Ухвала суду № 43118513, 16.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"16" березня 2015 р. Справа №910/28619/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Самсіна Р.І.

Скрипки І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року

у справі № 910/28619/14 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Петрик Андрія Михайловича

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

про зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Петрик Андрій Михайлович звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про зобов'язання перерахувати кошти з рахунку № 26007030000654 на рахунки згідно платіжних доручень № 48 від 08.05.2014 року про перерахування 100000,00 грн. на рахунок № 26207700089135 в Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", МФО 380236; № 49 від 08.05.2014 року про перерахування 200000,00 грн. на рахунок № 26207700089135 в Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", № 51 від 13.10.2014 року про перерахування 300000,00 грн. на рахунок № 26207700089135 в Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"; № 52 від 14.05.2014 року про перерахування 400000,00 грн. на рахунок № 26207700089135 в Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"; № 67 від 18.09.2014 року про перерахування 150000,00 грн. на рахунок № 26005033587301 в Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"; № 68 від 02.10.2014 року про перерахування 170000,00 грн. на рахунок № 26005033587301 в Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк".

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року у справі № 910/28619/14 (суддя Морозов С.М.) позовні вимоги задоволені повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, дану апеляційну скаргу передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Гончарову С.А.

На підставі ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 року, сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі Гончаров С.А.(головуючий),Самсін Р.І.,Скрипка І.М.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Апеляційний суд, розглянувши матеріали апеляційної скарги, встановив наступне.

Виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення, прийнятого 03.02.2015 року, підписано 06.02.2015 року. Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на вказане рішення, відповідно до вимог ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, є 16.02.2015 року.

Апеляційна скарга, згідно штампу органу поштового зв'язку (Укрпошти) на конверті, відправлена до Господарського суду міста Києва лише 27.02.2015 року, тобто, з пропуском строку на подання апеляційної скарги.

Одночасно з поданням апеляційної скарги апелянт звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на оскарження рішення.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вмотивовано тим, що тимчасовою адміністрацією банку завершується інвентаризація майна, рахунків та справ банку, що і стало причинами пропущення встановленого законом строку подання апеляційної скарги на рішення.

Розглянувши дане клопотання, апеляційний суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як зазначалось, останнім днем строку апеляційного оскарження рішення було 16.02.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що представник апелянта був присутній у судовому засіданні і оскаржуване рішення було отримано нарочно 12.02.2015 року, тобто за 4 календарних дні до закінчення строку на апеляційне оскарження.

Отже, у даному випадку можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Натомість, клопотання скаржника не містить обґрунтувань та посилань, які б свідчили про наявність обставин, які б перешкоджали вчасному поданню апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк".

Обставини стосовно того, що тимчасовою адміністрацією банку завершується інвентаризація майна, рахунків та справ банку не можуть бути визнані за поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року у справі № 910/28619/14.

Скаржником не надано доказів того, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку не вбачається.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно положень ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона наділена правом апеляційного оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації встановленого законом права на судовий захист. Однак, наявність права на апеляційне оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, поданої з порушенням порядку, встановленого процесуальним законом, адже, за змістом однієї із основоположних засад судочинства - принципу законності, суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен неухильно додержуватись норм процесуального права. Так, приписами ст. 6 Конституції України встановлено, що органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених межах Конституції України і відповідно до законів України.

Також, судова колегія зазначає, що основними засадами судочинства згідно ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права. Та, як вже зазначалось, відповідно до матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається порушення вимог ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, а саме апеляційна скарга подана на рішення місцевого господарського суду з пропуском строку.

З урахуванням викладеного, клопотання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає відхиленню.

Згідно п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відхилення судом клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, апеляційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 86, п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення - відхилити.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року у справі № 910/28619/14 повернути скаржнику.

3. Матеріали справи № 910/28619/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Р.І. Самсін

І.М. Скрипка