Постанова № 43116862, 04.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року Справа № 876/935/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Ільчишин Н.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року в адміністративній справі № 809/3289/13-a за позовом державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - ДПІ у м.Івано-Франківську) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила стягнути з приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» (надалі - ПрАТ «Зелене господарство») 246320,30 грн податкового боргу, з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство, та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують ПрАТ «Зелене господарство», та за рахунок готівки в дохід бюджету податковий борг в сумі 112739 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, її оскаржила ДПІ у м.Івано-Франківську, яка вважає, що дане рішення є незаконним та необґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тими ж аргументами, що й вимоги позовної заяви. Крім того, зазначено, що постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року у справі № 2а-3203/12/0970 оскаржена в апеляційному порядку. Дане рішення стосується податкового боргу за 2007 - 2009 роки, тоді як предметом спору в справі, що розглядається, є податковий борг за 2012 - 2013 роки.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, ПрАТ «Зелене господарство» зареєстроване 28.08.1998 р. державним реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради як юридична особа та 04.11.1998 р. взяте на облік в ДПІ у м.Івано-Франківську як платник податків і зборів.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень статті 41 ПК України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.

Судом встановлено, що відповідач подав до ДПІ у м.Івано-Франківську декларації з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за квітень, липень, серпень та грудень 2012 року і січень 2013 року, чим задекларував свої податкові зобов'язання із ПДВ в сумі 169739 грн (а.с.4 - 13,15 - 16).

Також, у картці особового рахунку відповідача обліковується пеня за період з 18.04.2012 р. по 07.06.2013 р. в сумі 76581,30 грн.

Загальна сума заборгованості становить 246320,30 грн і є узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно вимог підпунктів 59.1, 59.3 та 59.4 статті 59 ПК України (що також відповідає положенням пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як видно із матеріалів справи, ДПІ у м.Івано-Франківську надсилала відповідачу податкові вимоги: форми «Ю1» від 02.09.2004 р. за № 1/1915/29343/10-24-1-205 на суму податкового боргу 15713,58 грн та форми «Ю2» від 08.10.2004 р. за № 2/2140/34457/10/24-1-205 на суму податкового боргу 6512,33 грн; податкові вимоги отримано відповідачем.

Податковий борг, згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 р. у справі № 2а-321/10/0970, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 р., позов ДПІ у м.Івано-Франківську до ВАТ «Зелене господарство» (правонаступником якого є позивач) про стягнення заборгованості в сумі 482297,66 грн задоволено частково і стягнуто лише 201818,35 грн податкового боргу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Крім того, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 р. у справі № 2а-3203/12/0970 зобов'язано ДПІ у м.Івано-Франківську внести зміни до картки особового рахунку платника податків ПрАТ «Зелене господарство» шляхом виключення з неї сум податкового боргу з ПДВ - 280479,31 грн, тобто сум, у стягненні яких відмовлено судовим рішенням від 01.07.2010 р. (справа № 2а-321/10/0970).

Представником відповідача були надані до суду копії платіжних доручень: № 242 від 07.11.2012 р., № 102 та 160 від 22.06.2012 р., № 133 від 27.07.2012 р., № 70 від 26.02.2013 р., згідно із якими ПрАТ «Зелене господарство» сплатило до бюджету ПДВ на загальну суму 57000 грн за квітень та серпень 2012 року і січень 2013 року.

Ці кошти зараховані позивачем на погашення податкового боргу відповідача з ПДВ у порядку черговості його виникнення.

Такі дії ДПІ у м.Івано-Франківську суд вважав неправомірними, оскільки сплачені кошти в сумі 57000 грн зараховані позивачем у погашення податкової заборгованості з ПДВ, у стягненні якої судовим рішення відмовлено та зобов'язано виключити її з картки особового рахунку платника податків.

З огляду на неправильне зарахування коштів в сумі 57000 грн на погашення податкового боргу з ПДВ, суд вважав, що з урахуванням цього податковим органом було невірно нараховано позивачу пеню за спірний період на суму 76581,30 грн, тому відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення цих сум.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Як видно із матеріалів справи, постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 р. у справі № 2а-3203/12/0970, якою зобов'язано ДПІ у м.Івано-Франківську внести зміни до картки особового рахунку платника податків ПрАТ «Зелене господарство» шляхом виключення з неї сум податкового боргу з ПДВ - 280479,31 грн, не набрала законної сили, оскільки оскаржена ДПІ у м.Івано-Франківську до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Отже, врахування при розгляді цієї справи судового рішення, яке не набрало законної сили, є передчасним.

Оскільки наявність у відповідача податкового боргу в сумі 246320,30 грн підтверджена зазначеними вище доказами, а докази сплати податкового боргу у справі відсутні, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про підставність позовних вимог ДПІ у м.Івано-Франківську та їх задоволення у повному обсязі.

Статтею 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права й невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанову суду необхідно скасувати з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198 ч.1 п.3, 202 п.4, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року в адміністративній справі № 809/3289/13-a скасувати.

Позов державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Зелене господарство» (м.Івано-Франківськ, вул.Євгена Коновальця, будинок 411 А, код ЄДПОУ 05479378) до Державного бюджету України податковий борг в сумі 246320 (двісті сорок шість тисяч триста двадцять) грн 30 коп., із розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане товариство, та за рахунок готівки, що належить даному товариству.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.В.Ільчишин