Ухвала суду № 43116234, 12.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 р.Справа № 816/4134/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект" на Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2014р. по справі № 816/4134/14

за позовом Виробничо-сервісне підприємство "Полтава-Автокомплект"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне пидприємство "Гірмашсервіс"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Виробничо-сервісне підприємство "Полтава-Автокомплект" (далі - ВСП "Полтава-Автокомплект"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2014 року № 00000621500/38, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 245 811 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2014р. по справі № 816/4134/14 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив, що податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2014 року № 00000621500/38, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 245 811 грн. він оскаржує в частині зменшення суми на 1243885 грн., оскільки визнає суму ПДВ, що є непідтвердженим податковою накладною в розмірі 1926 грн.

Представник третьої особи апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ВСП "Полтава-Автокомплект" зареєстрований юридичною особою, перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Позивач є платником податку на додану вартість з 06 жовтня 1997 року, що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №200119483 (серія НБ №568222) (т.1, а.с. 5).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

ВСП "Полтава-Автокомплект" 20 травня 2014 року до Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року разом з додатком 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" (а.с. 36, 37, 40, т.1).

У рядку 23 податкової декларації з ПДВ та рядку 3 розрахунку позивачем заявлено до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів суму податку в розмірі 1 256 533 грн. (а.с. 37, 40, т.1).

У період з 27.08.2014 р. по 02.09.2014 р. Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ВСП "Полтава-Автокомплект" сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджету у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів декларації за квітень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом від 09 вересня 2014 року №2179/16-02-15-00124833615 (а.с. 8-24, т.1).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: пунктів 200.4, 200.17 статті 200, пункту 201.4 статті 201, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим визначено необхідність зменшення платнику суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2 декларації) за квітень 2014 року на 1 245 811 грн.

Позивачем 25.09.2014 на адресу Кременчуцької ОДПІ надіслано заперечення на Акт перевірки.

Згідно відповіді на заперечення Кременчуцької ОДПІ від 03.10.2014, вказано на правомірність висновків податкового інспектора щодо встановлених порушень (а.с. 29-30, т.1).

На підставі висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 03.10.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00000621500/38, яким позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2014 року в розмірі 1 245 811 грн. (а.с. 7 т.1).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугував висновок контролюючого органу про те, що ВСП "Полтава-Автокомплект" до податкових зобов'язань за квітень 2014 року не включено суму ПДВ в розмірі 1926 грн. 20 коп. за податковою накладною від 18 квітня 2014 року №6, що виписана ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс". Крім того, до розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року позивач, окрім іншого, відніс суму ПДВ в розмірі 1 246 885 грн. за результатами відображення у податковому обліку господарських операцій з придбання основних засобів у ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс". Станом на 30 квітня 2014 року за особовим рахунком ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" рахується заборгованість зі сплати ПДВ в розмірі 2 164 488 грн 69 коп., що свідчить про ненадходження ПДВ до Державного бюджету України.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

За приписами пунктів 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, відповідно до приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вищезазначене свідчить про те, що право на формування податкового кредиту з ПДВ та, відповідно, бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

Колегія суддів враховує, що за приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами статті 4 вказаного Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, надаючи юридичну оцінку господарським операціям, за результатами вчинення яких платником податків сформовано спірні дані податкового обліку, суд виходить з суті таких операцій, а не з їх форми.

Так, з матеріалів справи слідує, що між позивачем та третьою особою 01 лютого 2014 року укладено договір купівлі-продажу №ГМС-8 (а.с. 49-51, т. 1).

За умовами вказаного договору ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" (продавець) зобов'язувалось передати покупцю (ВСП "Полтава-Автокомплект") за плату товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними у рахунках та/або накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

Крім того, між позивачем та третьою особою 26 березня 2014 року укладено договори купівлі-продажу №№326/1, 326/2 (а.с. 5-10, т. 1).

За умовами вказаних договорів ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" (продавець) зобов'язується передати покупцю (ВСП "Полтава-Автокомплект") за плату автотранспортні засоби.

На підтвердження виконання сторонами договірних зобов'язань до матеріалів справи надано копії податкових накладних, рахунків, видаткових накладних, актів приймання-передачі майна (т. І, а.с. 73-233; т. ІІ, в.с. 7, 10-19).

Також позивач пояснив, що придбані у ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" товари оприбутковано ВСП "Полтава-Автокомплект", та вони використовуються підприємством в межах ведення господарської діяльності, зокрема, надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів за договорами, укладеними з ВАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Єристівський ГЗК".

Оцінюючи залучені до матеріалів справи копії первинних документів бухгалтерського обліку, колегія суддів виходить з наступного.

Щодо доводів контролюючого органу про те, що ВСП "Полтава-Автокомплект" та ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" є пов'язаними особами.

Так, підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

При визнанні осіб пов'язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або спільно з пов'язаними особами, що визнаються такими відповідно до цього підпункту.

Матеріалами справи підтверджено, що засновником та єдиним учасником ВСП "Полтава-Автокомплект" є ОСОБА_2 (а.с. 6, т.1).

Водночас, даний громадянин до 28 квітня 2014 року був співвласником ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" з часткою у статутному капіталі - 70%.

Вказана обставина була визнана ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, який також пояснив, що метою реалізації основних засобів від ТОВ «ВСП «Гірмашсервіс» позивачу було погашення заборгованості, яка виникла в 2013 році у третьої особи перед ВСП "Полтава-Автокомплект", тобто розрахунки здійснені третьою особою за поставлене позивачем обладнання у 2013 році проведено шляхом передачі основних засобів. Крім того, представник позивача пояснив, що ПДВ третьою особою до бюджету не сплачено, оскільки у ТОВ «ВСП «Гірмашсервіс» обліковується переплата по авансових внесках по податку на прибуток за 2013 рік в розмірі 3589245 грн., яку підприємство має намір використати на погашення ПДВ.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що залучені до матеріалів справи копії договорів купівлі-продажу від імені ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" з ВСП "Полтава-Автокомплект" підписано ОСОБА_3, який з 28 квітня 2014 року став засновником та керівником ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" (а.с. 218, т. 3).

Водночас даний громадянин займає посаду заступника директора з виробництва ВСП "Полтава-Автокомплект", що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями актів приймання виконаних робіт з ремонту та приймально-здавальних актів (а.с. 168-225, т.2; а.с. 1-161, т.3).

З матеріалів справи також слідує, що засновником ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" 30 квітня 2014 року прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи (а.с. 218, т.3).

Рішення про ліквідацію ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" прийнято у зв'язку з тим, що за результатами діяльності з 1 квартал 2014 року підприємство понесло збитки, що підтверджено пояснення представника третьої особи в суді апеляційної інстанції.

Так, на момент прийняття такого рішення за особовим рахунком ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" обліковувалась заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 2 164 488 грн. 70 коп. (а.с. 248-250, т.1).

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні господарські операції сторін стосувались реалізації ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" наявного майна, основних засобів та необоротних активів.

Після укладення таких договорів третьою особою відчужено наявне майно шляхом його продажу ВСП "Полтава-Автокомплект" в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Окрім того, встановлені в ході судового розгляду даної справи обставини свідчать про те, що в результаті вчинення спірних господарських операцій ВСП "Полтава-Автокомплект" зайняло місце ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" на ринку надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, що реалізуються ВАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ "Єристівський ГЗК".

Оскільки в силу положень Податкового кодексу України звернення стягнення на майно платника податків є одним із способів погашення податкового боргу такого платника, наведені вище фактичні обставини є підставою для висновку про те, що спірні господарські операції з купівлі-продажу майна спрямовані на ухилення ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" від сплати податків.

Окрім того, судом встановлено, що ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" у квітні 2014 року на підставі податкової накладної від 18 квітня 2014 року №6, виписаної ВСП "Полтава-Автокомплект", віднесено до податкового кредиту суму ПДВ загалом в розмірі 2671 грн. 27 коп.

Разом з тим, ВСП "Полтава-Автокомплект" до податкових зобов'язань за квітень 2014 року віднесено суму ПДВ в розмірі 745 грн. 07 коп. (а.с. 40, т.1), внаслідок чого виникло заниження в розмірі 1926 грн 20 коп.

Позивач відносно даного порушення в судовому засіданні апеляційного суду зазначив що в цій частині рішення ним не оскаржується.

Вищенаведене в своїй сукупності дає підстави стверджувати про правомірність висновку Кременчуцької ОДПІ щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року в розмірі 1 245 811 грн.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з цим, як визначено частиною першою вказаної статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 09 вересня 2014 року №2179/16-02-15-00124833615, а відтак - правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 03 жовтня 2014 року №00000621500/38. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, що свідчили б про порушення відповідачем норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2014р. по справі № 816/4134/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 17.03.2015 р.