Ухвала суду № 43142361, 16.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"16" березня 2015 р. Справа № 922/3864/14

Вх. номер 6687

Суддя господарського суду Ємельянова О.О.

при секретарі судового засідання Горбачова О.В.

розглянувши заяву Державного підприємства "Хлібна база №85" Державного агентства резерву України" про розстрочення виконання рішення суду вх.№ 6687 від 19.02.2015 року

за позовом: Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс", м.Харків

до Державного підприємства "Хлібна база № 85 м. Барвінкове

про стягнення коштів

від позивача (стягувача) : не з'явився;

від заявника (боржника-віповідача): не з'явився;

від Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2014 р. по справі № 922/3864/14 стягнуто з Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України (64703, Харківська область, м. Барвінкове, вул. Київська, буд. 2, п/р 26005052200452 в ХГРУ "Приватбанк" м. Барвінкове, МФО 351533, код ЄДРПОУ 22675081) на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" 1389947,20 грн. заборгованості, 76999,27 грн. суми 3% річних, 226561,39 грн. суми інфляційних витрат та 33870,15 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі від 11.12.2014 р. рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2014 р. по справі залишено без змін.

На примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2014 р. по справі судом 25.12.2014 р. був виданий відповідний наказ.

26.01.2015 р. від Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області (заявника), через канцелярію господарського суду за вх. № 2678, надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду по справі № 922/3864/14 від 10.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2015 року відмовлено в задоволенні заяви відділу ДВС Барвінківського районного управління юстиції Харківської області про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області вад 10.11.2014 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року ухвалу господарського суду Харківської області від 04.02.2015 року залишено без змін.

19.02.2015 року від Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України" (далі - боржник) надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду від 10.11.2014 року по справі №922/3864/14 з наступним графіком заборгованості - по 35 тис. грн. щомісячно до повного погашення боргу.

19.02.2015 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області заяву у справі призначено для розгляду судді Ємельяновій О.О.

12.03.2015 року матеріали справи №922/3864/14 повернулися до господарського суду Харківської області.

Ухвалою від 13.03.2015 року заяву вх. № 9936 від 16.03.2015 року про розстрочку виконання рішення суду призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.07.2014 року.

Представники заявника (боржник, відповідач) та відділу державної виконавчої служби Барвінківського управління юстиції Харківської області у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, витребуваних ухвалою від 13.03.2015 року документів не надали. Про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник Українсько-американського Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" (позивач, стягувач) 16.03.2015 року через канцелярію господарського суду надав письмові заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення у справі (вх. №9936 від 16.03.2015 року), які судом долучені до матеріалів справи. У своїх запереченнях стягувач просить суд відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України про розстрочку виконання рішення суду.

У судовому засіданні представник стягувача підтримав правову позицію, викладену у письмових запереченнях, вважає заяву боржника необґрунтованою та не доведеною відповідними документами, які дають підстави суду для надання розстрочки виконання рішення. Такими документами, на думку стягувача є, зокрема, первинні документи, визначені приписами ст. 8,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення (стандарти) бухгалтерського обліку:2. "Бапланс", 3 "Звіт про фінансові результати", 11 "Зобов'язання".

Розглянувши заяву Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України" про розстрочку виконання рішення суду вх.№ 6687 від 19.02.2015 року у справі, господарський суд зазначає наступне.

Заява про відстрочку виконання рішення мотивована тим, що діяльність підприємства носить сезонний характер. Так, маркетинговий рік розпочинається з 01.07.20015 року, а друге півріччя 2015 року є найбільш напруженим для підприємства.

Заявник посилається на те, що у разі розстрочки суми боргу, стягнутої рішенням суду від 10.11.2014 року, останній погасить її завдяки внесенню змін до фінансового плану на 2015 рік, де передбачено щомісячне погашення сум кредиторської заборгованості.

Крім того, в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення, боржник посилається на дебіторську заборгованість, яка наявна у підприємства у загальній сумі 5 203 336,56 грн. та щодо якої останнім ведеться претензійно-позовна робота для погашення за її рахунок кредиторської заборгованості.

Окрім наведених обставин, боржник вказує на те, що ним на підставі листа Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 02.07.2014 року №37-16-1-15/9607, надається допомога сьльськогосптоваровиробникам Донецької та Луганської областей, шляхом приймання зерна на безоплатній основі. А в свою чергу, стягнення суми боргу за рішенням суду призведе до порушщення умов зберігання зернових кулшьтур сільськогосптоваровиробників та мобілізаційних завдань по екстренному зберіганню державного резерву зерна.

Таким чином, заявник вважає, що застосування загального порядку примусового виконання рішення по справі №922/3864/14, призведе до неплатоспроможності підприємства та його банктутства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, дослідивши заяву боржника про розстрочку виконання рішення та наявні у справі матеріали, господарський суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні із наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст. 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 121 ГПК України про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Відповідно до п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" ст. 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Згідно з п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до 7.2. зазначеної Постанови підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочки виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Даний спір виник із вини заявника (боржника-відповідача) та спірна сума заборгованості не погашалась заявником (боржником-відповідачем).

Згідно заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду, останній посилається на ведення сезонної господарської діяльності та воно справно виплачує борг за мировою угодою, яка затверджена господарським судом Харківської області у справі про банкротство. Крім того, ДП “Хлібна база № 85” ДАРУ вказувало, що нестабільна економічна ситуація в Україні та наявність технічних перешкод веденню господарської діяльності підприємства спричинило до зменшення прибутку підприємства.

Проте, вказані обставини не можуть бути підставою для задоволення заяви ДП “Хлібна база № 85” ДАРУ, оскільки боржник самостійно несе економічну відповідальність за свої дії та ризики, а подальше його ухилення від сплати присуджених сум за рішенням суду у справі, суттєво зачіпає інтереси Українсько-американського Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС".

Проте, подаючи заяву про розстрочку виконання рішення суду, заявник (боржник-відповідач) не надав жодного доказу на підтвердження того, що внесення змін до фінансового плану на 2015 рік призведе до економії коштів та надасть можливість погасити заборгованість. Боржником не надано жодного доказу щодо стану ведення претензійно-позовної роботи та її наслідків, доказів на підтвердження надання допомоги сільськгосптоваровиробникам Донецької та Луганської областей.

Разом з цим, суд зазначає, що боржником не було надано будь-яких доказів на підтвердження добровільного виконання рішення суду по справі, шляхом укладання мирової угоди на стадії виконання рішення, якою можливо було б встановити умови розстрочення виконання рішення по даній справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене господарський суд дійшов до висновку, що заява про розстрочку виконання рішення суду від 10.11.2014 року є такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, які склалися у відповідача, не є винятковими у розумінні ч.1 ст.121 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та недоведеності заявником зазначених у заяві обставин, неможливість перекладати ризики відповідача на позивача, суд вважає, що заява Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України вх. № 6687 від 19.02.2015 року про надання розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України вх. № 6687 від 19.02.2015 року про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2014 року у справі № 922/3864/14 - відмовити.

2. Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом тобто з 16.03.2015 року та може бути оскаржена протягом п'яти днів із дня її оголошення до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Суддя Ємельянова О.О.