Рішення № 43111745, 04.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2331/15

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія і газ Україна" на рішення суду, ухвалу суду про виправлення описки, додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Енергія і газ Україна" про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до ТОВ "Енергія і газ Україна" про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, посилаючись на те, що він з 05.06.2013р. працював в ТОВ "Енергія і газ Україна" згідно наказу № 20-п від 05.06.2013р. 17.07.2014 року ОСОБА_2 подав заяву про звільнення його з посади головного інженера за угодою сторін, згідно п 1. ст. 36 КЗпП України з виплатою трьох середньомісячних заробітків. На підставі наказу № 61-п, від 06.08.2014р. його було звільнено із посади головного інженера з 08.08.2014р. за угодою сторін, згідно п 1. ст. 36 КЗпП України.

Однак відповідачем з дня його звільнення не було виплачено жодного розрахунку, в зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача три середньомісячних заробітки в розмірі 108 000 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 154 286 грн. та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про слухання справи був повідомлений належним чином.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2014 року позов ОСОБА_2 до ТОВ "Енергія і газ Україна" про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди задоволений частково, стягнуто з ТОВ "Енергія і газ Україна" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виплати в розмірі 108 000 грн. з відрахуванням обов'язкових платежів та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., також був стягнутий судовий збір.

В інший частині позову відмовлено.

04 грудня 2014 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси була виправлена описка в рішенні суду, оскільки замість середній заробіток за час затримки виплати в розмірі 154 286 грн. була невірно зазначена сума 108 000 грн.

04 грудня 2014 року також по справі було ухвалене додаткове рішення про стягнення з ТОВ "Енергія і газ Україна" на користь ОСОБА_2 вихідної допомоги в розмірі 108 000 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ухвалою суду про виправлення описки, а також з додатковим рішенням суду ТОВ "Енергія і газ Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати повністю, ухвалу суду про виправлення описки скасувати повністю, додаткове рішення скасувати повністю, постановити нове рішення по суті позовних вимог, яким відмовити в задоволені позову, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішень та ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 та стягуючи середній заробіток за час затримки виплати в розмірі 154 286 грн., вихідну допомогу у розмірі 108 000 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що згідно до вимог Закону працівнику при звільнені повинно бути сплачено три середньомісячних заробітки та середній заробіток за час затримки розрахунку.

Однак з таким висновком суду в повній мірі колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 05.06.2013 р. працював в ТОВ "Енергія і газ Україна" на посаді головного інженера на підставі наказу №20-п від 05.06.2013 p.

08.08.2014 року позивача було звільнено за угодою сторін, згідно п.1 ст.36 КЗпП України на підставі наказу №61-п від 06.08.2014 p.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ТОВ "Енергія і газ Україна" був звільнений 08.08.2014 року, та лише 06.11.2014 року виплатив заробітну плату ОСОБА_2 за 8 днів серпня 2014 року та компенсацію за невикористану відпустку, розмір загальної суми якої складає разом 33 928 грн. 62 коп.

Середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_2 за один день складає 1714 грн. 29 коп.

Весь час затримки розрахунку за період з 08.08.2014 року по 06.11.2014 року становить 90 робочих днів, таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку становить (90 днів х 1714 грн. 29 коп. - середньоденна з/п) = 154 286 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 117 КЗпП України.

На підставі вищевикладеного на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню тільки середній заробіток за час затримки виплати, який складає 154 286 грн.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 про його звільнення, копія якої була надана відповідачем, а також в судовому засіданні був наданий оригінал цієї заяви, з тексту не вбачається, що ОСОБА_2 ставив питання про сплату йому трьох заробітних плат при звільненні.

Також ОСОБА_2 підтвердив, що дійсно саме таку заяву подавав про звільнення до підприємства.

Відповідно до діючого законодавства при звільненні за угодою сторін, не передбачено сплата працівнику трьох заробітних плат.

А тому колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції помилково була стягнута з відповідача вихідна допомога в розмірі 108 000 грн., оскільки ОСОБА_2 звертаючись з заявою про звільнення просив звільнити його за п. 1 ст. 36 КЗпП України, тобто без виплати йому вихідної допомоги, а тому відповідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України вихідна допомога при звільненні працівника не підлягає виплаті, в зв'язку з чим в частині задоволення позову про стягнення з відповідача вихідної допомоги в розмірі 108 000 грн. слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд приходить до висновку, що моральна шкода підлягає стягненню, однак сума, яка підлягає стягненню повинна бути зменшена до 3 000 грн. з наступних підстав.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що відповідач повністю не розрахувався з ОСОБА_2 в день його звільнення, в зв'язку з чим своїми діями заподіяв моральну шкоду позивачу, оскільки у позивачка змінився звичайний життєвий уклад, що зумовило необхідність докладати додаткових зусиль для організації свого життя та життя сім'ї, ОСОБА_2 будучи єдиним годувальником змушений був шукати грошові кошти на утримання сім'ї, що приводило до напружених стосунків з близькими людьми та погіршенням здоров'я.

Враховуючи глибину моральних страждань позивача з приводу несвоєчасного розрахунку, суд вважає що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода, однак сума підлягає зменшенню до 3 000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути 1786 грн. 46 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія і газ Україна" - задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2014 року - скасувати.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2014 року про виправлення описки - скасувати.

Додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія і газ Україна" (ЄДРПОУ 34737717) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виплати в розмірі 154 286 (сто п'ятдесят чотири тисячі двісті вісімдесят шість) гривень з відрахуванням обов'язкових платежів, а також моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія і газ Україна" на користь держави судовий збір в розмірі 1786 (одна тисяча вісімсот шість) гривень 46 копійок.

В інший частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ О.Г. Журавльов

________ Н.В. Ісаєва