Ухвала суду № 43116866, 16.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 р. Справа № 876/10627/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 3500,00 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А:

30.04.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог просить стягнути заборгованість в сумі 3500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем у звязку порушенням Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» допущено заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року адміністративний позов задоволено. Зобовязано стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 3500 (три тисячі пятсот) грн. 00 коп.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою стягнути з фізичної осоьи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 3000,00 грн.

В апеляційній скарзі покликається на те, що 10.07.2013 р. відповідачем було сплачено в користь позивача ще 500 грн., тому розмір заборгованості становить не 3500 грн., а 3000,00 грн..

У ході апеляційного розгляду представник позивача ОСОБА_1 надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 26.11.2012 року взята на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області за реєстраційним номером НОМЕР_1, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску № 867 від 16.04.2013 року (а.с.6).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування.

Як випливає із ч. 1 ст. 4 згаданого Закону платниками єдиного внеску є: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 3 статті 9 вказаного Закону визначено, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

З огляду на вищевикладену правову норму, на платника єдиного внеску, яким є позивач, покладено обовязок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч.6 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» нарахування єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється платниками, зазначеними у п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Колегією суддів встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач в порушення частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» не сплатив суму єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування, які ним самостійно нараховані у поданих до Управління ПФУ в Жидачівському районі Львівської області розрахунках сум єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування в розмірі 3500,00 грн. за відповідний базовий період.

Відповідно до пп.2 п.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

З врахуванням часткової сплати, заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування складає 3500, 00 грн., яка на момент винесення судового рішення не сплачена.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до ПФУ в Жидачівському районі Львівської області в розмірі 3500,00 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року у справі №2а-813/3479/13-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М. Ліщинський

Судді О.І. Довга

ОСОБА_3