Ухвала суду № 43113322, 11.03.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Басюк Ю.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

Справа №753/20520/2014 № апеляційного провадження:22-ц-796/3061/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Каліушко Ф.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.

Позивач ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 102 830,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору, відповідач зобов'язався здійснювати своєчасне погашення суми заборгованості та сплачувати усі інші передбачені договором платежі.

Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яку позивач і просить стягнути.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, 43; ЄДРПОУ 21685166) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 102 830,52 грн., а також судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду представником відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, є незаконним і необґрунтованим.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4, підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ПАТ «ОТП Банк», проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №ML-601/16/2007, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу грошові кошти (далі по тексту - кредит) в сумі 20 000 доларів США на строк користування до 03 липня 2015 року зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 10,49% річних та FIDR, а відповідач зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити відсотки у визначеному розмірі та інші платежі за кредитом у встановлений у договорі строк в повному обсязі. Погашення кредиту та оплата відсотків за його користування здійснюється в порядку та строки визначені даним договором.

Крім того, 03 липня 2007 року між сторонами було укладено додатковий договір №1, за умовами якого сторони дійшли згоди щодо зміни відсоткової ставки; додатковий договір № 1/1 від 03 липня 2007 року щодо умов виконання зобов'язання; додатковий договір № 2 від 23 червня 2009 року щодо встановлення плаваючої процентної ставки 1,79%, а разі звільнення позичальника з банку - 12,49% (з 22 листопада 2012 року до 29 вересня 2013 року - 1,51%; на період з 30 вересня 2013 року до повного виконання - 049%; а також додатковий договір № 1 від 03.04.2012 року, щодо уточнення графіку платежів.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, відповідно до умов договору здійснив видачу кредитних ресурсів у розмірі 20 000 доларів США.

Відповідач ОСОБА_4 скористався кредитними ресурсами та свої зобов'язання за кредитним договором та додатковими договорами належним чином не виконував, про що попереджався кредитором, що підтверджується вимогами про дострокове погашення кредиту від 01 червня 2013 року та від 23 червня 2014 року (а.с.30-33), які відповідають вимогам п.6.3 Кредитного договору..

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до розрахунку, станом на 17 жовтня 2014 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 8 737,48 доларів США, яка складається з заборгованості по кредиту у розмірі 8 027,75 доларів США та 709,73 доларів США - сума відсотків за користування кредитними коштами, що в перерахунку на національну грошову одиницю України за курсом Національного банку України становить 113 162 гривні 99 копійок.

Водночас, в зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за кредитним договором та додатковими договорами до нього, рішенням Апеляційним судом м. Києва від 18 лютого 2014 року, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №ML-601/16/2007 від 03 липня 2007 року у розмірі 10 332 гривні 47 копійок.

Відповідно до ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки ОСОБА_4 припинив виконання зобов'язань в односторонньому порядку, що потягло в цілому невиконання умов кредитного договору та додаткових договорів до нього, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 102830 гривень 52 копійки.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення судового збору в сумі 3640 гривень, суд першої інстанції не врахував вимог Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як убачається з матеріалів справи, ПАТ «ОТП Банк», звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_4, було сплачено судовий збір в розмірі 3654 гривні (а.с.1), в той час як сума позову складала 102830 гривень 52 копійки, який і було задоволено.

Відтак, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1028 гривень 30 копійок суми судового збору.

Таким чином, колегія суддів, у відповідності до вимог ст.309 ЦПК України, вважає необхідним змінити рішення в частині стягнення судового збору з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк», зменшивши суму судового збору з 3654 гривень до 1028 гривень 30 копійок.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 324, 325ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року змінити, зменшивши суму судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 з 3654 гривень до 1028 гривень 30 копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: