Ухвала суду № 43116229, 05.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18717/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Трейдінг Україна» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (правонаступником якого, згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2014 року, є ТОВ «АДМ Трейдінг Україна») звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (правонаступником якого є Міжрегіональне ГУ ДФС України - Центральний офіс з обслуговування великих платників) від 18 листопада 2013 року № 0000554050.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач неправомірно сформував витрати по правовідносинах з ТОВ «Дельфа-М», ТОВ «К.С.Д.-Київ», ПП «Ірел», ФОП ОСОБА_3 та ПП «ДЖМ».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача під час судового засідання заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міжрегіонального ГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Міжрегіональним ГУ Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Дельфа-М», ТОВ «К.С.Д.-Київ», ПП «Ірел», ФОП ОСОБА_3 та ПП «ДЖМ» за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року, про що складено акт від 01 листопада 2013 року № 1318/40-50/20027445.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року № 000554050, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2365553 грн. 50 коп., з яких 1606234 грн. 00 коп. - за основним платежем та 759319 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив фактичне здійснення господарських операцій із ТОВ «Дельфа-М», ТОВ «К.С.Д.-Київ», ПП «Ірел», ФОП ОСОБА_3 та ПП «ДЖМ».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З акту перевірки від 01 листопада 2013 року № 1318/40-50/20027445 вбачається, що висновок відповідача про заниження ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» податкових зобов'язань з податку на прибуток по правовідносинах з ТОВ «Дельфа-М», ТОВ «К.С.Д.-Київ», ПП «Ірел», ФОП ОСОБА_3 та ПП «ДЖМ» ґрунтується на актах перевірки та актах про неможливість проведення зустрічної звірки, складених у відношенні зазначених контрагентів.

Згідно висновків таких актів у вказаних суб'єктів господарювання відсутні майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення операцій купівлі-продажу.

На думку колегії суддів самі по собі відомості, викладені у зазначених актах, не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та зазначеними контрагентами.

Крім того, у акті перевірки від 01 листопада 2013 року № 1318/40-50/20027445 описані документи первинного бухгалтерського обліку, які були надані до перевірки та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Зауважень до форми, змісту та повноти зазначених документів акт перевірки не містить.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час перебування ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» у господарських відносинах з ТОВ «Дельфа-М» та ТОВ «К.С.Д.-Київ», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, норми якого підлягають застосуванню до правовідносин позивача з ПП «Ірел», ФОП ОСОБА_3 та ПП «ДЖМ», до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на віднесення витрат до складу валових витрат (витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток) є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку валових витрат (витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток) підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

На підтвердження фактичного виконання ТОВ «Дельфа-М», ТОВ «К.С.Д.-Київ», ПП «Ірел», ФОП ОСОБА_3 та ПП «ДЖМ» своїх зобов'язань перед ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)», позивач надав документи первинного бухгалтерського обліку, які у повному обсязі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій.

Щодо правовідносин позивача із ТОВ «Дельфа-М».

1. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ТОВ «Дельфа-М» був укладений договір № 500/1-56805 від 21 жовтня 2010 року про поставку насіння соняшнику врожаю 2010 року у кількості 140 тони +/- 5 %. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ТОВ «Дельфа-М» зобов'язувалося поставити товар до ВАТ «Явкинський елеватор». Сторони також домовилися, що поставка товару підтверджується складською квитанцією на зерно та карткою аналізу зерна, що складаються елеватором.

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару позивач надав суду копії видаткової накладної на 142,950 тон соняшнику, акту прийому передачі зерна, складської квитанції на зерно № 1460, карточки аналізу зерна № 168, витягу з реєстру складських документів на зерно, податкову накладну та виписку із рахунку у банку.

Вказані документи містять відомості про вид товару, його кількість та дату поставки, які узгоджуються між собою.

Із складської квитанції на зерно № 1460 вбачається, що соняшник, який був предметом поставки за договором № 500/1-56805 від 21 жовтня 2010 року, перебував на зберіганні у ВАТ «Явкинський елеватор», а переоформлення права власності на зерно із ТОВ «Дельфа-М» на позивача було здійснено шляхом видачі складської квитанції про переоформлення товару.

На підтвердження свого права щодо зберігання соняшнику на зерновому складі ВАТ «Явкинський елеватор» позивач надав суду копію договору складського зберігання № 18 від 02 липня 2010 року.

Обґрунтовуючи свій висновок про безтоварність вказаної операції, відповідач у письмових запереченнях проти позову вказує на те, що фактичний обсяг поставки соняшнику перевищує договірний. Зокрема, представник відповідача вказує на те, що договором № 500/1-56805 від 21 жовтня 2010 року було передбачено поставку 140 тон. соняшнику, в той час як у видатковій накладній зазначено про передачу 142,950 тон соняшнику.

Зазначений висновок податкового органу ґрунтується на неповному дослідженні умов договору № 500/1-56805 від 21 жовтня 2010 року. Як раніше зазначалося, вказаний договір передбачав поставку насіння соняшнику врожаю 2010 року у кількості 140 тони +/- 5 % (5 % від 140 дорівнює 7), тобто за умовами зазначеного договору могло бути поставлено до 147 тон соняшнику. Фактично ТОВ «Дельфа-М» поставило позивачу 142,950 тон соняшнику, що узгоджується з умовами договору № 500/1-56805 від 21 жовтня 2010 року.

Також податковий орган вказує на те, що позивач, згідно наданих документів, зберігав на ВАТ «Явкинський елеватор» насіння соняшнику, в той час як умовами договору складського зберігання № 18 від 02 липня 2010 року передбачено можливість прийняття на зберігання лише таких видів сільськогосподарської продукції як пшениця, ячмінь та ріпак.

Однак, такі доводи відповідача також ґрунтуються на неповному дослідженні договору № 18 від 02 липня 2010 року.

Так, у п. 2.1 зазначеного договору дійсно не передбачено можливості прийняття ВАТ «Явкинський елеватор» від позивача насіння соняшнику. Разом з тим, дослідивши п.п. 3.1.1, 3.2.8 вказаного договору (які встановлюють вимоги до товару, що приймається на зберігання, у тому числі - до насіння соняшнику), можна дійти висновку про те, що насіння соняшнику не зазначене у п. 2.1 договору № 18 від 02 липня 2010 року внаслідок технічної помилки.

Крім того, фактичне прийняття ВАТ «Явкинський елеватор» від позивача насіння соняшнику підтверджується раніше зазначеними актом прийому передачі зерна (який підписаний ТОВ «Дельфа-М», ВАТ «Явкинський елеватор» та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»), складською квитанцією на зерно № 1460, карточкою аналізу зерна № 168 та витягом з реєстру складських документів на зерно.

Таким чином, доводи податкового органу про безтоварність вказаної господарської операції є необґрунтованими.

2. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ТОВ «Дельфа-М» був укладений договір № 500/1-56796 від 20 жовтня 2010 року про поставку насіння соняшнику врожаю 2010 року у кількості 200 тони +/- 5 %. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ТОВ «Дельфа-М» зобов'язувалося поставити товар до ТОВ «Новоодеський елеватор». Сторони також домовилися, що поставка товару підтверджується складською квитанцією на зерно та карткою аналізу зерна, що складаються елеватором.

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару позивач надав суду копії видаткової накладної на 210,150 тон соняшнику, акту прийому передачі зерна, складської квитанції на зерно № 1124, карточки аналізу зерна № 231, витягу з реєстру складських документів на зерно, податкову накладну та виписку із рахунку у банку.

Вказані документи містять відомості про вид товару, його кількість та дату поставки, які узгоджуються між собою.

Із складської квитанції на зерно № 1124 вбачається, що соняшник, який був предметом поставки за договором № 500/1-56796 від 20 жовтня 2010 року, перебував на зберіганні у ТОВ «Новоодеський елеватор», а переоформлення права власності на зерно із ТОВ «Дельфа-М» на позивача було здійснено шляхом видачі складської квитанції про переоформлення товару.

На підтвердження свого права щодо зберігання соняшнику на зерновому складі ТОВ «Новоодеський елеватор» позивач надав суду копію договору про надання послуг № 39 від 16 вересня 2010 року.

Обґрунтовуючи свій висновок про безтоварність вказаної операції, відповідач у письмових запереченнях проти позову вказує на те, що у складській квитанції на зерно № 1124 міститься посилання до договір складського зберігання № 79 від 05 жовтня 2010 року та не містить посилання на реквізити накладної про передачу зерна. Податковий орган вказує на те, що договір складського зберігання № 79 від 05 жовтня 2010 року в матеріалах справи відсутній, про те позивач надав суду копію договору про надання послуг № 39 від 16 вересня 2010 року.

Як раніше зазначалося, фактична передача позивачем на зберігання до ТОВ «Новоодеський елеватор» насіння соняшника у кількості 210,150 тон підтверджується чотирма документами: актом прийому-передачі зерна, складською квитанцією на зерно № 1124, карточкою аналізу зерна № 231 та витягом з реєстру складських документів на зерно № 6928, які містять у собі однакові відомості про найменування та кількість товару, а також дату його передачі. Такі ж дані щодо товару зазначені також у видатковій накладній від 20 жовтня 2010 року. За таких обставин сама по собі відсутність у складській квитанції на зерно реквізитів накладної - не може бути підставою для висновку про безтоварність господарської операції.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад, який приймає зерно на зберігання, повинен видати складську квитанцію.

Положеннями ст. 45 вказаного Закону передбачено, що зернові склади ведуть реєстр складських документів на зерно. Вимоги до реєстру складських документів на зерно та порядок його ведення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 6 Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, затвердженого постановою КМ України від 17 листопада 2004 року № 1569, до реєстру зернового складу вноситься за порядковим номером інформація про складський документ.

Таким чином, у Реєстрі складських документів на зерно міститься така ж інформація, яка у складському документі.

Дослідивши витяг з Реєстру складських документів на зерно від 6928 від 31 липня 2013 року, сформованого ДП «Держреєстри України», колегія суддів встановила, що складська квитанція № 1124 від 20 жовтня 2011 року, яка підтверджує факт зберігання ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» у ТОВ «Новоодеський елеватор» насіння соняшника у кількості 210,150 тон, була видана на підставі договору складського зберігання № 39 від 16 вересня 2010 року. Тобто саме того договору, копія якого приєднана до матеріалів справи. На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що у складській квитанції № 1124 від 20 жовтня 2011 року при заповненні графи «на підставі договору складського зберігання» було допущено описку, наявність якою не ставить під сумнів фактичне здійснення господарської операції.

3. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ТОВ «Дельфа-М» був укладений договір № 500/1-56786 від 14 жовтня 2010 року про поставку насіння соняшнику врожаю 2010 року у кількості 389 тони +/- 5 %. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ТОВ «Дельфа-М» зобов'язувалося поставити товар до ТОВ «Новоодеський елеватор». Сторони також домовилися, що поставка товару підтверджується складською квитанцією на зерно та карткою аналізу зерна, що складаються елеватором.

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару позивач надав суду копії видаткової накладної на 389,020 тон соняшнику, акту прийому передачі зерна, складської квитанції на зерно № 1033, карточки аналізу зерна № 215, витягу з реєстру складських документів на зерно, податкову накладну та виписку із рахунку у банку.

Вказані документи містять відомості про вид товару, його кількість та дату поставки, які узгоджуються між собою.

Із складської квитанції на зерно № 1033 вбачається, що соняшник, який був предметом поставки за договором № 500/1-56786 від 14 жовтня 2010 року, перебував на зберіганні у ТОВ «Новоодеський елеватор», а переоформлення права власності на зерно із ТОВ «Дельфа-М» на позивача було здійснено шляхом видачі складської квитанції про переоформлення товару.

На підтвердження свого права щодо зберігання соняшнику на зерновому складі ТОВ «Новоодеський елеватор» позивач надав суду копію договору про надання послуг № 39 від 16 вересня 2010 року.

Зауважень щодо оформлення зазначених документів у запереченнях проти адміністративного позову - відсутні.

4. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ТОВ «Дельфа-М» був укладений договір № 500/1-56715 від 12 жовтня 2010 року про поставку насіння соняшнику врожаю 2010 року у кількості 420 тони +/- 5 %. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ТОВ «Дельфа-М» зобов'язувалося поставити товар до ТОВ «Новоодеський елеватор». Сторони також домовилися, що поставка товару підтверджується складською квитанцією на зерно та карткою аналізу зерна, що складаються елеватором.

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару позивач надав суду копії видаткової накладної на 423,930 тон соняшнику, акту прийому передачі зерна, складської квитанції на зерно № 974, карточки аналізу зерна № 210, витягу з реєстру складських документів на зерно, податкову накладну та виписку із рахунку у банку.

Вказані документи містять відомості про вид товару, його кількість та дату поставки, які узгоджуються між собою.

Із складської квитанції на зерно № 974 вбачається, що соняшник, який був предметом поставки за договором № 500/1-56715 від 12 жовтня 2010 року, перебував на зберіганні у ТОВ «Новоодеський елеватор», а переоформлення права власності на зерно із ТОВ «Дельфа-М» на позивача було здійснено шляхом видачі складської квитанції про переоформлення товару.

На підтвердження свого права щодо зберігання соняшнику на зерновому складі ТОВ «Новоодеський елеватор» позивач надав суду копію договору про надання послуг № 39 від 16 вересня 2010 року.

Зауважень щодо оформлення зазначених документів у запереченнях проти адміністративного позову - відсутні.

5. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ТОВ «Дельфа-М» був укладений договір № 500/1-56709 від 11 жовтня 2010 року про поставку насіння соняшнику врожаю 2010 року у кількості 55,003 тони +/- 5 %. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ТОВ «Дельфа-М» зобов'язувалося поставити товар до ВАТ «Явкинський елеватор». Сторони також домовилися, що поставка товару підтверджується складською квитанцією на зерно та карткою аналізу зерна, що складаються елеватором.

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару позивач надав суду копії видаткових накладних на 18,188 тон соняшнику та на 36,815 тон соняшнику, актів прийому-передачі зерна, складських квитанцій на зерно № 1278 та № 1279, карточки аналізу зерна № 147 та № 148, витяги з реєстру складських документів на зерно, податкові накладні та виписки із рахунку у банку.

Вказані документи містять відомості про вид товару, його кількість та дату поставки, які узгоджуються між собою.

Із складських квитанцій на зерно № 1278 та № 1269 вбачається, що соняшник, який був предметом поставки за договором № 500/1-56709 від 11 жовтня 2010 року, перебував на зберіганні у ВАТ «Явкинський елеватор», а переоформлення права власності на зерно із ТОВ «Дельфа-М» на позивача було здійснено шляхом видачі складської квитанції про переоформлення товару.

На підтвердження свого права щодо зберігання соняшнику на зерновому складі ВАТ «Явкинський елеватор» позивач надав суду копію договору складського зберігання № 18 від 02 липня 2010 року.

Зауважень щодо оформлення зазначених документів у запереченнях проти адміністративного позову - відсутні.

6. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ТОВ «Дельфа-М» був укладений договір № 500/1-56589 від 04 жовтня 2010 року про поставку насіння соняшнику врожаю 2010 року у кількості 150 тони +/- 5 %. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ТОВ «Дельфа-М» зобов'язувалося поставити товар до ДП «Хлібна база №76». Сторони також домовилися, що поставка товару підтверджується складською квитанцією на зерно та карткою аналізу зерна, що складаються елеватором.

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару позивач надав суду копії видаткової накладної на 150 тон соняшнику, акту прийому передачі зерна, складської квитанції на зерно № 4598, карточки аналізу зерна № 27/09, витягу з реєстру складських документів на зерно, податкову накладну та виписку із рахунку у банку.

Вказані документи містять відомості про вид товару, його кількість та дату поставки, які узгоджуються між собою.

Із складської квитанції на зерно № 4598 вбачається, що соняшник, який був предметом поставки за договором № 500/1-56589 від 04 жовтня 2010 року, перебував на зберіганні у ДП «Хлібна база №76», а переоформлення права власності на зерно із ТОВ «Дельфа-М» на позивача було здійснено шляхом видачі складської квитанції про переоформлення товару.

На підтвердження свого права щодо зберігання соняшнику на зерновому складі ДП «Хлібна база №76» позивач надав суду копію договору складського зберігання № 25 від 23 червня 2010 року.

Зауважень щодо оформлення зазначених документів у запереченнях проти адміністративного позову - відсутні.

7. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ТОВ «Дельфа-М» був укладений договір № 500/1-56623 від 04 жовтня 2010 року про поставку насіння соняшнику врожаю 2010 року у кількості 93,980 тон +/- 5 %. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ТОВ «Дельфа-М» зобов'язувалося поставити товар до ЗАТ «Казанківське ХПП». Сторони також домовилися, що поставка товару підтверджується складською квитанцією на зерно та карткою аналізу зерна, що складаються елеватором.

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару позивач надав суду копії видаткової накладної на 93,980 тон соняшнику, акту прийому передачі зерна, складської квитанції на зерно № 5827, карточки аналізу зерна № 123, витягу з реєстру складських документів на зерно, податкову накладну та виписку із рахунку у банку.

Вказані документи містять відомості про вид товару, його кількість та дату поставки, які узгоджуються між собою.

Із складської квитанції на зерно № 5827 вбачається, що соняшник, який був предметом поставки за договором № 500/1-56623 від 04 жовтня 2010 року, перебував на зберіганні у ЗАТ «Казанківське ХПП», а переоформлення права власності на зерно із ТОВ «Дельфа-М» на позивача було здійснено шляхом видачі складської квитанції про переоформлення товару.

На підтвердження свого права щодо зберігання соняшнику на зерновому складі ЗАТ «Казанківське ХПП» позивач надав суду копію договору складського зберігання № 85-С/ЗБ/2010 від 30 серпня 2010 року.

Зауважень щодо оформлення зазначених документів у запереченнях проти адміністративного позову - відсутні.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ТОВ «Дельфа-М» підтверджується належним чином оформленими документами, в тому числі документами, що складені за участю інших осіб, ніж сторони договорів поставки (а саме - зерновими складами, які не зацікавлені у незаконному формуванні позивачем валових витрат) та на бланках суворої звітності (складські квитанції).

Крім того, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було складено довідку № 831/07-100/37031998 від 04 липня 2011 року про результати зустрічної звірки ТОВ «Дельфа-М» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини із платником податків ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» за період вересень-листопад 2010 року, якою підтверджено здійснення господарських операцій між вказаними юридичними особами.

Щодо правовідносин позивача із ФОП ОСОБА_3

1. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу № 510/1-072946 від 07 березня 2011 року, предметом якого була соя врожаю 2011 року у кількості 120 тони +/- 5 %. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ФОП ОСОБА_3 зобов'язувався поставити товар автомобільним транспортом до ПАТ «Укрелеваторпром». Сторони також домовилися, що кожен автомобіль супроводжується оригіналом товарно-транспортної накладної (типова форма № 1-ТН).

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару у зазначеній кількості позивач надав суду копії рахунків на оплату, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, а саме:

- на 30,14 тон сої: рахунок на оплату № 63 від 06 березня 2012 року, видаткову накладну з такими ж номером і датою, товарно-транспортну накладну від 05 березня 2012 року № 975722 (дата відвантаження сої ПАТ «Укрелеваторпром» - 06 березня 2012 року);

- на 71,86 тон сої: рахунок на оплату № 67 від 10 березня 2012 року, видаткову накладну з такими ж номером і датою, товарно-транспортні накладні від 09 березня 2012 року № 975725 (дата відвантаження сої у кількості 38,660 тон ПАТ «Укрелеваторпром» - 10 березня 2012 року) та № 975547 (дата відвантаження сої у кількості 33,200 тон ПАТ «Укрелеваторпром» - 10 березня 2012 року).

2. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу № 510/1-072946 від 07 березня 2012 року, предметом якого була соя врожаю 2011 року у кількості 120 тони +/- 5 %. Однак, п. 4.2 вказаного договору передбачено, що кінцева кількість товару визначається під час переважування транспорту у пункті розвантаження. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ФОП ОСОБА_3 зобов'язувався поставити товар автомобільним транспортом до ПАТ «Укрелеваторпром». Сторони також домовилися, що кожен автомобіль супроводжується оригіналом товарно-транспортної накладної (типова форма № 1-ТН).

З матеріалів справи вбачається, що у межах вказаного договору ФОП ОСОБА_3 поставив позивачу лише 36,980 тон. сої.

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару у зазначеній кількості позивач надав суду копії рахунків на оплату, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, а саме:

- рахунок на оплату № 66 від 08 березня 2012 року, видаткову накладну з такими ж номером і датою, товарно-транспортну накладну від 07 березня 2012 року № 004994 (дата відвантаження сої ПАТ «Укрелеваторпром» - 08 березня 2012 року).

3. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу № 510/1-073052 від 13 березня 2011 року, предметом якого була соя врожаю 2011 року у кількості 99,540 тони +/- 5 %. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ФОП ОСОБА_3 зобов'язувався поставити товар автомобільним транспортом до ПАТ «Укрелеваторпром». Сторони також домовилися, що кожен автомобіль супроводжується оригіналом товарно-транспортної накладної (типова форма № 1-ТН).

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару у зазначеній кількості позивач надав суду копії рахунку на оплату № 68 від 13 березня 2012 року, видаткової накладної з такими ж номером і датою та товарно-транспортних накладних, податкових накладних, а саме:

- на 38,020 тон сої: товарно-транспортну накладну від 12 березня 2012 року № 004999 (дата відвантаження сої ПАТ «Укрелеваторпром» - 13 березня 2012 року);

- на 33,180 тон сої: товарно-транспортну накладну від 12 березня 2012 року № 975548 (дата відвантаження сої ПАТ «Укрелеваторпром» - 13 березня 2012 року);

- на 28,340 тон сої: товарно-транспортну накладну від 12 березня 2012 року № 004999 (дата відвантаження сої ПАТ «Укрелеваторпром» - 13 березня 2012 року).

4. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу № 510/1-073051 від 13 березня 2012 року, предметом якого була кукурудза врожаю 2011 року у кількості 31,440 тони +/- 5 %. Однак, п. 4.2 вказаного договору передбачено, що кінцева кількість товару визначається під час переважування транспорту у пункті розвантаження. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ФОП ОСОБА_3 зобов'язувався поставити товар автомобільним транспортом до ПАТ «Укрелеваторпром». Сторони також домовилися, що кожен автомобіль супроводжується оригіналом товарно-транспортної накладної (типова форма № 1-ТН).

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару у зазначеній кількості позивач надав суду копії рахунків на оплату, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, а саме:

- рахунок на оплату № 69 від 13 березня 2012 року, видаткову накладну з такими ж номером і датою, товарно-транспортну накладну від 12 березня 2012 року № 975541 (дата відвантаження сої ПАТ «Укрелеваторпром» - 13 березня 2012 року).

5. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу № 510/1-073188 від 16 березня 2011 року, предметом якого була соя врожаю 2011 року у кількості 89.560 тони +/- 5 %. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ФОП ОСОБА_3 зобов'язувався поставити товар автомобільним транспортом до ПАТ «Укрелеваторпром». Сторони також домовилися, що кожен автомобіль супроводжується оригіналом товарно-транспортної накладної (типова форма № 1-ТН).

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару у зазначеній кількості позивач надав суду копії рахунку на оплату № 74 від 14 березня 2012 року, видаткової накладної з такими ж номером і датою та товарно-транспортних накладних, податкових накладних, а саме:

- на 25,380 тон сої: товарно-транспортну накладну від 16 березня 2012 року № 975545 (дата відвантаження сої ПАТ «Укрелеваторпром» - 17 березня 2012 року);

- на 27,980 тон сої: товарно-транспортну накладну від 16 березня 2012 року № 061863 (дата відвантаження сої ПАТ «Укрелеваторпром» - 17 березня 2012 року);

- на 36,200 тон сої: товарно-транспортну накладну від 16 березня 2012 року № 061866 (дата відвантаження сої ПАТ «Укрелеваторпром» - 17 березня 2012 року).

Згідно товарно-транспортних накладених перевезення товару здійснювалося автотранспортом ФОП ОСОБА_3 Перевезення товару відбувалося із с. Телещівка Київської області до м. Одеси, у зв'язку з чим дата виїзду автомобіля не відповідала даті його розвантаження.

Кожна із зазначених товарно-транспортних накладних мітить відмітку ПАТ «Укрелеваторпром» про прийняття товару із зазначенням державного номерного знаку автомобіля, дати відвантаження товару, його кількості, назви та характеристик (вологості, ступеня засмічення тощо), а також посади, прізвища та підпису особи, відповідальної за прийняття товару.

Повноваження ПАТ «Укрелеваторпром» на отримання товару, що адресований ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)», підтверджуються договором про надання послуг з перевалки зерна від 15 серпня 2011 року, копія якого приєднана до матеріалів даної справи.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ФОП ОСОБА_3 підтверджується належним чином оформленими документами, в тому числі документами, що складені за участю іншої особи, ніж сторони договорів поставки (а саме - ПАТ «Укрелеваторпром», яке не зацікавлені у незаконному формуванні позивачем валових витрат).

Щодо правовідносин позивача із ПП «Ірел».

1. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ПП «Ірел» був укладений договір купівлі-продажу № 510/1-071121 від 26 жовтня 2011 року, предметом якого була соя врожаю 2011 року у кількості 30,902 тони. Відповідно до п.п. 1.1 та 4.2 вказаного договору ПП «Ірел» зобов'язувався поставити товар автомобільним транспортом до ПАТ «Новокаховський КХП». Сторони також домовилися, що кожен автомобіль супроводжується оригіналом товарно-транспортної накладної (типова форма № 1-ТН).

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару у зазначеній кількості позивач надав суду копії рахунку-фактури № СФ-0061 від 26 жовтня 2011 року, видаткової накладної № РН-0061 від 26 жовтня 2011 року, товарно-транспорту накладну № 0013769 від 25 жовтня 2011 року (дата відвантаження сої ПАТ «Новокаховський КХП» - 26 жовтня 2011 року) та реєстру товарно-транспортних накладних на прийняте зерно із визначенням якості за середньодобовими зразками.

2. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ПП «Ірел» був укладений договір купівлі-продажу № 510/1-070998 від 20 жовтня 2011 року, предметом якого була соя врожаю 2011 року у кількості 30,542 тони. Відповідно до п.п. 1.1 та 4.2 вказаного договору ПП «Ірел» зобов'язувався поставити товар автомобільним транспортом до ПАТ «Новокаховський КХП». Сторони також домовилися, що кожен автомобіль супроводжується оригіналом товарно-транспортної накладної (типова форма № 1-ТН).

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару у зазначеній кількості позивач надав суду копії рахунку-фактури № СФ-0034 від 20 жовтня 2011 року, видаткової накладної № РН-0034 від 20 жовтня 2011 року, товарно-транспорту накладну № 525427 від 20 жовтня 2011 року (дата відвантаження сої ПАТ «Новокаховський КХП» - 20 жовтня 2011 року) та реєстру товарно-транспортних накладних на прийняте зерно із визначенням якості за середньодобовими зразками.

3. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ПП «Ірел» був укладений договір купівлі-продажу № 460/1-071059 від 24 жовтня 2011 року, предметом якого була кукурудза врожаю 2011 року у кількості 125,106 тон. Відповідно до п.п. 1.1 та 4.2 вказаного договору ПП «Ірел» зобов'язувався поставити товар автомобільним транспортом до ПАТ «Новокаховський КХП». Сторони також домовилися, що кожен автомобіль супроводжується оригіналом товарно-транспортної накладної (типова форма № 1-ТН).

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару у зазначеній кількості позивач надав суду копії рахунку-фактури № СФ-0047 від 24 жовтня 2011 року, видаткової накладної № РН-0047 від 24 жовтня 2011 року, товарно-транспортних накладних:

- № 585439 від 22 жовтня 2011 року (кількість кукурудзи - 31,460 тон, дата відвантаження ПАТ «Новокаховський КХП» - 24 жовтня 2011 року);

- № 585440 від 22 жовтня 2011 року (кількість кукурудзи - 30,580 тон, дата відвантаження ПАТ «Новокаховський КХП» - 24 жовтня 2011 року);

- № 585441 від 24 жовтня 2011 року (кількість кукурудзи - 31,400 тон, дата відвантаження ПАТ «Новокаховський КХП» - 24 жовтня 2011 року);

- № 585438 від 22 жовтня 2011 року (кількість кукурудзи - 31,660 тон, дата відвантаження ПАТ «Новокаховський КХП» - 24 жовтня 2011 року),

та реєстру товарно-транспортних накладних на прийняте зерно із визначенням якості за середньодобовими зразками.

4. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ПП «Ірел» був укладений договір купівлі-продажу № 510/1-071072 від 24 жовтня 2011 року, предметом якого була соя врожаю 2011 року у кількості 11,802 тони. Відповідно до п.п. 1.1 та 4.2 вказаного договору ПП «Ірел» зобов'язувався поставити товар автомобільним транспортом до ПАТ «Новокаховський КХП». Сторони також домовилися, що кожен автомобіль супроводжується оригіналом товарно-транспортної накладної (типова форма № 1-ТН).

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару у зазначеній кількості позивач надав суду копії рахунку-фактури № СФ-0046 від 24 жовтня 2011 року, видаткової накладної № РН-0046 від 24 жовтня 2011 року, товарно-транспорту накладну № 525436 від 24 жовтня 2011 року (дата відвантаження сої ПАТ «Новокаховський КХП» - 24 жовтня 2011 року) та реєстру товарно-транспортних накладних на прийняте зерно із визначенням якості за середньодобовими зразками.

Згідно товарно-транспортних накладених перевезення товару здійснювалося автотранспортом приватних підприємців Ємельянова, Науменка, Калькіса. Кожна із зазначених товарно-транспортних накладних мітить штамп ПАТ «Новокаховський КХП» про прийняття товару із зазначенням державного дати відвантаження товару та підпису особи, відповідальної за прийняття товару.

Прийняття ПАТ «Новокаховський КХП» від ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» на зберігання сої та кукурудзи також підтверджується реєстрами товарно-транспортних накладних на прийняте зерно із визначенням якості за середньодобовими зразками, які містять, у тому числі, відомості про лабораторний аналіз прийнятого товару.

Повноваження ПАТ «Новокаховський КХП» на отримання товару, що адресований позивачу, підтверджуються договором складського зберігання № 6 від 24 червня 2011 року, копія якого приєднана до матеріалів даної справи.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ПП «Ірел» підтверджується належним чином оформленими документами, в тому числі документами, що складені за участю інших осіб, ніж сторони договорів поставки (а саме - ПАТ «Новокаховський КХП» та автоперевізників, які не зацікавлені у незаконному формуванні позивачем валових витрат).

Щодо правовідносин позивача із ПП «ДЖМ».

1. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ПП «ДЖМ» був укладений договір купівлі-продажу № 510/1-072830 від 01 березня 2012 року, предметом якого була соя врожаю 2011 року у кількості 1,720 тон +/- 5%. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ПП «ДЖМ» зобов'язувався поставити товар автомобільним транспортом до ПАТ «Укрелеваторпром». Сторони також домовилися, що кожен автомобіль супроводжується оригіналом товарно-транспортної накладної (типова форма № 1-ТН).

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару у зазначеній кількості позивач надав суду копії рахунку-фактури № 74/75Сч-12 від 01 березня 2012 року, видаткової накладної № РН-0000059 від 01 березня 2012 року, товарно-транспорту накладну № 866205 від 28 лютого 2012 року (дата відвантаження сої ПАТ «Укрелеваторпром» - 01 березня 2012 року).

2. Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ПП «ДЖМ» був укладений договір купівлі-продажу № 400/1-073358 від 22 березня 2012 року, предметом якого був ячмінь врожаю 2011 року у кількості 30,880 тон. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ПП «ДЖМ» зобов'язувався поставити товар автомобільним транспортом до ПАТ «Укрелеваторпром». Сторони також домовилися, що кожен автомобіль супроводжується оригіналом товарно-транспортної накладної (типова форма № 1-ТН).

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару у зазначеній кількості позивач надав суду копії рахунку-фактури № 103/75Сч-12 від 22 березня 2012 року, видаткової накладної № РН-0000090 від 22 березня 2012 року, товарно-транспорту накладну № 720536 від 21 березня 2012 року (дата відвантаження ячменю ПАТ «Укрелеваторпром» - 22 березня 2012 року).

Згідно товарно-транспортних накладених перевезення товару здійснювали ВАТ «Верном Шипинг» та ВАТ «Негоціант-Агро». Перевезення ячменю відбувалося із с. Косаново Вінницької області, а сої - із м. Узин Київської області до м. Одеси, у зв'язку з чим дата виїзду автомобіля не відповідала даті його розвантаження.

Кожна із зазначених товарно-транспортних накладних мітить відмітку ПАТ «Укрелеваторпром» про прийняття товару із зазначенням державного номерного знаку автомобіля, дати відвантаження товару, його кількості, назви та характеристик (вологості, ступеня засмічення тощо), а також посади, прізвища та підпису особи, відповідальної за прийняття товару.

Повноваження ПАТ «Укрелеваторпром» на отримання товару, що адресований ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)», підтверджуються договором про надання послуг з перевалки зерна від 15 серпня 2011 року, копія якого приєднана до матеріалів даної справи.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ПП «ДЖМ» підтверджується належним чином оформленими документами, в тому числі документами, що складені за участю інших осіб, ніж сторони договорів поставки (а саме - ПАТ «Укрелеваторпром» та автоперевізників, які не зацікавлені у незаконному формуванні позивачем валових витрат).

Обґрунтовуючи свої доводи про безтоварність господарських операцій між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ПП «ДЖМ», представник відповідача у письмових запереченнях проти позову послався на те, що за умовами договорів купівлі-продажу № 510/1-072830 від 01 березня 2012 року та № 400/1-073358 від 22 березня 2012 року перевезення товару здійснюється автомобільним транспортом, в той час як в матеріалах справи відсутні товарно-транспорті накладні.

Зазначені доводи податкового органу спростовуються раніше описаними товарно-транспортними накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи (том ІІІ, а.с. 76, 77).

Доводи відповідача про безтоварність зазначених операцій позивача із ТОВ «Дельфа-М», ПП «Ірел», ФОП ОСОБА_3 та ПП «ДЖМ» ґрунтуються також на тому, що ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» не надало карантинних сертифікатів.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про карантин рослин» передбачено, що об'єкти регулювання переміщуються територією України за наявності карантинного сертифіката у випадках:

-вивезення та/або ввезення об'єктів регулювання у карантинну зону;

-транспортування імпортованих об'єктів регулювання, які зберігалися, перепаковувалися, розділялися на частини, змішувалися з іншими вантажами.

Об'єкти регулювання можуть переміщуватися в межах зони, вільної від регульованих шкідливих організмів, без наявності карантинного сертифіката.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази переміщення насіння соняшнику, сої, кукурудзи та ячменю з/через/в карантинну зону, колегія суддів вважає обґрунтованими доводами позивача про те, що відсутність карантинних сертифікатів в даному випадку не може бути підставою для висновку про безтоварність господарських операцій.

Інші недоліки в оформленні документів первинного бухгалтерського обліку, посилання на які містяться у письмових запереченнях на позовну заяву, стосуються операцій ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» з іншими контрагентами, ніж ТОВ «Дельфа-М», ПП «Ірел», ФОП ОСОБА_3 та ПП «ДЖМ» (договори та первинні документи по правовідносинах з іншими контрагентами були надані позивачем в якості доказу подальшого продажу товару), а тому безпосередньо не стосуються предмету доказування у даній справі.

Щодо правовідносин позивача із ТОВ «К.С.Д.-Київ».

Між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ТОВ «К.С.Д.-Київ» був укладений договір № 4901 від 01 березня 2006 року про надання послуг кур'єрського зв'язку.

Згідно акту перевірки від 01 листопада 2013 року № 1318/40-50/20027445, безтоварними відповідач вважає виключно ті господарські операції між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ТОВ «К.С.Д.-Київ», які відбулися у серпні 2011 року. При цьому фактичне надання ТОВ «К.С.Д.-Київ» послуг кур'єрського зв'язку у період з березня 2006 року по липень 2011 року та з вересня 2011 року і у подальшому - відповідач не заперечує.

Висновок про неможливість ТОВ «К.С.Д.-Київ» надавати зазначені послуги позивачу саме у серпні 2011 року ґрунтується на акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «К.С.Д.-Київ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВІП Союз» за серпень 2011 року, що складений ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС. За висновками вказаного акту, фактичне виконання господарських операцій між ТОВ «К.С.Д.-Київ» та ТОВ «ВІП Союз» за серпень 2011 року - не підтверджується.

Разом з тим, відсутність підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «К.С.Д.-Київ» та іншими контрагентами, ніж «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)», не свідчить про безтоварності операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Крім того, фактичне надання ТОВ «К.С.Д.-Київ» позивачу послуг кур'єрського зв'язку у серпні 2011 року підтверджується актом приймання-здачі наданих послуг кур'єрського зв'язку від 31 серпня 2011 року та податковою накладною № 645 від 31 серпня 2011 року.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та ТОВ «К.С.Д.-Київ» підтверджується належним чином оформленими документами.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування валових витрат (витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток) по правовідносинах з ТОВ «Дельфа-М», ТОВ «К.С.Д.-Київ», ПП «Ірел», ФОП ОСОБА_3 та ПП «ДЖМ».

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та скасування податкового повідомлення-рішення Міжрегіонального ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 18 листопада 2013 року № 0000554050.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 26 лютого 2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міжрегіонального ГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України - Центрального офісу з обслуговування великих платників - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 10 березня 2015 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С