Постанова № 43131946, 13.03.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/15/15-пГоловуючий у 1-й інстанції Вирста М.М. Провадження № 33/789/18/15 Доповідач - Подковський О.А.Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

13 березня 2015 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Подковський О.А., з участю особи притягнутої до відповідальності - ОСОБА_1, захисника-адвоката ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, тимчасово не працюючого,-

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за апеляцією особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козівського районного суду від 03 лютого 2015 року,-

В С Т А Н О В И В.

Постановою Козівського районного суду від 03 лютого 2015 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 36 грн. 54 коп. судового збору.

Згідно даної постанови, 27 листопада 2014 року інспектором ДПС ОСОБА_3 складено протокол серії АП1 № 825400 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, що 27 листопада 2014 року о 22 год.10 хв. в м.Тернопіль, вул. Об'їзна, ОСОБА_1 керував автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Освідчення на стан сп'яніння проводилось за допомогою газоаналізатора алкотест № 6810 «Драгер», чим порушив п.2.9 «А» ПДР України і вчинив таким чином правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився 27 листопада 2014 року о 22 год. 30 хв. в КУТОР ТОНД, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 007742, згідно якого у ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп'яніння.

В апеляційній скарзі особа притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить постанову суду якою його, без визнання винуватим, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 тисячі 400 гривень із стягненням судового збору 36 грн. 54 коп., скасувати та закрити провадження у даній справі через відсутність складу зазначеного адміністративного правопорушення.

При цьому зазначає, що невідповідність та незаконність постанови суду вимогам закону вбачається у тому, що ним:

невірно викладені обставини справи, що встановив суб'єкт владних повноважень та виклав у складеному стосовно нього протоколі, про допущення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; неповно виклав у постанові його пояснення суду з приводу складеного щодо нього протоколу суб'єктом владних повноважень, залишив поза увагою факт фальсифікації суб'єктом владних повноважень доказів його винуватості, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; залишив поза увагою його клопотання та захисника.

Крім того вказує, що взяття судом за основу факту підтвердження його перебування в стані алкогольного сп'яніння, яке було визначено суб'єктом владних повноважень за допомогою газоаналізатора алкотест № 6810 «Драгер» було безпідставним з цієї причини що, чек тестування є підмінений, оскільки після проведення його тестування автоінспектором 27.11.2014 року він на чеку вчинив підпис, а на чеку наявному у справі такого підпису немає.

Також зазначає, що висновок №007742 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, який проводився 27 листопада 2014 року о 22 год. 30 хв. в КУТОР ТОНД, на який послався суд в окремому абзаці мотивувальної частини постанови, є наслідком зловмисної домовленості лікаря з автоінспектором, коли він був видалений за двері приміщення, де проводився щодо нього огляд.

Вважає, що незаконність постанови вбачається і в тому, що суд послався, в мотивувальні частині, на вимоги ст.ст. 34, 35 КУпАП, однак в його діях жодної з обтяжуючих обставин, передбачених ст.35 КУпАП, немає.

Заслухавши особу притягнуту до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію, крім того ОСОБА_2 заявив про те, що суд першої інстанції притягнув ОСОБА_1 за складання протоколу працівниками ДАІ, як слідує із фабули правопорушення, крім того в порушення ст.280 КУпАП - не визнав винним ОСОБА_1, якою притягнув до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП в редакції 1984 року, хоча діє інша редакція, а також просить не брати до уваги пояснення лікаря та медсестри, оскільки воно є протиречивими, тому що час обстеження вказаний ними є надуманим, судом першої інстанції не взято до уваги, що ОСОБА_1 стало погано і тому він вживав лікарські препарати з метою врятування життя, а тому просить у відповідності до п.24 постанови пленуму ВС України від 2005 року постанову скасувати, а матеріали направити на дооформлення у ВДАІ, або закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю доказів вини, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю наступне.

Так, встановлено, що постанова судді не відповідає вимогам ч.2 ст.283 КУпАП - відсутній опис обставин, установлених при розгляді справи, тобто суддею не викладено обставини, які ним було встановлено, що дало підстави трактувати вказані обставини як такі, що ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за складення інспектором протоколу.

В той же час, не було враховано судом, що протокол є лише одним із доказів по справі. Крім того, в резолютивній частині постанови суд притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не зазначивши в редакції якого Закону, а також не визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, на що вірно посилається захист.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, суд повністю переписав зміст диспозиції статті без жодної прив'язки до справи про адміністративне правопорушення.

Так, ОСОБА_1, як слідує із мотивувальної частини крім того, що керував транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, ще й передав керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння, що не відповідає вступній частині мотивувальної частини, на що не звернув уваги захист, однак виходячи зі змісту п.7 ст. 294 КУпАП, вважаю це невірним.

Таким чином, вірно встановивши обставини скоєння адміністративного правопорушення, суд допустив одночасно порушення норм процесуального права - вимог ст.251 КУпАП при винесенні постанови, чим порушив право ОСОБА_1 знати, за що саме суд його притягнув до відповідальності.

Накладаючи адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу, передбачена санкцією статті ч.1 ст. 130 КУпАП суд не навів жодних мотивів, крім загальних фраз, прийняття такого рішення, чим порушив вимоги п.28 вищезгаданої постанови Пленуму ВС України та ст.283 КУпАП.

Тому, постанову суду слід скасувати, винісши нову.

Як встановлено, в апеляційній інстанції ОСОБА_1 27 листопада 2014 року о 22 год. 10 хв. в м.Тернополі по вул. Об'їзна, керував автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.

Його винність доводиться зібраними матеріалами справи, дослідженими як в апеляційній інстанції , так і суді першої інстанції.

Так, в судовому засіданні в апеляційній та першій інстанції ОСОБА_1 вину у скоєному не визнав, та пояснив що працівниками автоінспекції та медичними працівниками медичного закладу сфальсифіковано результати освідчення його на стан алкогольного сп'яніння.

27 листопада 2014 року біля 22 год. його зупинили безпідставно працівники ДАІ в м.Тернополі на вул. Об'їзній біля «Автоскла» і запропонували йому продути «Драгер» , що Він зробив. Результат показав стан алкогольного сп'яніння. Він з цим не погодився, тому не підписав протокол освідчення. Після того його доставили в обласний наркодиспансер , де він проходив медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, там він продував алкотест два рази. Прилад показав 0,34 та 0,32 %. З результатами огляду він не погодився, оскільки вважає, що вони сфальсифіковані працівниками медичного закладу, де проводилось його освідчення. При цьому Він просив , щоб у нього взяли кров на аналізи , однак йому відмовили. Крім того , пояснив , що за хвилин 10 до зупинки Він вживав лікарські препарати на спирту , оскільки погано себе почував. Спочатку заявив , що 10 капель , а після пояснень лікаря в апеляційній інстанції , що вживав декілька ковпачків, які наливав з двох бутилочок. Препарати не розбавляв. Працівникам міліції після лікарні не говорив про те, що перед зупиненням його випив пива.

Не дивлячись на невизнання вини, його винність підтверджується наступними доказами.

Так, інспектор ДПС ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 27 листопада 2014 року в 22 год., він з ОСОБА_5 проводив патрулювання на вул. Об'їзній м.Тернополя. Ними було зупинено автомобіль «Форд» в зв'язку з тим , що його номера були брудні і невидні. Під час розмови з водієм в них появилась підозра що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Водію ОСОБА_1 було запропоновано продути газоаналізатор для визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 продув в трубку приладу на вулиці біля автомобіля. Результат тесту 0,45%. Освідчення ОСОБА_1 проходило в присутності двох свідків, які надали пояснення. Різницю в температурі може пояснити тим , що апарат знаходився в теплій машині , вони дали його продути на декілька секунд і він ще не встиг остити. ОСОБА_1 з напарником було доставлено в лікарню , оскільки Він не був згідний з висновком. Там в присутності спочатку одного , а потім другого лікаря та медсестри Він двічі продував трубку , при чому у значному проміжку часу. Зразу Він хотів здати кров на аналізу після прибуття, однак після огляду його лікарями та двійного тестування відмовився. Після цього лікарі дали їм висновок і вони поїхали з ним на штрафмайданчик. По дорозі ОСОБА_1 визнав , що випив пива , однак заявив , що думав , що тестер через такий проміжок часу не покаже. З приводу вживання лікарських препаратів після зупинки його автомобіля та в лікарні ОСОБА_1 нічого не говорив. Жодного тиску на лікарів вони не чинили.

Пояснення ОСОБА_3 про обставини скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з приводу складення протоколу, а також медсестра ОСОБА_9, лікар ОСОБА_10 з приводу огляду у лікарні. Факт перебування в стані алкогольного сп'яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, висновком медичного огляду №007742, чеком алкотестеру.

Твердження захисника про те, що суддя Гуменний П.П. незаконно змінив підсудність розгляду справи про адміністративне правопорушення є безпідставним з наступних мотивів.

Так, в апеляційній інстанції захисник не зміг навести жодної норми закону, яку порушив суд. Крім того, ОСОБА_1 сам просив змінити підсудність по місцю його проживання, про що свідчить його особистий запис в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 2), а також зава від його імені до міськрайсуду з цього приводу від 22 грудня 2014 року, складена, як ствердив ОСОБА_1 в апеляційній інстанції, тим же захисником ОСОБА_2.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.276 КУпАП справи даної категорії можуть розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Тому, суддя вправі, виходячи зі змісту наведеної статті, а також клопотання самого ОСОБА_1 був направити матеріали на розгляд Козівського районного суду по місцю проживання правопорушника.

Твердження захисника про те, що невідомо яким чином справа поступила в міськрайсуд спростовується супровідним листом від 15.12.2014 року за №1296 з відділу ДАІ та реєстрацією матеріалів в міськрайсуді за №69195 від 18.12.2014 року, а також листом слідчого СУ УМВС України в Тернопільській області від 12.03.2015 року.

Твердження захисту про підміну протоколу про адміністративне правопорушення спростовується поясненнями ОСОБА_1 в апеляційній інстанції, який визнав, що це саме той протокол, який відносно нього складався. При цьому, він пояснив, що поставив в кінці нього полоску чорнилами. Оглядом протоколу встановлено, що така полоска є в наявності в розділі протоколу - огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 під час огляду визнав, що саме він її поставив. Це підтвердили і працівники ДАІ ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Твердження захисника про те, що можливо дали трубку, яку працівники ДАІ вже давали продувати іншій особі, спростовується довідкою, виданою командиром роти ДПС ДАІ, згідно якої з 20 год. 27.11.2014 року по 8 год. 28.11.2014 року вказаним приладом проведено всього 1 огляд, а саме 27.11.2014 року 22.16 год. проба 0,45% протокол АП1 №825400. Крім цього, це спростували працівники ДАІ в апеляційній інстанції ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Твердження захисника про те, що працівники ДАІ підмінили висновок «Драгера», оскільки в ньому стоїть температура +13, а на дворі була мінусова температура, спростували працівники ДАІ, указані вище. При цьому, вони пояснили, що апарат знаходився в сумці в автомобілі, в якому було тепло, працював обігрів, і вони дали лише на невеликий проміжок часу його продути, так що він ще не застиг. Крім того, і ОСОБА_1 визнав, що в нього було виявлено після продуття алкоголь, з чим він не погодився, і тому поїхав на додаткову перевірку в лікарню.

З копії протоколу допиту під час проведення розслідування кримінального провадження по даному факту ОСОБА_8, оглянутого в апеляційній інстанції, слідує, що останній був свідком, як ОСОБА_1 продув алкотестер, який показав результат 0,45 промілле. Вказане ОСОБА_8 та другий свідок ОСОБА_7 підтвердили і у своєму поясненні, оглянутому в апеляційній інстанції.

Як пояснив ОСОБА_1 в апеляцій інстанції ОСОБА_7 та іншу особу зупинив автоінспектор для того, щоб вони були свідками продуття трубки.

Твердження захисника про те, що в чеку тестування відсутній номер 935, який був зазначений слідчим у протоколі при вилучені матеріалів спростовується оглядом самого чеку в апеляційній інстанції, в якому під третьою графою такий номер стоїть.

Згідно листа слідчого СУ УМВС України в Тернопільській області від 12.03.2015 року за №9/7-2879 слідує, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12014210000000276 в кабінеті адмінпрактика УДАІ УМВС України в Тернопільскій області в ході проведення огляду місця події було вилучено серед інших документів протокол про адміністративне правопорушення від 27.11.2014 року №825400, тестування на алкоголь №935 висновок на алкоголь відносно ОСОБА_1 та інші документи, які після огляду були повернуті в УДАІ УМВСУ, за винятком свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке повернуто ОСОБА_1.

Вказаним листом, а також вищенаведеними доказами спростовується твердження захисника про те, що невідомо, звідки взялися документи у суді, а також що результат тесту був підмінений.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 заявив про те, що Він перед зупинкою автомобіля почував себе погано, і тому випив по ковпачку ліків «Валер'янка» та «Корвалол» на спирту, і що це могло вплинути на результат.

Дані твердження є такими, що дані з метою уникнення від відповідальності. Так, на початку судового засідання ОСОБА_1 заявив, що Він вжив по 10 капель. Після дачі пояснень лікарем в апеляційній інстанції , який його оглядав та медсестрою, які вказали, що вказана кількість не може вплинути на результат ОСОБА_1 змінив свої твердження, заявивши, що Він випив по ковпачку ліків. Однак, опитаний лікар ОСОБА_10 спростував його твердження, заявивши, що жодного запаху ліків не було і крім того, ліки на спирту, згідно закону, вживати під час керування за рулем заборонено. Працівники ДАІ в апеляційній інстанції також заперечили наявність запаху ліків.

В той же час, відповідальність за ст.130 КУпАП наступає не тільки, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, але іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що не враховано, як захисником, так і самим правопорушником.

Твердження ОСОБА_1 про те, що Він не був у стані будь-якого сп'яніння, коли керував транспортним засобом спростовується алкотестом, згідно якого в нього було виявлено 0,45 промілле, висновком №007742 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно якого було встановлено, що ОСОБА_1 о 22год. 30 хв. перебував в стані алкогольного сп'яніння, який Він підписав, вказавши що ознайомлений з результатами, при цьому жодних зауважень не зробив та актом медичного огляду, згідно якого в медичному закладі було зроблено два тести, які показали 0,34 промілле, а згодом 0,32 промілле; це підтвердила і пальцево-носова проба; поясненнями лікаря ОСОБА_10, медсестри; свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8; працівників ДАІ наведених вище.

Згідно висновку службового розслідування за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 щодо правомірності дій окремих працівників ДПС роти ДПС ДАІ УМВС слідує, що факт неправомірних дій відносно ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження. Крім того, зазначається, що 28.11.2014 року ОСОБА_1 пропонував хабар інспектору адмінпрактики ОСОБА_11.

Відповідно до повідомлення заступника начальника слідчого відділу прокуратури Тернопільської області Житовецького А.В. від 12.03.2015р. за №17-367 слідує, що кримінальне провадження від 5.12.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України за заявою ОСОБА_1 про неправомірні, на його думку, дії працівників ДПС УМВС, які полягали в тому числі і в складенні протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, 12 березня 2015 року закрито на підставі 4.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Твердження захисту про те, що час складання протоколу і медичного огляду в лікувальному закладі невеликий, що і працівники міліції не могли так швидко доставити ОСОБА_1 на огляд перевірялось в апеляційній інстанції. Як пояснили лікар-нарколог ОСОБА_10 та медсестра час вони брали з годинника на стіні, тому могли бути незначні розбіжності з тим, який було зазначено згідно чеку алкотестера. Це підтвердили в апеляційній інстанції і працівники ДАІ, зазначені вище.

Твердження захисника та ОСОБА_1 про те, що останній хотів здати кров на аналізи спростував лікар-нарколог ОСОБА_10 в апеляційній інстанції, який пояснив, що при доставленні ОСОБА_1 приблизно біля 22год 30хв він поводив себе дивно, то хотів, а після проходження алкотестера, при чому двічі, вже не хотів здавати кров на аналізи. В зв'язку з цим була зроблена відмітка про відмову в акті. Крім того бралася пальцево-носова проба, яка також підтвердила стан алкогольного сп'яніння. Спочатку в нього було виявлено 0,34%, а згодом через 20 хвилин 0,32%. Вказані показання підтвердила медсестра ОСОБА_13 в апеляційній інстанції. При цьому обоє ствердили, що жодного тиску з боку працівників міліції на них не було. З висновком ОСОБА_1 погодився, підписавши його. Жодних заперечень при цьому він не мав.

Оглядом протоколу судового засідання від 3 лютого 2014 року встановлено , що ОСОБА_1 просив суд суворо його не карати, хоча узгоджував свою позицію з адвокатом ОСОБА_2 Крім того , при прийнятті рішення враховується позиція захисника , який одним із варіантів прийняття рішення просив направити справу на оформлення, хоча в той же час вважає невинним ОСОБА_1

Тому апеляція в цій частині не підлягає до задоволення.

Захистом в кінці розгляду справи про адміністративне правопорушення не ставилося питання про дослідження нових доказів, що не досліджувалися раніше з обґрунтуванням ненадання їх до місцевого суду або необгрунованим відхиленням їх місцевим судом. Тому підстав в апеляційної інстанції це робити немає.

Твердження захисту про необхідність направлення справи на дооформлення , виходячи з аналізу всіх доказів в сукупності не вбачаю.

Твердження захисту про те, що ОСОБА_1 пив ліки , які як встановлено з його показів були на спирту , з метою врятування свого життя, колегія вважає необґрунтованим , оскільки управляти в такому випадку транспортними засобами забороняється.

Таким чином , проаналізувавши всі докази в сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ( в редакції від 19.11.2013р.) - у керуванні транспортним засобом - автомобілем особою в стані алкогольного сп»яніння 27 листопада 2014 року о 22 год10 хв. в м.Тернополі по вул. Об»іздна .

У відповідності до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, підвідомчого суду. Оскільки пройшло більше трьох місяців з дня вчинення правопорушення на ОСОБА_1 не може бути накладено адміністративне стягнення, в зв'язку з чим його слід визнати винним та у відповідності до ст.ст. 284, 247 КУпАП закрити провадження у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 287, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В.

Апеляційну скаргу особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Козівського районного суду від 03 лютого 2015 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати. Винести нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції від 19.11.2013р.).

У відповідності до ст.ст. 284, 247 КУпАП закрити провадження у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.А. Подковський