Ухвала суду № 43142536, 08.12.2014, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3292/14-к

1-кп/154/211/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року, Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Пікули Н.В

за участю секретаря - Ваврисевич О.О.

з участю прокурора - Гуцуляка Т.Ю.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42013020110000078 з обвинувальним актом, який надійшов відносно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 368 (в редакції, що діяла на момент вчинення), ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Перед допитом свідка ОСОБА_7 заявленого стороною обвинувачення адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про визнання недопустимим даного доказу, оскільки відомості про даного свідка отримані внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_6

Заслухавши думку прокурора, захисників думку ОСОБА_1 та ОСОБА_3, обвинувачених з приводу заявленого клопотання, суд не вбачає підстав для визнання даного доказу не допустимим.

Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

З огляду на положення ст. 86, 87 КПК України щодо допустимості та недопустимості доказів, підставою для визнання доказу недопустимим, за умови його очевидної недопустимості, яка виключає його використання при прийнятті процесуальних рішень, може бути виключно порушення встановленого законом порядку його отримання.

Посилання захисту що даний доказ отриманий внаслідок незаконних дій, щодо обвинуваченого ОСОБА_6 не ґрунтується на відомостях про явні порушення встановленого процесуальним законом порядку отримання доказів або їх отримання внаслідок істотного порушення права та свобод людини, що в дійсності могли свідчити про їх очевидну недопустимість.

Внесення зазначених відомостей в ЄДР не є визнанням їх достовірними.

За таких обставин відсутні будь які підстави для визнання під час судового розгляду зазначеного в клопотанні доказу не допустимим, а відповідно до ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, їх оцінка має ґрунтуватись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення.

Керуючись на 86, 87, 89, 94 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_8 про визнання доказу не допустимим - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: Н.В.Пікула