Ухвала суду № 43118511, 11.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 709/2259/14 Головуючий у 1-й інстанції: Цибра Н.В., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

11 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Пакіж О.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про стягнення середнього заробітку за липень 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - Відповідач) у якому просила стягнути з відповідача середній заробіток за липень 2014 року в розмірі 2 689, 63 грн. та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2014 року зазначений адміністративний позов - задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників відповідача, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 31 травня 2013 року по справі № 709/891/13-а, ОСОБА_2 поновлено на посаді секретаря Лящівської сільської ради та секретаря виконавчого комітету Лящівської сільської ради.

Постанова допущена до негайного виконання з 31 травня 2013 року у частині поновлення на посаді.

За результатами апеляційного перегляду, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року постанова Чорнобаївського районного суду від 31 травня 2013 року - залишена без змін.

05 червня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Яжук С.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2-а/709/25/13, виданого 31 травня 2013 року, про поновлення ОСОБА_2 на посаді секретаря Лящівської сільської ради з 01 березня 2013 року.

Згідно з постановою від 02 вересня 2013 року, прийнятою старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Тимошенко А.Г., виконавче провадження № 38356607 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а/709/25/13, виданого 31 травня 2013 року, про поновлення ОСОБА_2 на посаді секретаря Лящівської сільської ради з 01 березня 2013 року, закінчено у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду без участі боржника.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді секретаря Лящівської сільської ради.

Згідно з довідкою № 398 від 10 травня 2012 року, яка міститься в матеріалах справи (а.с.14), заробітна плата ОСОБА_2 за 2 останні повні місяці роботи складала: січень 2012 року - 2 680, 20 грн., лютий 2012 року - 2 699, 06 грн.

Відповідно до ст. 235 Кодекс законів про працю України (далі по тексту - КЗпП) - у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно до ст. 236 КЗпП України - у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» - рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом.

Згідно із п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» - стосовно до правил ст. 24 КЗпП України рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 24 КЗпП України - укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що належними та допустимими доказами у справі доведено протиправність дій відповідача щодо затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, з урахуванням постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 31.05.2013 року у справі № 709/891/13-а та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалою від 26.09.2014 року погодилася з рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 31.05.2013 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року, якими позов ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано рішення Лящівської сільської ради від 01 березня 2013 року № 25-10/VI, № 25-17/ VI, № 25-16/ VI, поновлено ОСОБА_2 на посаді секретаря Лящівської сільської ради з 01 березня 2013 року та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8 158, 15 грн. та 500, 00 грн. моральної шкоди.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку є обґрунтованими та задоволені правомірно.

Апелянт посилався на те, що невиплата заробітної плати відноситься до майнової шкоди, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 21 КАС України - вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби, а тому вимоги про стягнення заробітної плати є похідними від вимог про поновлення порушеного права на працю, що пов'язане з проходженням публічної служби.

Дана позиція кореспондується з ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/35313/14 від 09.12.2014 року якою встановлено, що відновлення права на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу має похідний характер від поновлення порушеного права позивача на працю, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.