Ухвала суду № 43136159, 26.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1262/15

Головуючий у першій інстанції Чеботаренко О. Л.

Доповідач Троїцька Л. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Троїцької Л.Л.,

суддів - Фальчук В.П., Таварткіладзе О.М.,

при секретарі - Швець В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 18 липня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

19.03.2014 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та просило стягнути з нього заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 187,60 грн.

Позов обґрунтований тим, що згідно укладеного договору №б/н від 24.07.2006 року між ЗАТ "Приватбанк" та ОСОБА_3, відповідач отримав кредит у сумі 8 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Своїм підписом у заяві про надання йому банківських послуг у виді надання кредиту, шляхом видання кредитної картки з встановленим кредитним лімітом у розмірі вищезазначеної суми, відповідач підтвердив, що він ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку.

Однак, свої зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість на вищевказану суму.

Посилаючись на викладене, Банк просив задовольнити позов (а.с.2-3).

Рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 18.07.2014 року позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 18 750,10 грн. та суму судового збору.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено (а.с.84-85)

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, заперечень на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду 1-ої інстанції - залишенню без змін.

Судом встановлені і підтверджені матеріалами справи наступні обставини.

Між ЗАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого є позивач) та відповідачем 24.07.2006 року був укладений кредитний договір про надання ОСОБА_3 кредиту в сумі 8 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.8-14).

Даний договір складається з заяви позичальника, яка підписана відповідачем, та Умов і Правил надання банківських послуг.

Підписавши заяву про надання банківських послуг,а саме: надання кредиту на вищезазначену суму у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Приватбанку.

Відповідно до п.п.6.5, 6.6 Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язався погашати заборгованість по кредиту по процентах за його користування, а також оплачувати комісії на Умовах, передбачених договором. У випадку невиконання зобов`язань за договором, на вимогу кредитора виконати зобов`язання по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту і Овердрафту) сплатити винагороду Банку.

Порядок погашення заборгованості встановлений у заяві про надання банківських послуг, а саме: щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості (а.с.8).

28.07.2007 року відповідно до п.3.2, п.3.3. Умов та Правил надання банківських послуг Банком було збільшено кредитний ліміт до 10 000,00 грн. Дані обставини підтверджені випискою з особового рахунку відповідача (а.с.2, 11, 40).

Станом на 31.01.2014 року заборгованість по кредитному договору склала 20 187,61 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту - 9 993,69 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 8 756,41 грн.; штраф на загальну суму - 1437,51 грн. (а.с.4-7).

Задовольняючи частково позовні вимоги Банку, суд виходив з того, що позичальник взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, в строки та в порядку, що встановлені договором, не виконав, тому на користь Банку з нього підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9 993,69 грн. та заборгованість за відсоткам за користування кредитом в розмірі 8 756,41 грн., а всього - 18 750,10 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення суми штрафу в розмірі 500,00 грн. - фіксована частина та 937,50 грн. - процентна складова, то на думку суду 1-ої інстанції, вони задоволенню не підлягають, оскільки умови договору, зазначені в п.8.6, є нікчемними.

В частині відмови позовних вимог, рішення суду Банком не оскаржується.

Фактично ця частина рішення не оскаржується і ОСОБА_3

При розгляді спору по суті, суд керувався вимогами ст.ст. 526, 549, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України та відповідними пунктами Умов та Правил надання банківських послуг.

Колегія погоджується з висновками суду щодо стягнення з боржника на користь Банку 18750,10 грн. і вважає, що в цій частині рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що саме на отриману платіжну картку відповідача Банк зарахував кредитні кошти, є безпідставні і спростовуються наданими позивачем доказами, яким судом дана належна правова оцінка відповідно до вимог 212 ЦПК України.

Твердження в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем платіжної картки і що він взагалі міг нею розпоряджатися, є також безпідставні по вищевикладеним мотивам.

Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що відповідач мав дві кредитні картки та зарплатну картку.

Після з'ясування даних обставин, відповідач погодився з тим, що у нього виникла заборгованість за кредитним договором від 24.07.2006 року.

Останнє зняття коштів з банкомату відбулося 27.04.2012 року, а останнє погашення кредиту з зарплатної картки - 17.07.2014 року, проти чого відповідач не заперечував після огляду наданих Банком виписок з розрахункових рахунків (а.с.67,158).

При викладених обставинах, колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду 1-ої інстанції.

За таких підстав,відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 18 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду

Одеської області: Л.Л.Троїцька

В.П.Фальчук

О.М.Таварткіладзе