 88 коп. - ухилився.

Вищенаведене однозначно свідчить про те, що в період з 16.04.2014 р. по 06.08.2014 р. поставка товару позивачем відповідачеві здійснювалась поза межами договору 0802/01 від 08.02.2013 р., так як останній припинив свою дію з 01.01.2914 р., внаслідок спливу строку на який він був укладений, а тому вважати, що відповідач має перед позивачем будь-який борг саме за договором № 0802/01 від 08.02.2013 р. - неможливо, внаслідок чого підстави для стягнення боргу за цим договором - відсутні, оскільки суд позбавлений можливості за власною ініціативою змінити підставу заявленого позову та замість стягнення заборгованості за договором стягнути борг, що виник поза межами цього договору, який припинив свою дію на підставі відповідних видаткових накладних.

Оскільки, вимоги щодо стягнення штрафу, збитків від інфляції та річних є похідними вимогами від первісних (стягнення боргу за неналежне виконання умов договору), які задоволенню не підлягають, то і підстави для задоволення похідних вимог також відсутні.

Так як, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Оскільки, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення скасуванню, то позивач, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, повинний відшкодувати відповідачеві 913 грн. 50 коп. понесених судових витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромеханічний завод" - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 15.01.2015 року у справі № 923/1796/14 - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Енергоальянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромеханічний завод" про стягнення 644820 грн. 88 коп. - боргу, 36841 грн. 02 коп. - штрафу; 5186 грн. 16 коп. - 3 % річних та 34461 грн. 32 коп. - інфляційних витрат за неналежне виконання договору № 0802/01 від 08.02.2013 р. - залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Енергоальянс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромеханічний завод": 913 грн. 50 коп. понесених судових витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати відповідний наказ з зазначенням повних та необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.03.2015 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Ярош А.І.