Вирок № 43125501, 06.02.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/369/15-к

№ 1-кп/415/141/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.15 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі головуючого судді Березіна А.Г.

за участю секретаря Болотової І.В.

прокурора Сохікяна С.Ш.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого неповнолітню дитину 2005 року народження, працюючого механіком у ФП «Агро-БІТ», не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.135 ч.3, 286 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

02.11.2014 року о 03.50 год. обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на автомобілі ВАЗ 212140, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, разом з пасажиром ОСОБА_5 під'їхав до торгівельних ларьків, розташованих навпроти магазину Берізка, за адресою м. Лисичанськ, вул. Свердлова 330, де зупинившись на проїжджій частині, висадив ОСОБА_5, з яким незадовго до цього розпивав спиртні напої.

ОСОБА_5 пішов у невідомому напрямку, та повернувшись через деякий час, через відкрите вікно дверцят водія автомобіля ВАЗ 212140, простягнув руку взявши за куртку ОСОБА_2, який сидів на місці водія.

ОСОБА_2, перебуваючи в автомобілі з увімкненим двигуном, відчувши, що ОСОБА_5 взяв його за куртку, неправильно оцінивши обстановку що склалася, в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які вказують, що перед початком руху водій повинен переконатися що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, знехтував вказаним пунктом правил та не впевнившись у безпеці початку руху, увімкнув передачу швидкості та різко поїхав з місця, в результаті чого ОСОБА_5 впав на проїжджу частину вдарившись головою об дорожнє покриття. Після цього ОСОБА_2 з місця події зник, залишивши без допомоги потерпілого ОСОБА_5, що знаходився у небезпечному для життя стані.

Через деякий час ОСОБА_3 повернувся на місце події та перевіривши, що ОСОБА_5, лежачи на проїжджій частині в тому місці де впав, дихає, вбачаючи що останній знаходиться в безпорадному стані, а саме будучи у стані алкогольного сп'яніння без свідомості лежить на проїжджій частині, усвідомлюючи, що своїми діями він поставив потерпілого у небезпечний для життя стан і він позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, проявивши байдужість, не викликав медичну допомогу, з місця події зник, залишивши без допомоги особу, яка знаходились у небезпечному для життя стані.

02.11.2014 року ОСОБА_5 був доставлений до відділення анестезіології та інтенсивної терапії Лисичанської міської лікарні ім. Титова де від отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 № 482 від 07.11.2014 року, встановлені наступні тілесні ушкодження: виявлена підшкірна гематома тім'яно-скроневої області голови праворуч, перелом склепіння черепа праворуч, крововилив під оболонки і в речовину головного мозку, що ускладнилося набряком, здавленням речовини головного мозку. Дані ушкодження утворилися від взаємодії з твердим предметом, з необмеженою контактуючою поверхнею, і за ознакою небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Дані ушкодження могли утворитися при падінні на площині з прискоренням. Смерть гр. ОСОБА_5 настала від важкої тупої травми голови з переломом кісток склепіння черепа, що ускладнилася крововиливом під оболонки і в речовину головного мозку. Смерть гр. ОСОБА_5 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з отриманими ушкодженнями. Тілесні ушкодження, отримані потерпілим, є небезпечними для життя. Не виключається можливість, що при отриманні своєчасної кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги, можна було уникнути летального результату.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 367/6 від 23.12.2014 року, при вказаних обставинах дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти ДТП діючи відповідно до вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме перед початком руху переконавшись, що це буде безпечним для інших учасників руху, та з технічної точки зору його дії знаходяться в причинному зв'язку з настанням вказаної події.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні злочинів визнав повністю, не заперечував їх скоєння за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаявся.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослдження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у скоєнні завідомого залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, що залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, якщо це спричинило смерть потерпілого, доведено та кваліфікує його дії за ст.135 ч.3 КК України.

Доведеною суд вважає і кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ст.286 ч.2 КК України, оскільки він скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочинів, а також дані про особу винного: за місцем роботи та мешкання характеризується позитивно, не судимий.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, визнання вини, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, наявність неповнолітньої дитини.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд вважає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 вперше скоїв злочини, один з яких є необережним, у повному обсязі відшкодував заподіяну шкоду, думку потерпілої, яка просила суд обвинуваченого суворо не карати, суд вважає, що його виправлення можливе із звільненням від відбування покарання з іспитом на підставі ст.75 КК України.

Крім того, суд вважає за необхідне позов прокурора задовольнити у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи ЦМЛ ім.Титова 133 грн. 09 коп. в рахунок відшкодування бюджетних коштів, витрачених на лікування ОСОБА_5

Також, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення автотехнічної експертизи в сумі 568 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.135 ч.3, 286 ч.2 КК України, і призначити йому покарання:

за ст.135 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ст.286 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попереднім - домашній арешт.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи ЦМЛ ім.Титова 133 (сто тридцять три) грн. 09 коп. в рахунок відшкодування бюджетних коштів, витрачених на лікування ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення автотехнічної експертизи в сумі 568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн. 80 коп.

Речовий доказ: диск - зберігати в матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: