Ухвала суду № 43117650, 10.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 р. Справа № 814/2885/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ВК „Віра"Кузнєцов О.І. (довіренсть)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року по справі за позовом виробничого кооперативу „Віра" до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2014р. № 0003391500, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2014р. № 0003391500.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо проведення невиїзної документальної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість з питання дотримання вимог повноти нарахування податку на додану вартість виробничого кооперативу „Віра", результати якої були оформлені актом від 12.05.2014 року № 248/15-23088380. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0003391500 від 28.05.2014 року.

Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу від 12.05.2014 р. №204 12 травня 2014 року Жовтневою ОДПІ, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, було проведено невиїзну документальну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість КП «Віра» з питань дотримання вимог повноти нарахування ПДВ за період з 01.11.2013 р. по 30.11.2013 р., результати якої оформила актом від 12.05.2014 р. №248/15-23088380 (далі - Акт, а. с. 12-13).

Як вказано в Акті, Кооператив порушив пункт 184.7 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело зокрема до заниження суми податку на додану вартість за листопад 2013 року на суму 712580 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 28.05.2014 № 0003391500 (далі - Рішення, арк. с. 14), яким Жовтнева ОДПІ встановлено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 1068870,00 грн. (в тому числі 712580,00 грн. - за основним платежем, 356290,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит Контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з абзацами 1 і 2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та їх документального підтвердження. Такий запит повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Як встановлено судом, позивачу всупереч вимогам вищезазначених норм ПК України фахівцями Жовтневої ОДПІ перед проведенням перевірки не було надано жодних запитів щодо надання до перевірки пояснень з їх документальним підтвердженням з питань дотримання вимог повноти нарахування податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності законних підстав для перевірки позивача.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

ОДПІ не надала суду доказів виконання умов, встановлених пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням та сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В акті перевірки вказано, що під час перевірки відповідач використав: фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2012р. від 11.02.2013р. № 9087234073.

Враховуючи те, що ОДПІ не досліджувала ані регістри податкового та бухгалтерського обліку, ані первинні документи, суд вважає, що документальну перевірку позивача відповідач не провів.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу було донараховано до сплати 356 290,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказані штрафні санкції були застосовані до позивача на підставі приписів п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Так, відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Проаналізувавши та співставивши суму основного платежу та розмір донарахованих штрафних санкцій, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відношенні до Позивача було застосовано штрафну санкцію у розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання, тобто розмір штрафних санкцій, який застосовується при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку.

Проте, відповідачем не було надано доказів повторності порушення позивачем вимог податкового законодавства. Відсутність таких доказів простежується і в самому акті перевірки, де взагалі відсутнє будь-яке посилання на правові підстави застосування до позивача відповідної штрафної (фінансової) санкції.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що ним було застосовано штрафну санкцію в розмірі 25%, на підставі акту Жовтневої ОДПІ від 28.05.2013 року № 415 в податковому повідомленні-рішенні від 18.06.2013 № 0000232200. Разом з тим, що це за акт та податкове повідомлення-рішення та звідки застосовано штрафну санкцію в розмірі 25% з матеріалів справи не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги виробничого кооперативу „Віра" про визнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2014р. № 0003391500 належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року по справі № 814/2885/14, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 11 березня 2015 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук