Ухвала суду № 43137564, 12.03.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/12848/14 Провадження № 22-ц/795/493/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Карапута Л. В. Доповідач - Острянський В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОстрянського В.І., суддів:Бечка Є.М., Хромець Н.С.,при секретарі:Мартиновій А.В., за участю:представника позивача Курганської Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Колос» на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 січня 2015 року в справі за позовом Приватного підприємства «Колос» до ОСОБА_6 про стягнення збитків,

в с т а н о в и в:

У апеляційній скарзі Приватне підприємство „Колос" ставить питання про скасування рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 січня 2015 року та про постановлення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що Кодекс законів про працю регулює трудові правовідносини тільки в межах дії трудового договору, а ті правовідносини, які виникли між підприємством і колишнім працівником після припинення дії трудового договору, на думку апелянта, мають регулюватись цивільним законодавством. Тому збитки, заподіяні відповідачем підприємству мають бути відшкодовані останнім.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 січня 2015 року у задоволенні позову Приватного підприємства „Колос" до ОСОБА_6 про стягнення збитків було відмовлено.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача Курганської Г.М., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.

Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що в судовому засіданні встановлено, що згідно з наказом директора ПП „Колос" № 14 від 11 листопада 2011 року ОСОБА_6 прийнятий на посаду головного інженера підприємства, а згідно з копією договору від 03.10.2011 року між підприємством і ОСОБА_6 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, за яким ОСОБА_6 приймає на себе таку відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей. Зазначив, що ОСОБА_6 був звільнений з посади головного інженера підприємства з 26 січня 2012 року на підставі наказу № 2 п.2 від 25.01.2012 року. Вказав, що на вимогу суду позивач не надав оригіналу договору про повну матеріальну відповідальність, а наявна в справі його копія не може бути належним доказом у справі та що остання спростовується довідкою № 01/337 від 27.01.2015 року про те, що ОСОБА_6 перебував на обліку в Чернігівському міському центрі зайнятості з 21.06.2011 року по 10.11.2011 року і отримував допомогу по безробіттю. Крім того, вважав суд, що надані накладні не підтверджують відсутність будівельних матеріалів чи їх втрату відповідачем на суму 8660 грн. 57 коп.. Зазначає, що підприємство направило поштовим зв"язком відповідачу листа 12.09.2012 року, який останній отримав 22.09.2012 року з вимогою розрахуватись з підприємством, однак позивач звернувся до суду з даним позовом лише 11.12.2014 року, пропустивши без поважних причин строк встановлений ч.3 ст.233 КзпП України тривалістю один рік, що є безумовною підставою для відмови у позові. Тому суд і прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку для звернення до суду за захистом порушених прав, встановленого ч.3 ст.233 КзпП України.

Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Суд вважає, що одночасне посилання у мотивувальній частині рішення на обставини, які характеризують суть заявлених вимог та їх підставність, на правильність вирішення позовних вимог не впливають і тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення місцевого суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що Кодекс законів про працю не регулює трудових правовідносин після закінчення дії трудового договору і ці правовідносини є предметом правового регулювання Цивільного кодексу України - не можуть бути підставою для скасування судового рішення і суперечать нормам чинного законодавства України.

За таких обставин місцевий суд постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Колос» - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: