Ухвала суду № 43110402, 04.03.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 225/950/12

Провадження №11/772/15/2015

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Волошин І. А.

Доповідач : Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 рокум. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області

в складі:

головуючого: Бурденюка С.І.

суддів : Кривошеї А.І., Спринчука В.В.

з участю прокурора: Старинця О.Ю.

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8

обвинувачених: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

виправданих: ОСОБА_14, ОСОБА_15

розглянув «4» березня 2015 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора у кримінальній справі ОСОБА_16 на вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.10.2014 року, яким, -

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця радгосп ім.Гагаріна Державінського району

Целіноградської області Казахстан,

українця, громадянина України,

проживаючого у АДРЕСА_1, без реєстрації,

раніше судимого

15.07.1986 Тиврівським районним судом Вінницької області по ст.ст.17, 81 ч.1 КК України (1960 року) до 2 років виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи з утриманням в дохід держави 20% заробітку;

24.11.1987 Хмільницьким районним судом Вінницької області по ст.ст.140 ч.2, 43 КК України (1960 року) до 4 років 3 місяців позбавлення волі;

25.01.1990 Ленінським районним судом м. Вінниці по ст.ст.215-3, 43 КК України (1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

15.03.2000 Вінницьким обласним судом по ст.ст.42, 69, 142 ч.3, 222 ч.1, 229-6 ч.1 КК України (1960 року) до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, яке є його особистою власністю;

26.09.2013 Тростянецьким районним судом Вінницької області по ст.393 КК України до 4 років позбавлення волі,

визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3, 4 ст.187 КК України та засуджено до 10-ти(десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.4 ст.70 КК України з урахуванням покарання призначеного вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 26.09.2013 шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді 10-ти років 6-ти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця м. Вінниця,

українця, громадянина України,

жителя АДРЕСА_2

зареєстрованого АДРЕСА_3

раніше судимого

10.11.2005 року Хмельницьким районним судом Хмельницької області по ст.ст.142 ч.ч.2,3 КК України (1960 року) до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,

14.07.2009 року за постановою Літинського районного суду Вінницької області звільнений з місць позбавлення волі із заміною не відбутої частини покарання більш м`яким у вигляді виправних робіт з відрахуванням 15% заробітку в дохід держави щомісячно строком на 1 рік 11 місяців 9 днів

визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187 КК України і засуджено до 10-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України, із застосуванням правил ст.72 КК України, до призначеного за даним вироком ОСОБА_10 покарання частково приєднано невідбуте ним покарання за вироком Хмельницького районного суду Хмельницької області від 10.11.2005 та остаточно призначено покарання у виді 10-ти років 3-х місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_11,

ІНФОРМАЦІЯ_6,

уродженця та жителя АДРЕСА_4

українця, громадянина України,

раніше судимого

20.02.2002 року Ленінським районним судом м. Вінниці по ст.ст.117 ч.3, 118 ч.2, 141 ч.1, 42 КК України (1960 року) до 8 років позбавлення волі;

29.10.2003 року Могилів-Подільським міським судом Вінницької області по ст.ст.391, 71 до 3 років позбавлення волі

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.396 КК України і засуджено до 3-х років позбавлення волі.

Виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України на підставі ч.4 ст.327 КПК України (1960 року) у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні вказаного злочину.

ОСОБА_14,

ІНФОРМАЦІЯ_8,

родженця та жителя АДРЕСА_5

українця, громадянина України,

раніше судимого

27.02.2006 року Святошинським районним судом м.Києва за ст.ст.186 ч.4, 69 КК України до 4 років позбавлення волі;

19.12.2008 Літинським районним судом Вінницької області звільнений із заміною не відбутої частини покарання більш м`яким у вигляді виправних робіт з відрахуванням 15% заробітку в дохід держави щомісячно строком на 1 рік 10 місяців 6 днів

виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187 КК України на підставі ч.4 ст.327 КПК України (1960 року) у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні вказаних злочинів.

ОСОБА_12,

ІНФОРМАЦІЯ_10,

уродженця м. Ізмаїл Одеської області,

українця, громадянина України,

жителя АДРЕСА_6

раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.396 КК України і засуджено до 3-х років позбавлення волі.

ОСОБА_13,

ІНФОРМАЦІЯ_13,

уродженця м.Санкт-Петербург Росія,

українця, громадянина України,

жителя АДРЕСА_7

раніше судимого

21.02.2001 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ст.ст.104, 140 ч.2 КК України (1960 року) до 1 року 1 місяця 17 днів позбавлення волі;

18.12.2003 Замостянським районним судом м. Вінниці за ст.ст.185 ч.3, 186 ч.4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

12.05.2004 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст.ст.187 ч.4, 70 КК України до 9 років позбавлення волі

визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.3 - ч.3 ст.185, ч.1 ст.396 КК України і засуджено за ст.15 ч.3, ч.3 ст.185 КК України до 3-х років 3-х місяців позбавлення волі; за ст.396 ч.1 КК України до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.1 КК України остаточно призначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3-х років трьох місяців позбавлення волі.

ОСОБА_15,

ІНФОРМАЦІЯ_16,

уродженця м.Алма-Ата Казахстан,

росіянина, громадянина України,

жителя АДРЕСА_8

раніше судимого

24.01.1991 року Новоград-Волинським районним судом Житомирської області за ст.140 ч.3 КК України (1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

13.10.1995 Військовим судом Вінницького гарнізону за ст.140 ч.3 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі;

12.10.2000 року Ленінським районним судом м.Вінниці за ст.ст.140 ч.3, 229-6 ч.1, 42, 26 КК України (1960 року) до 7 років позбавлення волі; 29.09.2011 року Ленінським районним судом м.Вінниці за ст.ст.185 ч.3, 263 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі

виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України на підставі ч.4 ст.327 КПК України (1960 року) у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні вказаного злочину. Звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України на підставі ч.3 ст.263 КК України. Провадження відносно ОСОБА_15 в частині обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України закрито.

ОСОБА_17,

ІНФОРМАЦІЯ_19,

уродженця с.Яструбинці Іллінецького району Вінницької області,

українця, громадянина України,

зареєстрований АДРЕСА_9

проживає АДРЕСА_10

раніше судимого

29.11.2005 Замостянським районним судом м.Вінниці по ст.ст.187 ч.3, 186 ч.ч.2, 3, 185 ч.2, 70 ч.2 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

відносно якого кримінальну справу за ст.15 ч.3 - ч.3 ст.185 КК України закрито на підставі ст.6 п.8 КПК України (1960 року).

Цивільний позов ОСОБА_18 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь ОСОБА_18 44 500 (сорок чотири тисячі пятсот) грн. матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_19 задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_19 35 000 (тридцять п ять тисяч) грн. матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_20 задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на користь ОСОБА_20 95 000 (тридцять п?ять тисяч) грн. матеріальної шкоди.

Судові витрати за проведення балістичного дослідження №139-Б від 24.05.2012 в розмірі 882 грн. та проведення балістичної експертизи №178-Б від 30.05.2012 в розмірі 882 грн., судової дактилоскопічної експертизи №69 від 07.12.2011 в розмірі 225,12 грн., одорологічної експертизи №1 від 06.01.2012 в розмірі 492,24 грн., дактилоскопічної експертизи №45-Д від 25.02.2011 в розмірі 450,24 грн., трасологічного дослідження №46-Т від 09.09.2010 в розмірі 412,80 грн., одорологічної експертизи №32 від 27.02.2012 в розмірі 351,6 грн., дактилоскопічної експертизи №41-Д від 20.02.2012 в розмірі 450,24 грн., дактилоскопічної експертизи №52-Д від 06.03.2012 в розмірі 470,40 грн., експертизи холодної зброї №111-Х від 26.03.2012 в розмірі 882 грн., дактилоскопічної експертизи №40 від 30.03.2012 в розмірі 235,20 грн., дактилоскопічного дослідження №107 від 06.09.2011 в розмірі 225,12 грн., дактилоскопічної експертизи №261-Д від 05.12.2011 в розмірі 450,24 грн., судово-трасологічної експертизи №291-Т від 06.12.2011 в розмірі450,24 грн., трасологічного дослідження №45-Т від 09.09.2010 в розмірі 412,8 грн., дактилоскопічної експертизи №269-Д від 28.09.2010 в розмірі 412,8 грн., дактилоскопічного дослідження №14 від 16.02.2012 в розмірі 225,12 грн. - віднести на рахунок держави.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на користь держави судові витрати за проведення одорологічного дослідження №65 від 05.10.2010 в розмірі 257,76 грн. та одорологічної експертизи №26 від 19.02.2012 в розмірі 1125,12 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 на користь держави судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №19-Д від 27.01.2012 в розмірі 1125,12 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_10 та ОСОБА_13 на користь держави судові витрати за проведення експертизи холодної зброї №106-Х від 29.03.2012 в розмірі 882 грн.

Вирішена доля речових доказів.

Як встановлено вироком, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_15 обвинувачуються у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_18 07.09.2010 в АДРЕСА_11, вчиненого за таких обставин.

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15 та невстановлена слідством особа чоловічої статі на прізвисько «ОСОБА_34» з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, в період часу з 3 години до 6 години 07.09.2010 в АДРЕСА_12, вчинили розбійний напад на ОСОБА_18 за наступних обставин.

Звільнившись в січні 2010 року з місць позбавлення волі, ОСОБА_9, підтримуючи стосунки з раніше судимими особами, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, вступив в попередню змову з ОСОБА_15, невстановленою слідством особою на прізвисько «ОСОБА_34» та ОСОБА_10

З метою незаконного заволодіння чужим майном шляхом нападу із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я, або з погрозою застосування такого насильства, ОСОБА_9, ОСОБА_15,, чоловік на прізвисько «ОСОБА_34» та ОСОБА_10, у вечірній час 06.09.2010, на автомобілі марки «ВАЗ 2101» д.н.з.НОМЕР_1, який був у користуванні ОСОБА_10, з м. Вінниці приїхали в АДРЕСА_12, де ОСОБА_10 вказав на будинок АДРЕСА_13 як на будинок, у якому проживає один власник, у якого є значна сума грошей. Зупинивши автомобіль в кінці вулиці, діючи відповідно до попередньо узгодженого плану, ОСОБА_21 та ОСОБА_15, залишилися в автомобілі для того, щоб спостерігати за навколишньою обстановкою і, у разі виникнення небезпеки до викриття, попередити ОСОБА_9 та чоловіка на прізвисько «ОСОБА_34» про таку небезпеку за допомогою мобільного телефону, а при необхідності , надати останнім допомогу у заволодінні чужим майном.

ОСОБА_9 та чоловік на прізвисько «ОСОБА_34», біля 3 години 07.09.2010, взявши з собою заздалегідь підготовленні для вчинення злочину маски, виготовлені з шапок, рукавички, ліхтарик, ніж та липку стрічку «скоч», пішли до вказаного ОСОБА_10 будинку, де витягнувши віконну раму, проникли в будинок. Коли ОСОБА_18, який знаходився у будинку, прокинувся від шуму та намагався з'ясувати що сталося, чоловік на прізвисько «ОСОБА_34», погрожуючи застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров'я, що виразилося у демонстрації ножа, з метою подолання можливого опору для заволодіння чужим майном, повалив ОСОБА_18 на ліжко і наказав поводити себе тихо, при цьому липкою стрічкою зв'язав ОСОБА_18 руки.

Приставивши до горла ОСОБА_18 ножа, чоловік на прізвисько «ОСОБА_34» запитав, де знаходяться гроші і отримавши відповідь ОСОБА_18, що грошей у будинку немає, в той час, як ОСОБА_9 залишився біля ОСОБА_18 та утримував його, серед речей в одній із кімнат будинку відшукав гроші в сумі 40000 грн. та 510 доларів США. Взявши гроші, ОСОБА_9 та чоловік на прізвисько «ОСОБА_34», для того, щоб не бути викритими та мати час спільно з ОСОБА_15 та ОСОБА_10 безперешкодно зникнути з місця вчинення злочину, липкою стрічкою обв'язали ОСОБА_18 рот і ноги та вилучивши з мобільного телефону останнього акумуляторну батарею, викинули її.

Заволодівши коштами ОСОБА_18, ОСОБА_9, чоловік на прізвисько «ОСОБА_34» повернулися до автомобіля, де знаходилися ОСОБА_15 та ОСОБА_22, разом з якими з місця вчинення злочину зникли. Приїхавши у м. Вінницю, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_10 та чоловік на прізвисько «ОСОБА_34» отримані внаслідок вчинення злочину кошти розподілили між собою, після чого кожен своєю часткою розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_10 та невстановлена слідством особа на прізвисько «ОСОБА_34», діючи за попередньою змовою, 07.09.2010 в АДРЕСА_12, проникли в будинок АДРЕСА_14, де погрожуючи застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я, відкрито заволоділи майном ОСОБА_18- коштами в сумі 40000 грн. та 510 доларів США, що відповідно до встановленого НБУ курсу валют еквівалентно 4029 грн., а всього на загальну суму 44029 грн., що у 99 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який на час вчинення злочину складав 442 грн.

Органами досудового слідства підсудний ОСОБА_23 обвинувачується у незаконному поводженні із бойовими припасами, вчиненому за таких обставин. 03.01.2011 приблизно о 12.00 годині знаходячись в приміщенні Залізничного вокзалу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця площа Героїв Сталінграду,1, де невідома особа відносно, якої виділені матеріали в окреме провадження, запропонувала підсудному ОСОБА_15 придбати бойові припаси кількості 20 одиниць, на що ОСОБА_15 маючи умисел на незаконне придбання бойових припасів погодився придбати бойові припаси в кількості 20 одиниць. Так, ОСОБА_15 знаходячись в приміщенні Залізничного вокзалу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця площа Героїв Сталінграду,1, маючи умисел на незаконне придбання бойових припасів передав 70 гривень невідомій особі, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, на що останній передав ОСОБА_15 полімерний пакунок в середині якого були загорнуті в тканину 20 бойових припасів.

Після чого ОСОБА_15, зберігаючи при собі пакунок в середині якого знаходилися 20 бойових припасів, незаконно переніс їх із Залізничного вокзалу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця площа Героїв Сталінграду, 1 до котельні, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_15

В цей же день ОСОБА_15 знаходячись біля вище вказаної котельні, знаючи, що біля котельні є бетонна плита, яка розміщена на землі, в якій є отвір, ОСОБА_15 маючи умисел на незаконне зберігання бойових припасів в кількості 20 одиниць, заховав під бетонну плиту пакунок з вище вказаними бойовими припасами.

Після чого, 21.05.2012 р. ОСОБА_15. відбуваючи покарання у Виправної колонії УДПтС у Вінницькій області №86, за вироком 29.09.2011 Ленінським районним судом за ст. 185 ч. З, ст. 263 ч. 2 КК України, до 5 років позбавлення волі, написав добровільно явку з повинною, про те, що він незаконно придбав бойові припаси. Так, 22.05.2012 приблизно о 19.30 годині біля котельні, що знаходиться адресою: АДРЕСА_16, працівники міліції Староміського PB ВМУ УМВС України у Вінницькій області, в присутності понятих, під час перевірки інформації, яка надійшла з явкою з повинною від засудженого ОСОБА_15, виявили та вилучили полімерний пакунок в середині, якого знаходилися 20 предметів, які по зовнішнім ознакам схожі на бойові припаси. Згідно висновку спеціаліста № 139-Б від 24.05.2012, 20 (двадцять патронів), які були вилучені 22.05.2012 року, під час проведення огляду місця події зі схованки по АДРЕСА_17, є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї, патронами - калібру 9x18 мм, призначеними для стрільби з пістолетів конструкції Макарова «ПМ» та Стечкіна «АПС». Дані патрони придатні для стрільби та мають достатню вражаючу здатність.

Крім того, органами досудового слідства підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні розбійного нападу подружжя ОСОБА_19 02.09.2011 в АДРЕСА_18 Вінницької області, вчиненого за таких обставин.

ОСОБА_9 з метою протизаконного збагачення шляхом вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним заволодінням чужим майном, використовуючи набутий досвід в організації озброєної банди та вчинення в її складі умисних корисливих злочинів, підшуковуючи співучасників для зайняття злочинною діяльністю, став підтримувати дружні відносини з раніше судимими: ОСОБА_11, з яким відбував покарання в місцях позбавлення волі, ОСОБА_10, з яким у вересні 2010 року вчинив розбій та ОСОБА_14, з яким ОСОБА_10 відбував покарання в місцях позбавлення волі. Завдяки своєму вольовому характеру, організаторським здібностям, вмінням зацікавити і переконати, підтримуючи із вказаними особами приязні стосунки, ОСОБА_9, при спільних зустрічах за місцем роботи його та ОСОБА_11 в гостинному комплексі "ІНФОРМАЦІЯ_20", що в смт. Стрижавка Вінницького району та інших громадських місцях, об'єднав їх єдиним умислом на зайняття злочинною діяльністю, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_14, будучи раніше неодноразово засудженими за вчинення умисних злочинів, звільнившись з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не стали і підшукуючи різні способи протизаконного збагачення, на пропозицію ОСОБА_9 об'єднати свої зусилля для подальшої спільної злочинної діяльності - вчинення грабежів та розбоїв на території Вінницької області, погодилися.

З метою здійснення злочинного умислу ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_14, розробили план злочинної діяльності, відповідно до якого вони визначили, що будуть вчиняти на території Вінницької області грабежі, розбої та квартирні крадіжки, підшуковуючи для цього домоволодіння громадян, які мали значні кошти, провівши ретельну підготовку до вчинення злочину, детально спланувавши всі свої дії та виконуючи визначені обов'язки, заволодівати чужим майном, яке розподіляти між собою. При цьому, об'єктивно оцінюючи ситуацію у кожному конкретному випадку, визначати способи виконання заздалегідь розробленого плану і приховування злочинної діяльності.

Підшукавши співучасників, об'єднавши їх для зайняття спільною злочинною діяльністю і розподіливши між ними обов'язки, склавши план щодо подальшої злочинної діяльності, визначивши способи його виконання та приховування цієї діяльності, ОСОБА_9 у серпні 2011 року створив згуртовану та стабільну злочинну групу з дотриманням встановлених у ній правил поведінки та дисципліни.

Відповідно до розробленого плану та розподілених функцій, ОСОБА_9, маючи вольові риси характеру та авторитет лідера, як організатор злочинної групи, виконував організаційно-розпорядчі функції, а саме: виконував сукупність дій, спрямованих на управління організованою групою та забезпечення її функціонування, які полягали у розробленні плану злочинної діяльності та планів вчинення конкретних злочинів; підшуковував інформацію щодо наявності значних коштів у жителів Вінницької області, надавав вказівки підшукати решті членам організованої групи об'єкти злочинного посягання; організовував вчинення злочинів, керував їх підготовкою; з метою підготовки до вчинення злочинів, виїжджав для вивчення об'єктів злочинних посягань та особисто погоджував час і спосіб вчинення злочинів, розподіляв функції кожного учасника групи; враховуючи надану ОСОБА_10 та ОСОБА_14 інформацію щодо об'єктів нападу, інструктував перед кожним злочином, визначав способи проникнення в домоволодіння та шляхи відходу; приймав безпосередню участь у вчиненні злочинів, керував діями учасників організованої ним групи на місці вчинення злочину; для мобільності пересування учасників організованої групи та виїздів на місця вчинення злочинів, визначав які саме автомобілі будуть використовуватись, особисто забезпечував пересування учасників злочинної групи, використовуючи автомобіль «ВАЗ-21150» д.н.з. НОМЕР_2, який був в його користуванні; забезпечував учасників злочинної групи знаряддями вчинення злочинів та засобами прикриття - масками, рукавичками і іншими підручними предметами та особисто виготовленими ним з метою конспірації саморобними номерними знаками; підшуковував можливості для прикриття злочинної групи, розподіляв кошти та підшуковував інших співучасників.

З метою вчинення запланованих злочинів, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_14, відповідно до розподілених ОСОБА_9 функцій, діючи під його керівництвом, приймали безпосередню участь в діяльності організованої злочинної групи, зокрема здійснювали пошук інформації щодо наявності значних коштів у жителів Вінницької області; брали участь в розробці конкретних планів злочинної діяльності, приготуванні знарядь та умов безперешкодного вчинення нападів, проводили розвідку на місці вчинення злочину, забезпечували злочинну групу засобами прикриття - масками та рукавичками; приймали активну участь у вчинюваних організованою ОСОБА_9 злочинною групою злочинах, під час яких, в домоволодіннях знаходились в безпосередній близькості від потерпілих, утримуючи і контролюючи їхні дії, своїм зовнішнім виглядом, жестами та мовчазним погодженням із погрозами організатора, а також явно переважаючи потерпілих в фізичній силі та чисельності, чинили на них психологічний тиск, змушуючи цим погодитись з вимогами віддати кошти та цінності і подавляючи таким чином волю потерпілих та можливість чинити опір; зокрема ОСОБА_10, в ході вчинення активних дій під час нападів на громадян, враховуючи свою кремезну статуру та значну перевагу серед решти нападників в фізичній силі, разом із ОСОБА_9, застосовував до потерпілих фізичне насильство та проголошував погрози його застосування, використовуючи при цьому належний йому пристрій «електрошокер». Крім того, ОСОБА_11 та ОСОБА_14, перебуваючи кожен на визначених ОСОБА_9 місцях та діючи відповідно до визначених функції, спостерігали за навколишньою обстановкою під час вчинення злочинів для того, щоб не бути викритими та попередити інших учасників у випадку виникнення небезпеки викриття.

Для полегшення вчинення злочинів, залякування потерпілих та подолання можливого опору, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, заздалегідь підготували і використовували «електрошокери», мотузку та інші підручні засоби. З метою попередження можливості бути викритими під час вчинення злочинів, перед виїздом до об'єкту нападу, вимикали свої мобільні телефони та використовували виготовлені ОСОБА_9, номерні знаки, які прикріплювали на автомобіль, а під час вчинення злочинів -рукавички, маски на обличчя, виготовлені із шапок шляхом прорізів для очей та темний одяг.

Діючи згідно розробленого плану злочинної діяльності та розподілених функцій, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_14, у складі очолюваної ОСОБА_9 організованої групи, протягом часу з 02.09.2011 по 05.12.2011, провівши ретельну підготовку, вчинили розбійні напади з проникненням у житло на ОСОБА_19 і ОСОБА_25 в АДРЕСА_18, на ОСОБА_20 і ОСОБА_26 в АДРЕСА_19, маючи на меті продовжити вчиняти аналогічні злочини у складі очолюваної ОСОБА_9 групи, вимушено припинили злочинну діяльність, оскільки в грудні 2011 року були викриті працівниками міліції.

Так, в серпні 2011 року, ОСОБА_9, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених функцій, отримавши від ОСОБА_14 інформацію про те, що в АДРЕСА_18 проживає сім'я пенсіонерів, яка складається з двох літніх людей, які накопичили та зберігають в будинку значну суму грошей, як організатор злочинної групи, прийняв рішення про необхідність заволодіти їх майном і маючи інформацію про об'єкт нападу, спланував вчинення злочину, про що повідомив ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_14

Діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_11, здійснюючи за вказівкою ОСОБА_9 пошук автомобіля для мобільності та виїзду на місце вчинення злочину, звернувся до свого знайомого ОСОБА_27, з проханням надати послуги по перевезенню в АДРЕСА_18, не повідомляючи про злочинні наміри. Отримавши згоду ОСОБА_27, ОСОБА_11 повідомив про це ОСОБА_9 Крім того, ОСОБА_9, для того щоб не бути викритими, готуючись до вчинення незаконного заволодіння чужим майном визначив, що ОСОБА_14 під час вчинення злочину буде знаходитися в автомобілі неподалік будинку та спостерігати за навколишньою обстановкою, оскільки є родичем осіб, майном яких вони мали намір заволодіти, а він, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проникнуть до будинку і надав вказівку останнім підготувати для вчинення злочину маски, рукавички та темний одяг.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_9, обговоривши з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 всі деталі вчинення даного злочину, розподіливши між ними обов'язки, у вечірній час 02.09.2011, на автомобілі "Мазда 626" д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_27, якому нічого не було відомо про діяльність очолюваної ОСОБА_9 злочинної групи, взявши з собою заздалегідь підготовленні знаряддя для вчинення злочину та вимкнувши мобільні телефони для попередження викриття, з м. Вінниці, о 23 годині прибули в АДРЕСА_20.

Приїхавши на АДРЕСА_21, ОСОБА_14, відповідно до відведеної йому функції, вказав ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 на будинок №79 та детально повідомив про обстановку на території домогосподарства і в середині будинку, а також місце де ймовірно можуть зберігатись гроші, після чого залишився з ОСОБА_27 в автомобілі та, за вказівкою ОСОБА_9, спостерігав за оточуючою обстановкою, а у разі виникнення небезпеки до викриття, мав повідомити інших співучасників про таку небезпеку.

Діючи, відповідно до розробленого плану, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, взявши з собою заздалегідь підготовлені для вчинення злочину маски, рукавички, мотузку, монтировку та ніж, пішли до будинку, на який вказав ОСОБА_14, де ОСОБА_9 зазирнувши у вікно, впевнився, що у будинку знаходиться дві особи похилого віку. Після цього ОСОБА_9, за допомогою монтировки, відкрив вхідні двері та разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_11, одягнувши маски на обличчя і рукавиці, зайшли до будинку.

Увійшовши до кімнати, де на ліжках знаходилися ОСОБА_19 та ОСОБА_25, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених функцій, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 підійшли до ОСОБА_25, якого зняли з ліжка на підлогу і, з метою подолання можливого опору, зв'язали руки за допомогою мотузки. В цей же час, ОСОБА_10, за вказівкою ОСОБА_9, підійшов до ОСОБА_19, закрив рукою її рот та наказав не кричати. ОСОБА_9 став шукати в дивані, що знаходився у кімнаті гроші, однак, їх там не виявив. Після цього, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених функцій, погрожуючи застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя і здоров'я, що виразилося у демонстрації ножа, став запитувати ОСОБА_25 де знаходяться гроші. ОСОБА_10, за вказівкою ОСОБА_9, наказав ОСОБА_19 сісти на підлогу і зв'язав її руки за допомогою наданої ОСОБА_9 мотузки. Після чого, ОСОБА_19, сприймаючи погрозу застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я як таку, що може бути виконана, побоюючись за своє життя та життя свого чоловіка ОСОБА_25, повідомила де саме знаходяться гроші.

Відшукавши кошти в сумі 35000 грн. та заволодівши ними, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 для того щоб мати час для безперешкодного зникнення з місця вчинення злочину, залишивши зв'язаними ОСОБА_25 та ОСОБА_19 і висловивши в їх адресу погрози застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я у разі їх звернення до правоохоронних органів, пішли до автомобіля, після чого спільно з ОСОБА_14, на автомобілі "Мазда 626" під керуванням ОСОБА_27, якому нічого не було відомо про вчинений злочин, з місця вчинення злочину зникли. Отримані внаслідок розбійного нападу кошти, ОСОБА_9 розподілив між учасниками вчинення злочину, після чого кожен своєю часткою розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_14, діючи за попередньою змовою в складі очолюваної ОСОБА_9 організованої групи, відповідно до розробленого плану та розподілених функцій, біля 23 години 02.09.2011, проникли в будинок АДРЕСА_22, де погрожуючи застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я, відкрито заволоділи майном ОСОБА_25 і ОСОБА_19 - коштами в сумі 35000 грн., що у 74 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який на час вчинення злочину складав 470,5 грн.

Органами досудового слідства підсудні ОСОБА_13 та ОСОБА_17 обвинувачуються у вчиненні замаху на крадіжку майна ОСОБА_28 18.10.2011 в смт.Липовець Вінницької області, вчиненого за таких обставин.

Підсудні ОСОБА_13 та ОСОБА_17 з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення шляхом незаконного заволодіння чужим майном, в жовтні 2011 року, вступили в попередню змову між собою на крадіжку чужого майна з будинку в смт. Липовець, Вінницької області.

З метою вчинення вказаного злочину, 18.10.2011 року ОСОБА_13 та ОСОБА_17 приїхали до смт. Липовець Вінницької області, пішли на АДРЕСА_23, де ОСОБА_17 вказав ОСОБА_13 на будинок № 22 та повідомив, що саме в цьому будинку є значна сума грошей. Діючи за попередньою змовою, біля 11 год. ОСОБА_17 залишився на вулиці та спостерігав за навколишньою обстановкою для того, щоб при виникненні небезпеки до викриття, попередити ОСОБА_13, який зайшов на територію домогосподарства, підійшовши до вхідних дверей, пошкодив замок та проник в середину будинку. В цей час, почувши шум, господарка будинку ОСОБА_28, яка знаходилася у будинку, вийшла на кухню, звідки лунав шум. ОСОБА_13, зрозумівши, що в будинку хтось є, для того, щоб не бути викритим у вчиненні злочину, разом з ОСОБА_17 з місця вчинення злочину зник.

Таким чином, ОСОБА_13, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_17, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, біля 11 години 18.10.2011, шляхом пошкодження замка на вхідних дверях, проник до будинку АДРЕСА_23 який належить ОСОБА_29, однак всіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, не вчинили з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_13 був виявлений господаркою будинку ОСОБА_28 і не бажаючи бути викритим, разом з ОСОБА_17 з місця вчинення злочину зник.

Крім того, органами досудового слідства підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні розбійного нападу на подружжя ОСОБА_26 05.12.2011 в АДРЕСА_19, вчиненого за таких обставин.

Продовжуючи свою злочинну діяльність у складі очолюваної ним організованої групи, ОСОБА_9, отримавши інформацію від ОСОБА_14 про те, що в будинку АДРЕСА_24 проживають чоловік та жінка похилого віку, у яких в будинку є значна сума грошей, як організатор злочинної групи прийняв рішення про вчинення нападу на цих осіб з метою заволодіння їх майном, про що повідомив ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_14

Діючи відповідно до розробленого плану злочинної діяльності, в кінці листопада - на початку грудня 2011 року, з метою належної підготовки до вчинення вказаного злочину, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, використовуючи автомобіль «ВАЗ-21150» д.н.з. НОМЕР_2, який був в користуванні ОСОБА_9, виїхали до АДРЕСА_19, де оглянули вказаний ОСОБА_14 будинок та прилеглу до нього територію. Оцінивши обстановку, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в одній з аптек м.Вінниці, для отруєння собаки, що знаходилася у дворі вказаного будинку з метою безперешкодного проникнення в будинок, придбали медичний препарат.

При підготовці до вчинення вказаного злочину, ОСОБА_10, за вказівкою ОСОБА_9, з метою подолання можливого опору господарів будинку для безперешкодного заволодіння їх майном, залучив ОСОБА_12 та раніше судимого ОСОБА_13, з яким відбував покарання в місцях позбавлення волі.

Для забезпечення умов до вчинення незаконного заволодіння чужим майном, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, на автомобілі «ВАЗ-21150» д.н.з. НОМЕР_2, який був в користуванні ОСОБА_9, у вечірній час здійснили декілька виїздів в АДРЕСА_27, під час яких з'ясували кількість осіб, які знаходилися у вказаному ОСОБА_14 будинку, визначили шляхи проникнення та відходу після вчинення злочину, крім того, з метою отруєння, згодували собаці, яка знаходилася в дворі будинку АДРЕСА_25 їжу із вмістом заздалегідь придбаного медичного препарату.

Після чого, ОСОБА_9, оцінивши інформацію про об'єкт вчинення злочину, отриману в ході підготовки до нього, визначив можливим вчинити напад з метою заволодіння майном осіб, які проживають в АДРЕСА_26, про що повідомив ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, надавши їм вказівку підготувати для вчинення злочину темний одяг, маски на обличчя, рукавички. Для усунення умов до викриття, ОСОБА_9, з аркушів паперу та липкої стрічки виготовив накладки на державні номерні знаки автомобіля, на яких відобразив «НОМЕР_4», а для залякування потерпілих та подолання можливого їх опору з метою безперешкодного заволодіння їх майном, ОСОБА_10 та ОСОБА_13, підготували заздалегідь придбані пристрої «електрошокери» та мотузку.

Здійснивши всі дії, визначені ОСОБА_9 як необхідні для вчинення злочину, діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, відключивши за вказівкою ОСОБА_9 мобільні телефони, взявши з собою заздалегідь приготовлені знаряддя вчинення злочину та засоби для усунення умов до викриття, на автомобілі «ВАЗ-21150» д.н.з. НОМЕР_2, який був в користуванні ОСОБА_9, 05.12.2011 з м. Вінниці виїхали до АДРЕСА_27. Під час переїзду, ОСОБА_9, як керівник очолюваної ним злочинної групи, проінструктував всіх учасників злочину та розподілив їх обов'язки під час його вчинення. Приїхавши біля 19 години до АДРЕСА_28 вказаного села, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, залишивши автомобіль неподалік домоволодіння, пішли до будинку, де ОСОБА_9, зазирнувши у вікно, впевнився, що у будинку знаходяться лише особи похилого віку. Одягнувши заздалегідь приготовлені маски на обличчя та рукавички, підготувавши до використання мотузки та пристрої «електрошокери», ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, через незачинені двері зайшли до будинку, де ОСОБА_30 і ОСОБА_11, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених функцій, підійшли до ОСОБА_20 і з метою подолання можливого опору з його сторони, відвели його до туалету та зв'язали руки за допомогою заздалегідь приготовленої мотузки. В цей же час, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, діючи за вказівкою ОСОБА_9, зайшли до кімнати, у якій знаходилися ОСОБА_26 та ОСОБА_31, за якими спостерігали з метою подолання можливого опору. ОСОБА_9, впевнившись, що всі особи, які перебували в будинку до нападу знаходяться під контролем його співучасників, при тому, як ОСОБА_10, діючи відповідно до розробленого плану, погрожував ОСОБА_32 застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я, що виразилося у погрозі застосування електричного струму, демонструючи дію пристрою «електрошокер» та готовність його застосувати, став запитувати де гроші. Отримавши від ОСОБА_20 відповідь про те, що грошей немає, ОСОБА_9 рукою наніс останньому удар у голову. Коли ОСОБА_26, сприймаючи дії ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, як небезпечні для життя та здоров'я її, ОСОБА_20 і ОСОБА_31 стала просити не спричиняти їм шкоди, ОСОБА_9, повідомив, що у разі надання їм коштів, вони шкоди не заподіють. ОСОБА_20, сприймаючи погрози ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як реальні та такі, що можуть бути виконані, побоюючись за життя та здоров'я дружини ОСОБА_26 та ОСОБА_31, повідомив, що гроші знаходяться в іншій кімнаті. Після цього, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, перевели ОСОБА_20 до вказаної ним кімнати, де за допомогою заздалегідь приготовленої мотузки, ОСОБА_11, за вказівкою ОСОБА_9, прив'язав ОСОБА_20 до стільця. Після цього, ОСОБА_20 вказав на телевізор, у якому зберігалися гроші. ОСОБА_10, розбивши кришку телевізора, на який вказав ОСОБА_20, забрав звідти згорток та впевнився, що у ньому є гроші. ОСОБА_11 у цей час, з метою заволодіння чужим майном, в інших кімнатах будинку відшукав гроші та вироби з золота - каблучки та зубну коронку. ОСОБА_9, з метою створення враження про вчинення цього злочину особами, які зловживають спиртними напоями, дав ОСОБА_11 вказівку забрати з шафи пляшки з вином.

Заволодівши грошима та цінностями ОСОБА_20 та ОСОБА_26, для того, щоб мати можливість безперешкодно зникнути з місця події, ОСОБА_10, діючи відповідно до розробленого плану, зв'язав руки ОСОБА_31 та витягнув з мобільного телефону ОСОБА_20 акумуляторну батарею, після чого ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, закривши вхідні двері будинку з вулиці, повернулися до автомобіля, на якому з місця вчинення злочину зникли.

Отримані внаслідок вчинення злочину вироби з золота ОСОБА_9 залишив у себе для подальшої реалізації, а кошти розподілив між учасниками вчинення злочину, які, кожен своєю часткою розпорядилися на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, діючи за попередньою змовою у складі очолюваної ОСОБА_9 організованої групи та за попередньою змовою з ОСОБА_12 і ОСОБА_13, 05.12.2011, проникли до АДРЕСА_26 Вінницької області, вчинивши напад, поєднаний з погрозами застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я, заволоділи майном ОСОБА_20 та ОСОБА_26: коштами в сумі 14000 грн., 7750 доларів США, що відповідно до встановленого НБУ курсу валют еквівалентно 61845 грн., каблучкою, виготовленою з золота 583 проби, вагою 4,79 г. вартістю 2490,8 грн., каблучкою, виготовленою з золота 583 проби, вагою 7,77 г. вартістю 4040,4 грн., перстнем, виготовленим з золота 583 проби, вагою 4,26 г. вартістю 2215,2 грн., зубною коронкою, виготовленою з золота 850 проби, вагою 5,57 г, вартістю 2200,15 грн., 5 пляшками вина «Кагор», вартістю по 18 грн. кожна, на суму 90 грн., кухонним ножем, який не представляє будь-якої цінності, обкладинкою посвідчення делегата з'їзду уповноважених споживчої кооперації Вінницької області, що була у згортку з грішми та у якій знаходилися: медична довідка ОСОБА_20, від 17.09.1982, п'ять фотокарток ОСОБА_20, прибутковий касовий ордер від 26.01.2001.

А всього ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, діючи за попередньою змовою у складі очолюваної ОСОБА_9 організованої групи та за попередньою змовою з ОСОБА_12 і ОСОБА_13, внаслідок вчинення розбійного нападу, заволоділи майном ОСОБА_20 та ОСОБА_26 на загальну суму 86881,55 грн., що у 184 рази перевищує неоподаткований мінімум громадян, який на момент вчинення злочину складав 470,5 грн.

У своїй апеляції прокурор Басюк Т.М. просить скасувати вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.10.2014 року у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінальної справи, неправильним застосуванням судом кримінального закону. Просить постановити новий вирок, яким:

- визнати ОСОБА_9 винним у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч. 4 ст. 187 КК України і призначити йому покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у виді у виді 8-ми років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 10-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.. 70 КК України призначити покарання у виді 11-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді 11-ти років 6-ти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

- визнати ОСОБА_10 винним у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч. 4 ст. 187 КК України і призначити йому покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у виді у виді 8-ми років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 10-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.. 70 КК України призначити покарання у виді 11-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.71 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_10 у виді 11-ти років 3-х місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

- визнати ОСОБА_11 винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у виді 9-ти років позбавленя волі з конфіскацією майна.

- визнати ОСОБА_12 винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України і призначити йому покарання у виді 7-ми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

- визнати ОСОБА_14 винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у виді 8-ми років 6-ти місяців позбавленя волі з конфіскацією майна.

- визнати ОСОБА_13 винним у вчинені злочинів, передбачених ст.15 ч.ч. 2, 3, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України і призначити йому покарання

- по ст.15 ч.ч. 2,3 - ч.3 ст.185 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

- по ст.187ч.3 КК України у виді 7-ми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст.70 ч.1 КК України ОСОБА_13 шляхом часткового складання покарань остаточно призначити покарання у виді 7-ми років 6-ти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

- визнати ОСОБА_15 винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання

- по ч. 3 ст. 187 КК України у виді 7-ми років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- по ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України ОСОБА_15 шляхом часткового складання покарань остаточно призначити покарання у виді 7-ми років 6-ти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Наі пдставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у виді 8-ми років 6-ти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

- кримінальну справу відносно ОСОБА_17 за ст.15 ч.3 - ч.3 ст.185 КК України закрити на підставі ст.6 п.8 КПК України (1960 року).

В змінах до апеляції прокурор просить в зв'язку з суттєвими порушеннями закону вирок скасувати , а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши думку прокурора Старинця О.Ю., який підтримав апеляцію зі змінами , думку захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8 засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 виправданих ОСОБА_14, ОСОБА_15, які заперечували, проти апеляційної скарги прокурора, просили вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.10.2014 року залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку ,що вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до Тростянецького районного суду в іншому складі.

Крім того, в своєму виступі адвокат ОСОБА_2 та засуджений ОСОБА_10 зазначили, що в разі визнання апеляційним судом вироку незаконним ,просили вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.10.2014 року скасувати , а кримінальну справу направити на досудове розслідування з мотивів неповноти досудового та судового слідства та численних процесуальних порушень.

З огляду на наведене вище апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, а оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Законним визнається вирок, коли він постановлений за умови правильного застосування в ньому матеріального закону і дотримання при провадженні справи кримінально-процесуального закону.

Обґрунтованим вважається той вирок, який постановлений на усіх зібраних і детально досліджених та правильно оцінених судом доказах, а його висновки конкретно свідчать про винуватість чи невинуватість підсудного. Даний вирок таким вимогам закону не відповідає.

Вирок суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК України (1960 р), згідно якої мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього.

Згідно вимог ст.334 КПК України (1960 року), прийшовши до переконання щодо недоведеності вини ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні розбійного нападу, в мотивувальній частині суд у вироку мав навести мотиви, по яких приймає до уваги одні докази та відкидає інші докази. Про те, що суду належить дати аналіз всіх фактичних даних, які містяться в показаннях підсудних, свідків, потерпілих, та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення йдеться і в п.16».

При цьому, суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів в їх сукупності, які стверджують чи спростовують обвинувачення. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути вмотивовано стосовно конкретних осіб та по конкретних епізодах злочинної діяльності.

Апеляційний суд констатує,що по даній справі цього місцевим судом не було зроблено не було вмотивовано та не конкретизовано обвинувачення кожного засудженого та мотиви виправдання інших обвинувачених , зокрема по кожному епізоду злочинної діяльності окремо.

Так, по епізоду розбійного нападу в АДРЕСА_29 суд безпідставно відкинув такі докази, як явку з повинною ОСОБА_15 та його покази під час допитів, відтворень, в яких він визнавав вину та пояснював, яким чином скоював злочини, та не мотивував чому саме взяв до уваги показання ОСОБА_15 у судовому засіданні, в яких він заперечував свою причетність до вчинення вказаних злочинів, пояснюючи, що давав показання під час досудового слідства під фізичним та моральним тиском з боку співробітників міліції. В суді ж апеляційної інстанції він знову ж зазначив ,що фізичного чи іншого тиску з боку працівників міліції стосовно нього не було. Вказані обставини слід перевірити при новому судовому розгляді справи та дати належну юридично-правову оцінку в сукупності з іншими доказами .

Судом взято до уваги показання свідка ОСОБА_33, який перебуває з ОСОБА_15 у дружніх стосунках, вказане також слід перевірити при новому судовому розгляді кримінальної справи. Не взято до уваги також явку № 7-8) протоколи відтворення обстановки та обставин вчинення злочину за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_10, де ті вказують на ОСОБА_15, як на співучасника розбійного нападу на ОСОБА_18 (т. 6 а.с. 22-24, 25-27); протоколи допитів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т. 6 а.с. 60-62, т. 6 а.с, 68-69, т. 8 а.с. №16-18); покази потерпілого ОСОБА_18, де він пояснив, що на відтворенні ОСОБА_15 добровільно розповідав про обставини вчинення ним розбійного нападу (т. 12 а.с. №98). Зазначені обставини також слід перевірити більш ретельно , можливо з застосуванням ст. 315-1 КПК України та інших процесуальних можливостей передбачених законом.

Зазначені процесуальні дії необхідно провести суду відповідно з визначенням винності чи невинуватості ОСОБА_11 та ОСОБА_14

Щодо показань ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про застосування працівниками міліції до них фізичного та морального тиску, то в порядку ст. 97 КПК України 1960 року було проведено перевірку дій працівників міліції, в ході якої було встановлено, що всі слідчі дії було проведено відповідно до закону і факти вчинення працівниками міліції морального та фізичного тиску відносно підсудних не знайшли свого підтвердження (т. 11 а.с. № 235-237), про що зазначено у вироку суду першої інстанції (т. 12 а.с №179). Вказані обставини також підлягають перевірці в відповідними судовими висновками за наслідками перевірки .

Судом при виправданні підсудних за вказаними епізодами вищезазначених доказам жодної оцінки дано не було. Мотиви, з яких судом відкидаються вказані докази обвинувачення в порушення ч. 4 ст. 334 КПК України (1960 року) не зазначені, що необхідно зробити при новому судовому розгляді справи .

Крім того, суд, відкидаючи докази винності ОСОБА_11. ОСОБА_14. ОСОБА_15., взяв їх же за докази винуватості ОСОБА_9, ОСОБА_10 у вчиненні ними розбійного нападу на подружжя ОСОБА_19 та подружжя ОСОБА_26.

Таким чином, висновки , викладені у вироку суду першої інстанції є суперечливими, непереконливими та непослідовними .

Так, суд при перекваліфікації дій ОСОБА_11 з ч. 4 ст. 187 КК України на ст. 396 ч. 1 КК України та дій ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 396 КК України, не обґрунтував своє рішення в повному об'ємі . При новому судовому розгляді в разі того, якщо суд дійде такого висновку ,слід в належний спосіб вмотивувати своє рішення.

Крім того, в усіх протоколах відтворень обстановки та обставин події обвинувачені повідомляють , що ОСОБА_13 та ОСОБА_12 брали безпосередню участь у вчиненні розбійного нападу на подружжя ОСОБА_26 в с. Ганнопіль і за вчинення розбійного нападу отримали винагороду по 950 доларів США та 2000 гривень. Вказані обставини кримінального провадження сторони обвинувачення слід перевірити більш ретельно в сукупності з іншими доказами .

Крім того, місцевий суд не взяв до уваги, визначені в обвинувальному акті, участь кожного з підсудних у вчиненні злочинів, розподілення ролей між ними при вчиненні злочинів відповідно до ст.ст.26-29 КК України. З цих же підстав слід визначити роль по епізодах виправдання невстановленої слідством особи на прізвисько «ОСОБА_34» .

Крім того, як убачається з протоколу судового засідання, головуючим не роз'яснено право на ознайомлення з протоколом судового засідання та подання на нього зауважень, що є порушенням ст. 88 КПК України (1960 року). Згідно позиції Верховного Суду України -«Істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону в судовій практиці є також недбале складання протоколу судового засідання, що не дає змогу суду касаційної інстанції використати протокол як джерело доказів та перевірити правильність й обґрунтованість вироку».

Апеляційний суд , ухвалюючи своє рішення особливу увагу звертає на практику Верховного Суду України стосовно направлення кримінальних справ на новий судовий розгляд та досудове розслідування.

Так, «…відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК вирок підлягає скасуванню або зміні, якщо органи досудового слідства чи суд допустили істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Розрізняють дві групи таких порушень: до першої належать ті, істотність яких визначається судом і залежить від конкретних обставин справи, при їх виявленні вирок може бути скасовано або змінено; другу групу становлять порушення, які тягнуть обов'язкове скасування вироку, тобто є безумовними підставами для цього.

Безумовні підстави для скасування судових рішень визначені у ч. 2 ст. 370 КПК. Нижче наведено ті істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, які найчастіше були підставами для скасування судових рішень. З неповнотою або однобічністю досудового чи судового слідства нерідко пов'язана невідповідність між викладеними у вироку висновками суду та фактичними обставинами справи (ст. 369 КПК). Вирок підлягає скасуванню чи зміні тоді, коли така невідповідність могла вплинути на вирішення питання про винуватість засудженого або невинуватість виправданого.

Як свідчить судова практика, Верховний Суд України переважно скасовував виправдувальні вироки, постановлені за відсутності в діянні підсудного складу злочину та за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину. До безпідставного виправдання нерідко призводила неповнота досудового слідства .

В інших випадках у зв'язку з неповнотою судового слідства скасовувалися ухвали апеляційного суду, в яких виправдувальний вирок місцевого суду було залишено без зміни».

Крім того, Апеляційний суд враховує і позицію Верховного Суду України в наступному - «Необгрунтоване повернення справ на додаткове розслідування призводить до тяганини під час їх розгляду й тому є негативним явищем у судовій практиці. Її аналіз засвідчив, що основними причинами скасування ухвал (постанов) апеляційних судів про повернення справ на додаткове розслідування є помилкові висновки про порушення органами досудового слідства вимог ст. 22 КПК про всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин справи. Якщо ж зазначені порушення дійсно мали місце, апеляційні суди нерідко безпідставно вважають, що ці недоліки не можна усунути в судовому засіданні, зокрема шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків. За клопотанням сторін суд може дати судове доручення в порядку, передбаченому в ст. 3151 КПК, викликати і допитати нових свідків, провести додаткові чи повторні експертизи, витребувати документи тощо. При цьому судове доручення суд дає лише з метою перевірки та уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства (п. 9 постанови від 11 лютого 2005 р. № 2) ».

Крім того, суду слід ретельно перевірити при новому судовому розгляді справи версію ОСОБА_12 та ОСОБА_11 про порушення їх права на захист при проведенні окремих процесуальних дій органом досудового слідства .

За таких обставин вирок суду не може залишатися в силі, а справа підлягає поверненню на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно більш ретельно перевірити доводи підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15 щодо застосування відносно них незаконних методів слідства, всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, ретельно дослідити всі докази та дати їм належну оцінку у сукупності, дійшовши висновку про винність або невинність підсудних у вчинені злочинів, перевіривши при цьому їх доводи та доводи прокурора та потерпілих.

В залежності від встановленого та доведеного доказово, суду першої інстанції необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення, склавши мотивувальну частину вироку відповідно до вимог ст. 334 КПК України (1960 року).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів,-

В залежності від встановленого та доведеного доказово, суду першої інстанції необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення, склавши мотивувальну частину вироку відповідно до вимог ст. 334 КПК України (1960 року).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора у кримінальній справі ОСОБА_16 - задовольнити.

Вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.10.2014 року щодо ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 - скасувати.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3, 4 ст.187, 1 ст. 14-ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.187, ч. 1 ст. 14-ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187, ч. 1 ст. 14-ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 14-ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. ч. 2,3 ст.15-ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України - повернути на новий судовий розгляд в іншому складі.

Судді:

З оригіналом вірно.