Рішення № 43126653, 16.03.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/1194/2015

Номер справи 243/1967/15-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«16» березня 2015 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Хаустової Т.А.,

при секретарі - Нікіфоровій В.В.,

з участю:

- позивача - ОСОБА_3

- відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з 20 січня 2001 року по 10 грудня 2014 року вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2

Від шлюбу у них є неповнолітня дитина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої у Свідоцтві про народження записаний відповідач.

Дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні.

Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина добровільно не надає, хоча згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України зобов'язаний надавати.

Відповідач аліменти більше нікому не сплачує.

У зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду для примусового стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Словянська Донецької області, зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючий: АДРЕСА_2 на її користь на утримання дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу щомісячно до досягнення повноліття ОСОБА_1, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також, просить суд стягнути з ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 300 грн.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позовні вимоги та вказав, що дійсно з 20 січня 2001 року до 10 грудня 2014 року перебував з позивачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого він є. На теперішній час з позивачем та сином він разом не мешкає і тому згоден з тим, що повинен надавати матеріальну допомогу на утримання сина. Він за місцем своєї роботи написав заяву про утримання з нього аліментів у розмірі 25% від його заробітної плати.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи з 20 січня 2001 року по 10 грудня 2014 року ОСОБА_3 знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2

Шлюб було розірвано 10 грудня 2014 року (а.с.6-7).

Від шлюбу у сторін є неповнолітня дитина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої у Свідоцтві про народження записаний відповідач (а.с.5).

Згідно Довідки, виданої ОБСБ «Бакай» від 02 березня 2015 року дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні (а.с.4).

Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина добровільно не надає, тому позивачка бажає отримувати аліменти за рішенням суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частин 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до роз'яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього кодексу), або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно.

Згідно вимог ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки має постійне місце роботи, інших стягнень він не має, матеріальне становище дозволяє здійснювати виплати на утримання дитини.

Також з урахуванням вимог ч.2 ст. 182 СК України, необхідно зазначити, що розмір аліментів повинен бути не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред'явлення позову до суду, тобто з 03 березня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.

На підставі ч.1 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, тобто аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з 03 березня 2015 року.

У відповідності до п. 35 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»: «вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (частина друга ст. 88 ЦПК)».

Відповідно до ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (з відповідними змінами) з позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80-V111 мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2015 року складала 1 218 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

Відповідно до пункту 47 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»: «право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати наступне, розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено у пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 було надано правову допомогу. За надання правової допомоги було сплачено кошти в розмірі 300,00 грн. (а.с.3).

Так, Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-IY «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлений граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах та зазначено, що розмір компенсації витрат не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій та під час ознайомлення з матеріалами справи у суді.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також данні щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

З огляду на те, що позивачкою надано підтверджуючі документи щодо витрат на правову допомогу, вимоги в цій частині також підлягають задоволенню та підлягають стягненню витрати за надання правової допомоги в розмірі 300,00 грн. з відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.182-184, 191 Сімейного кодексу України, п. 10 ст. 5, п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», Постановою пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», п. 35 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, уродженця міста Словянськ Донецької області, українця, громадянина України, працюючого майстром Локомотивного депо станції Слов»янськ, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, інші дані суду невідомі, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІПН НОМЕР_2, уродженки міста Словянськ Донецької області, українки, громадянки України, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 березня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, уродженця міста Словянськ Донецької області, українця, громадянина України, працюючого майстром Локомотивного депо станції Слов»янськ, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, інші дані суду невідомі, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІПН НОМЕР_2, уродженки міста Словянськ Донецької області, українки, громадянки України, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, витрати на правову допомогу у розмірі 300 грн. (триста гривень).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, уродженця міста Словянськ Донецької області, українця, громадянина України, працюючого майстром Локомотивного депо станції Слов»янськ, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, інші дані суду невідомі, судовий збір (КДД 22030001) у розмірі 243 грн. 60 коп (двісті сорок три грн. 60 коп.) до державного бюджету коштів, отримувач коштів Слов'янське УК/Слов'янськ/ 22030001, код ЄДРПОУ 37803368, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код банка МФО 834016, рахунок 31210206700075, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Рішення може бути оскаржено в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Запорізької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення постановлено і підписано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий:

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Т.А.Хаустова