Ухвала суду № 43117638, 10.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 р. Справа № 815/6640/14

Категорія: 10.4.1 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року по справі за позовом Савранського районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 6860,61 грн., -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 6860,61 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року адміністративний позов було частково задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Савранського районного центру зайнятості суму 6860,61 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 перебував на обліку у Савранському районному центру зайнятості з 24.01.2014 року по 30.06.2014 року.

Згідно положень п. 2 ч.1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 року № 5067 - VI «Про зайнятість населення», безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Кореспондуючу норму містить п. 6.14 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 р. «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» - якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Як вибачається з матеріалів справи, в період перебування на обліку у центрі зайнятості в якості безробітного, відповідач ОСОБА_4 перебував на навчанні з 01.09.2013 року по 01.02.2014 року в Державному навчальному закладі „Савранське професійно-технічне аграрне училище", відповідно до листа № 214 від 16.09.2014 року, у зв'язку з чим відносився до категорії зайнятого населення.

Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року - сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Савранським РЦЗ, відповідно до наказу від 31.10.2014 року № НТ141031 прийнято рішення про повернення ОСОБА_4 незаконно отриманих коштів за період з 31.01.2014 року по 30.06.2014 року у сумі 6860,61 грн.

Відповідачу було направлено лист від 16.10.2014 року № 785 про повернення незаконно отриманих коштів, виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_4 за період з 31.01.2014 року по 30.06.2014 року, в сумі 6860 грн. 61 коп.

Як вибачається з матеріалів справи, відповідач в добровільному порядку кошти повернути не погодився, рішення Саранського районного центру зайнятості від 31.10.2014 року не оскаржував.

Посилання апелянта на те, що на момент нарахування виплати допомоги по безробіттю, був відрахований з навчального закладу, згідно особисто поданої заяви про припинення навчання від 24.01.2014 року не підтверджуються, а ні матеріалами справи, а ні доказами наданими до апеляційної скарги.

Згідно ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим позовні вимоги щодо перерахунку на розрахунковий бюджетний рахунок суми боргу на думку суду задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не було доведено необхідності у визначенні способу та порядку виконання даного рішення шляхом перерахунку заборгованості на розрахунковий рахунок.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Савранського районного центру зайнятості про стягнення заборгованості у розмірі 6860,61 грн. належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року по справі № 815/6640/14, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук