КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/12723/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.
У Х В А Л А
Іменем України
11 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кобаля М.І.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
при секретарі: Пакіж О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Заготівельно-виробничого приватного підприємства «Регіон-2001» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Заготівельно-виробниче приватне підприємство «Регіон-2001» (далі - Позивач, ЗВПП «Регіон-2001») звернулось до суду із адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - Відповідач) у якому просило визнати незаконними та скасувати припис №С-3107/7 від 31.07.2014 року та постанову №З-1408/5-7/10-17/1408/09/01 від 14.08.2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовити в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.07.2014 відповідачем, за результатами позапланової перевірки проведеної на об'єкті будівництва «Реконструкція магазину будівельних матеріалів за адресою: вул. Радгоспна, 19, 21, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область» винесено припис про усунення порушень № С-3107/7, яким позивача зобов'язано усунути виявлені під час перевірки порушення вимог містобудівного законодавства України у строк до 31.05.2015.
14.08.2014 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за результатами розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності ЗВПП «Регіон-2001», винесено постанову про накладення штрафу № З-1408/5-7-10-17/1408/09/01, якою на позивача за порушення абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф в сумі 43 848 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень, оскільки на момент їх винесення позивач мав зареєстровану у встановленому законом порядку Декларацію про початок виконання будівельних робіт.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 09.07.2014 позивач направив лист до відповідача з пакетом документів для підпису та реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт по об'єкту «Реконструкція магазину будівельних матеріалів за адресою: вул. Радгоспна, 19, 21, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область».
16.07.2014 відповідач повернув вищевказаний пакет документів з Декларацією із зазначенням помилок в заповненні Декларації, а саме: неповно вказана інформація щодо затвердження проекту замовником.
23.07.2014 позивач направив на адресу відповідача нову Декларацію (з додатками) про початок виконання будівельних робіт по об'єкту «Реконструкція магазину будівельних матеріалів за адресою: вул. Радгоспна, 19, 21, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область».
Як свідчить акт перевірки, 29.07.2014 посадовою особою відповідача - головним державним інспектором інспекційного відділу №1 інспекційного управління №2 Сапоном М.М., на підставі повернутої на доопрацювання Декларації від 09.07.2014, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва «Реконструкція магазину будівельних матеріалів за адресою: вул. Радгоспна, 19, 21, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область».
31.07.2014 після перевірки повторно наданих документів, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області підписав та зареєстрував подану ЗВПП «Регіон-2001» нову Декларацію про початок виконання будівельних робіт за № КС 082142120399 (а.с.13-16).
14.08.2014 відповідач виніс оскаржувану Постанову № 3-1408/5-7/10-17/1408/09/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності якою, як вже зазначалось, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність заворушення у сфері містобудівної діяльності».
Таким чином, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проігнорував факт реєстрації ЗВПП «Регіон-2001» Декларації про початок виконання будівельних робіт, що в свою чергу суперечить нормам чинного законодавства.
Крім того, в абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено накладення штрафу за виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних в декларації на об'єктах будівництва ІІІ категорії складності.
Таким чином, відповідачем невірно кваліфікована суть виявленого правопорушення, адже станом на дату винесення оскаржуваної постанови позивачем в органі архітектурного контролю була зареєстрована Декларація на об'єкт будівництва ІІ категорії складності.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що вищезазначена обставина є підставою для визнання протиправною і скасування постанови від 14.08.2014 № З-1408/5-7/10-17/1408/09/01.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовими положеннями ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, в даному випадку відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття оскаржуваних рішень.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що припис №С-3107/7 від 31.07.2014 року та постанова №З-1408/5-7/10-17/1408/09/01 від 14.08.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки на момент їх винесення позивач мав зареєстровану у встановленому законом порядку Декларацію про початок виконання будівельних робіт.
Водночас, колегія суддів апеляційної інтанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя М.І. Кобаль
судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
.
Головуючий суддя Кобаль М.І.
Судді: Епель О.В.
Губська О.А.
Судове рішення № 43118519, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/12723/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: