Ухвала суду № 43142368, 16.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"16" березня 2015 р. Справа № 922/3460/14

Вх. номер 3460/14

Суддя господарського суду Ємельянова О.О.

при секретарі судового засідання Горбачова О.В.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції про відстрочку виконання рішення вх. № 5587 від 12.02.2015 року

у справі за позовом: Дочірнього підприємства "Діамех - Україна" товариства з обмеженою відповідальністю "Діамех - 2000", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, с. Комсомольське

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від стягувача - не з'явився;

від боржника - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.2014 у справі № 922/3460/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014, частково задоволено позовні вимоги Дочірнього підприємства "ДІАМЕХ-УКРАЇНА" ТОВ "ДІАМЕХ 2000" (Позивач). Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО", в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція (Відповідач) на користь Позивача 181 860,00 грн. основного боргу, 2 546,04 грн. - інфляційних втрат, 1 136,00 грн. - 3% річних, 2 027,85 грн. - пені та 3 791,95 грн. - судового збору.

На виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2014 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року видано наказ від 22.12.2014 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014, залишено без змін.

12.02.2015 року від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2014 року у справі №922/3460/14 на шість місяців та зупинення виконавчого провадження на час розгляду справи.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на події, які відбуваються на території Донецької та Луганської областей та проведення антитерористичної операції на території цих областей, що на думку боржника є надзвичайними та невідворотними подіями, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань відповідача перед позивачем, та виключають його вину, оскільки останній вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання своїх зобов'язань по договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2015 року заяву (вх. № 5587 від 12.02.2015) року про відстрочку виконання рішення суду призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.03.2015 року.

У призначене судове засідання представник заявника не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних ухвалою від 13.03.2015 року документів не надав. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник стягувача у судове засідання також не з'явився, але через канцелярію суду (засобами електронного зв'язку) надав виписку з банку про рух коштів по рахунку №26008168134400 з 06.03.2015 року до 06.03.2015 року. ДП "Діамех-Українф" ТОВ "Діамех 2000".

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява боржника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Заява про відстрочку виконання рішення мотивована заявником тим, що договірні відносини позивача з відповідачем розпочалися з 05.03.2014 року з моменту підписання договору про закупівлю (поставку) товарів №12/86. В той же час, на підставі Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014 було розпочато проведення антитерористичної операції на сході України, зокрема, у Донецькій та Луганській областях, тобто після виникнення договірних відносин між Дочірнім підприємством "ДІАМЕХ-УКРАЇНА" ТОВ "ДІАМЕХ 2000" та Публічним акціонерним товариством "ЦЕНТРЕНЕРГО", в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція.

У зв'язку із наведеними подіями, заявник посилається на критичну ситуацію, яка склалася з паливозабезпеченням енергогенеруючих компаній теплових електростанцій України, у тому числі і для електростанцій ПАТ "Центренерго", оскільки постачання палива для теплових електростанцій здійснюється виключно вугледобувними підприємствами Донецької та Луганської областей. Крім того, у зв'язку із бойовими діями на території наведених областей відбулися руйнування та ушкодження електричних мереж та інфраструктури, що в свою чергу обмежує повноцінне функціонування гірничовидобувного комплексу регіону та відвантаження вугілля на теплові електростанції.

Усі ці обставини, на думку заявника, призвели до критичної ситуації у господарській діяльності ПАТ "Ценртенерго", а саме: обмеження та повне припинення постачання вугілля на теплові електростанції ПАТ "Центренерго", що призвело до сутєвого зниження функціонування товариства та ускладнило повноцінне виробництво електроенергії та отримання прибутку, повної зупинки виробництва у період з 11.09.2014 року до 01.10.2014 року та кретичного зменшення виробництва електричної енергії, що фактично унеможливлює здійснення розрахунків з контрагентами.

Таким чином, заявник вважає вищенаведені обставини надзвичайними та невідворотними, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань боржника.

На підтвердження викладених фактів, боржник посилається на додані до заяви акт звіряння заборгованості станом на 1 листопада 2014 року та акт звірки розрахунків ДП Енергоринок" з ПАТ "Центренерго", відповідно до яких, сума заборгованості підприємства складає 703 538 320,25 грн. Крім того, заявником надано довідки щодо залишку та запасів вугілля на складах, щодо корисного відпуску електроенергії, щодо обсягів товарної продукції від виробництва електроенергії ТЕС ПАТ "Центренерго".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, дослідивши заяву боржника про відстрочку виконання рішення та наявні у справі матеріали, господарський суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні із наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що право господарського суду за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

За змістом п. 7.1.1 цієї постанови, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до пункту 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України": підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте, подаючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, заявник (боржник-відповідач) не надав жодного доказу у підтвердження свого скрутного матеріального становища та винятковості обставин, жодних звітних документів (баланс, звіт про фінансові результати тощо), які дали б можливість суду перевірити реальний майновий та фінансовий стан заявника (боржника-відповідача).

Даний спір виник із вини заявника (боржника-відповідача) та спірна сума заборгованості не погашалась заявником (боржником-відповідачем).

Заявник (боржник-відповідач) не надав достатніх доказів у підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування заяви вх. № 5587 від 012.02.2015 року про відстрочку виконання рішення суду, у тому числі доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності активів для виконання рішення суду та реальної загрози зупинення господарської діяльності чи погіршення матеріального становища підприємства у зв'язку із виконанням рішення суду, винятковості випадку, із наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, які склалися у відповідача, не є винятковими у розумінні ч.1 ст.121 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та недоведеності заявником зазначених у заяві обставин, неможливість перекладати ризики відповідача на позивача, суд вважає, що заява публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції вх. № 5587 від 12.02.2015 року про надання відстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 33, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції про надання відстрочки виконання рішення (вх. № 5587 від 12.02.2015 року) господарського суду Харківської області від 03.11.2014 року у справі № 922/3460/14 - відмовити.

Суддя Ємельянова О.О.